Експериментальна методика формування культури мовлення першокласників

Після розгляду картинки дитиною вчителька ставила запитання:

- Кого ти бачиш на картинці?

- Я бачу хлопчиків.

- Що вони роблять?

- Один хлопчик, маленький, швидко біжить від другого, щоб той не наздогнав. Один хлопчик втікає, а другий наздоганяє.

14) Дидактичні вправи на засвоєння роду та числа іменників. Вправа ”Він, вона, воно”:

 

шафа – вона варення – воно

мило – воно печиво – воно

дзеркало – воно цукерки – вони

вода – вона хліб – він

гребінець –він молоко – воно

цукерка - вона бублик - він

 

Воно – мило, варення, печиво, молоко;

Вона – шафа, вода, цукерка;

Він – бублик, гребінець;

Вони – цукерки.

Вправа „ Один і багато”. ( Вчителька: „Одна гуска, а багато...” (гусей).

Один півень, а багато (півнів).

Одна качка, а багато(качок).

Одна курка, а багато (курей).

Один індик, а багато(індиків).

Добираючи дидактичні вправи ми пам’ятали що вони не повинні ставати самоціллю, а мають використовуватися в комплексі з іншими методами навчання для закріплення навичок розвитку культури усного українського мовлення дітей.

Першокласникам важливо знати і розуміти поняття „культура мовлення”, „літературне мовлення”. Знаючи, які помилки допускаються в усному мовленні найчастіше, вони слідкуватимуть за власним мовленням і самостійно зможуть виправляти свої помилки.

Вчитель першого класу систематично працював над формуванням свідомості учнів правил етикету, ввічливості. З цією метою використовувався не лише метод бесіди, але й різноманітні ігри. Наприклад, гра „Ми – ввічливі діти”. (Вчитель розповідав, учні хором вставляли пропущені слова.)

Мама послала Оленку до сусідки за книжкою. Оленка подзвонила у двері, зайшла в квартиру і сказала ... (Добрий день.) Тітка саме відпочивала, дівчинці стало незручно і вона сказала ... (Пробачте будь-ласка.) Тітка дала дівчинці книжку. Оленка сказала ... (Дякую, до побачення і пішла додому.)

Таким же чином ми створювали ігрові ситуації „У бібліотеці”, „У тролейбусі”, „У магазині”, вводячи до активного словника учнів такі слова, як: будь-ласка, добрий день, доброго ранку, до побачення, здрастуйте.

У Букварі і в Супутнику букваря є достатньо ілюстративного матеріалу для створення подібних ігрових ситуацій. Після кожної такої вправи ми проводили бесіду з учнями на рахунок значущості культури мовлення в житті людей.

На нашу думку в програмовому матеріалі першого класу є достатньо тем, на основі яких можна формувати культуру усного мовлення першокласників. А при систематичному проведенні запропонованих нами завдань в процесі навчання грамоти можна досягти високих результатів в даному напрямку навчання учнів.

 

 

Результативність розробленої в дослідженні системи роботи перевірялась у процесі проведення передбаченого планом експерименту.

Для оцінювання рівня культури мовлення учнів першого класу використовувались два критерії - адекватність мовлення навчально – виховним завданням, що вирішує учень та здатність планувати мовлення та керувати ним.

Згідно з програмою дослідження необхідно було з’ясувати ефективність запропонованої системи роботи, яка випливала з сформульованої в даній роботі гіпотези.

Підсумки експерименту підводилися на завершальному етапі навчання, у 2003-2004 навчальному році, шляхом виконання учнями завдань, що потребують мовленнєвих дій і дають можливість оцінити мовлення першокласників, відповідно до розроблених у дослідженні критеріїв. Нижче подаємо зміст контрольних завдань, які учні виконували на завершальному етапі експериментального навчання.

Для визначення рівня понятійно-термінологічної чіткості мовлення учням експериментального та контрольного класу були запропоновані такі завдання:

- запам’ятати фрагмент мовлення вчителя у процесі пояснення учням понять „звук”, „буква”, „склад”, „наголос”; 

- запам’ятати розповідь вчителя на тему „Навчальне приладдя” та його запитання до учнів;

- скласти розповідь „Весняне сонечко розбудило квіти”.

Дані контрольної перевірки в діаграмі 2.1.

 

Діаграма 2.1

 

З діаграми видно що рівень понятійно – термінологічної чіткості майже однаковий.

Для визначення рівня виразності, та багатства мовлення ми запропонували учням такі контрольні завдання:

- пригадайте будь-який вірш, який вивчали, прочитайте його напам’ять, визначте його головну думку;

- складіть коротеньку розповідь на тему „Моя улюблена іграшка”;

- доберіть до поданих слів близькі за значенням (кепкувати, дім, говорити, тихий);

 - доберіть до поданих слів слова протилежні за значенням (світлий, початок, ранок, веселий, широкий, довгий).

Результати опитування можна спостерігати на діаграмі 2.2.

 

Діаграма 2.2.

 

Як видно з діаграми, нам вдалося підвищити рівень виразності та багатства мовлення в експериментальному класі.

 Дохідливість, багатоплановість і гнучкість мовлення ми оцінювали за такими завданнями:

 - доберіть до поданих слів назв предметів слова що називають ознаки(стіл, небо, книжка, день);

- скласти твір „Моє захоплення”;

- продумати запитання, які можна поставити в бесіді до змісту твору.

Отже, в результаті даного опитування на достатній і високий рівень відповіли 38 – 86% учнів контрольного класу і 75 – 98% учнів експериментального класу.

Оцінюючи здатність створювати відповідну мовленнєву атмосферу та передбачені вчителями морально-етичні й емоційні