Експериментальна методика формування культури мовлення першокласників

- скласти розповідь на тему „Про що говорять кленові листочки”; - розкажіть уривок вашої улюбленої казки; 

 - назвіть всі відомі вам слова ввічливості.

Результати опитування подано на графіку 2.1. 

 

Як видно з графіку, є деяка різниця між результатами контрольного і експериментального класів.

Уміння моделювати, очікуване спілкування та керувати ним ми оцінювали в результаті такого опитування:

- дайте повні відповіді на запитання:

 а) Які казки вам подобаються? Чому?

 б) Який предмет в школі вас найбільше цікавить? Чому? 

- Складіть з сусідом по парті діалог на тему: „Зустріч з давнім приятелем”.

Результати опитування вміщено в діаграмі 2.3.

 

Діаграма2.3.

 

Пропонуючи учням наступні завдання, ми дослідили рівень уміння аналізувати своє мовлення і корегувати мовлення та спілкування:

- проаналізуйте свої відповіді на попередні завдання і дайте оцінку власного мовлення. Вкажіть допущенні недоліки;

- які помилки ви найчастіше помічали в мовленні ваших товаришів. 

 

Отже, учні експериментального класу краще вміють аналізувати і корегувати власне мовлення.

Навчання дітей на спеціально відібраному матеріалі, проведення контрольних зрізів, допомогло нам визначити рівні мовленнєвої культури учнів першого класу. Якість розуміння сприйнятого на слух тексту (уривка), уміння вести діалог, уміння будувати зв’язне висловлювання, користуючись літературною лексикою визначається за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній і високий.

 Початковий рівень. Учень зумів вибрати малюнок-ілюстрацією лише за допомогою допоміжних запитань вчителя; учень будує діалог, але робить довгі паузи, вислуховує лише окремі репліки співрозмовника, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості; припускається більше трьох помилок у мовленні, будує діалог з однієї репліки, будує лише окремі речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язного тексту, припускається 9-11 помилок.

Середній рівень. Учень зумів вибрати малюнок-ілюстрацію після логічного виділення вчителем того місця в тексті ( уривка), яке ілюструє малюнок; достатньо швидко включається в діалог, хоч і робить паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді; не завжди вживає слова ввічливості, припускається до трьох помилок у мовленні; будує діалог з 1-2 реплік, школяр будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом, є недоліки в структурі тексту.

 Достатній рівень. Учень вибрав малюнок-ілюстрацію самостійно і правильно після повторного перечитування тексту; в міру швидко включається в діалог швидко добирає потрібні слова, вживає їх у потрібних граматичних формах, демонструє належну культуру спілкування, при цьому припустився 1-2 помилок у мовному оформленні реплік які тут же сам виправив; діалог будує з достатньої кількості реплік (2-3); досить вправно будує текст, розкриває його головну думку і загальний зміст, у тексті наявні всі складові частини.

Високий. Учень вибрав малюнок-ілюстрацію до тексту самостійно і безпомилково після першого прослуховування, учень швидко включається в діалог, демонструє високу культуру спілкування, вміння уважно і доброзичливо слухати співрозмовника, висловлює свою думку з приводу предмета розмови. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам. Учень вправно будує текст, зміст якого розповідає заголовку, наявні всі складові частини, 1-2 помилки.

Результати експерименту засвідчили, що рівень культури мовлення першокласників, як експериментального та контрольного класів загалом є достатній. Проте мовлення учнів експериментального класу – чіткіше і яскравіше. Вони простіше, дохідливіше, будують пояснення уявляють мовленнєву ситуацію, внутрішній світ літературного героя, шляхи розкриття морально-психологічних проблем, що випливають із ситуацій художнього твору, в цілому краще уявляють мовленнєву ситуацію і передбачають можливі шляхи керування нею. У згорнутому вигляді результати експерименту можна подати у такому порівнянні: якщо понятійно-термінологічна чіткість мовлення учнів контрольного та експериментального класів має приблизно однаковий рівень, то багатство, виразність мовлення проявили 91% учнів експериментального класу і лише 83% - контрольного. На 11% виявився нижчим у контрольному класі і відсоток високих оцінок з погляду дохідливості, багатоплановості, гнучкості мовлення. На основі порівняння ознак, що в своїй системі характеризують адекватність мовлення навчально-виховним ситуаціям, бачимо, що за цим показником в експериментальному класі мають перевагу 8-11%. Так само і на основі ознак, що входять до другого критерію, - здатності планувати і керувати мовленням, - діти експериментального класу виявили результати, що на 6-11% перевершують відповідні результати контрольного класу.

Схематично ці результати можна зобразити так (табл. 2.1, табл.2.2.):

 

Таблиця 2.1

Адекватність мовлення навчально-виховним завданням

Понятійно-

термінологічна чіткість

мовлення Його багатство, виразність Дохідливість,

багатоплановість і гнучкість

Кількість 

учнів Достатній і високий рівень(%) Кількість учнів Достатній і високий рівень(%) Кількість учнів Достатній і високий ріввень(%) 

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ КЛАС

27 75-100 27 70-92 27 75-98

КОНТРОЛЬНИЙ КЛАС

28 44-100 28 36-83 28 38-86

 

Як видно з таблиці, учні експериментального і контрольного класів однаковою мірою оволоділи термінологією, необхідною для занять з усіх предметів початкової школи. Проте мовлення першокласників експериментального класу гнучкіше, вони більш критично підходять до своєї діяльності, більш вдало планують і корегують його відповідно до навчально-виховної ситуації.

 

Таблиця 2.3

Планування мовлення і керування ним

Здатність створювати відповідну мовленнєву атмосферу та передбачені вчителем морально-етичні й емоційні стани Уміння моделювати очікуване спілкування і керувати ним