Експериментальна методика формування культури мовлення першокласників

Тематичний словничок до теми „Школа”: вчитель, завуч, директор, навчання, підручники, перегортати, буквар, олівці, ручка, зошит, парта, стілець, книги, читати, розповідати, допомагати, малювати, слухати, уважний, спостережливий, дошка, крейда, розліновка, журнал, лікар, двірник, бібліотекар, кухар, пильно, старанно, весело.

Словничок до теми „Рослинний світ”: природа, земля, ґрунт, рослини, дерева, кущі, трави, зелень, навесні, оживає, проліски, підсніжники, анемони, ряст, фіалки, маргаритки, вічнозелені, хвойні, листяні, мішані ліси, луки, поля, праця людей, живлення, ріст, не припиняється, легені Землі, кімнатні оранжереї, ботанічний сад, деревина, сировина, виготовляють, навколо нас.

В залежності від складності запропонованих тем, ми опрацьовували їх упродовж двох – сімох занять. Кожне нове слово ми обов’язково вводили в активне дитяче мовлення. Тематичний добір слів забезпечував їх мимовільне запам’ятовування. На одному занятті діти вивчали шість – вісім нових слів. При введенні слів-назв предметів, нами використовувалась різноманітна наочність: малюнки, предметні зразки, які після уроку ми залишали на полицях шафи для детального розгляду їх дітьми.

Ми не тільки ознайомлювали учнів з назвами нових, невідомих їм предметів, але й добирали до них ряд ознак, порівнювали ці предмети з відомими учням. Наприклад: глечик – маленький, глиняний, коричневий, пустий, схожий на вазу; скриня – дерев’яна, велика, розмальована, стара, бабусина, предмет меблів.

При вивченні різноманітних тем, ми вчили учнів правильно змінювати дієслова (слухати, слухаю, слухаємо, слухаєш, слухаєте, слухає, слухають вислухаємо; рости, росли, ростуть, виростають; виготовляти, виготовляю, виготовляємо, виготовляє, виготовляють, виготовити).

При опрацюванні тем „Знайомство”, „Школа”, ми розвивали в учнів навички діалогічного мовлення.

Наприклад, діалог до теми „Знайомство”:

- Добрий день!

- Добрий день!

- Скажи будь ласка твоє ім’я

- Моє ім’я Ірина.

- Дуже приємно.

- Скажи ти будь ласка своє ім’я.

- Моє ім’я Максим.

- Я дуже рада.

- Як звати вашу вчительку?

- Марія Лук’янівна. А як звати вашу вчительку?

- Марта Миколаївна.

- До побачення, Ірино. Приємно було познайомитись.

- До побачення, Максиме. Мені теж приємно було познайомитися з тобою.

Діалог „Розмова з батьками” до теми „Сім’я”.

- Алло, мамо, це ти ? Добрий день!

- Добрий день, Дмитрику!

- Мамо, а тато вдома?

- Так, синку, тато вдома.

- А що робить тато? 

- Тато читає газету. 

- Передай, будь ласка, татові вітання.

Діти по черзі розмовляють з батьками по телефону.

В першому класі діти здатні розповідати і переказувати, а такі форми монологу, як опис і міркування даються їм досить важко. Тому саме такими видами монологу, як опис ( повідомлення про факти дійсності, які існують одночасно) і міркування ( повідомлення про факти дійсності, які існують в причиново-наслідкових зв’язках) треба більше працювати вчителеві першого класу.

Ми вчили дітей описувати малюнки, погодні умови, картини. Спостереження за погодними умовами ми проводили кожен день, а не лише на уроці з ознайомлення із навколишнім. Дана робота дозволила значно збагатити словник дітей природничими поняттями.

Щоб не виробляти в дітей часто не потрібних стереотипів ми рідко користувалися таким принципом навчання, як розповідь за зразком вчителя. Частіше пропонувалось учням скласти розповідь з власного досвіду, знайомлячи, перед цим дітей з новими для них словами, з даної теми, і використовуючи план розповіді. Наприклад: 1. Як називається даний предмет? 2. З чого його зроблено? 3. Який він? 4. Яке його призначення?

Учні створювали діалоги за малюнками букваря. Також на уроках ми використовували діалогічні скоромовки, з метою вироблення у вимові складних звуків і слів та вдосконалення навилків діалогічної мови. Наприклад: -Ведмедику,ледащо, влізнапасіку нащо? - Буду джмеликом дзижчати,

 буду мед куштувати.

- Де, вороно-каркароно, ти була?

- Що, вороно – каркароно, принесла?

- Покружляла, покружляла угорі,

Горобців порозганяла у дворі.

Стріла півня – розбишаку, пісняра.

І чкурнула, дременула із двора.

Для збагачення і уточнення словника учнів ми використовували дидактичні ігри на ознайомлення дітей з новою лексикою та закріплення вивчених слів. Ці ігри ми використовували на кожному уроці відповідно до його теми. Це такі ігри, як:, „Що в мішечку?”, „Що для чого?”, „Кому що?”, „Хто більше назве слів?”, „Посилка”, „Добери картинку”, „Заміни іншим словом”, „Куди покласти?”, „Один і багато”, „Що з чого зроблено?” Наприклад, дидактична гра „Куди покласти?” Мета: вправляти дітей у словотворенні з допомогою суфіксів –у-, -ч-, -к-. Матеріал: предметні картки чи предмети. Словник: сільничка, хлібниця, цукерниця, салатниця, цукорниця.

Хід гри. Вчитель виставляв на дошці картки. Діти називали спочатку предметні картинки з назвою продуктів харчування (хліб, сіль, цукор, цукерки, масло). Потім вчителька звертала увагу на посуд і пояснювала, як діти будуть грати далі. Вчителька показувала картинку з зображенням продукту харчування, а діти повинні були знайти і назвати картинку з зображенням посуду, куди його можна покласти.

 Дидактичні гра „Один і багато”. Мета: закріпити рід іменників української мови на пропедевтичному рівні. Хід гри: Спочатку вчителька називала один предмет, а діти промовляли слово, яким