Формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

 

Чеботарьова Ірина Володимирівна

 

УДК 37.035.3

 

 

13.00.07 – теорія та методика виховання

 

 

Луганськ – 2006

 

 

Актуальність дослідження. Політичні, економічні й соціальні зміни, що відбуваються в нашій країні, вимагають нових методологічних підходів до вирішення проблем виховання молодого покоління, здатного опанувати духовний досвід людства.

Значна роль у формуванні духовності учнівської молоді належить трудовому вихованню, яке є одним з головних напрямів її підготовки до самостійної трудової життєдіяльності й виконання господарсько-побутових функцій у родині, а також збереження в ній позитивного мікроклімату й встановлення високодуховних стосунків, що створюють атмосферу щастя.

Побудова щастя в родині – це кропітка праця, що властива в основному жінці, її естетичній вихованості, високій моральності, сердечності, душевній витонченості, більш широкому світосприйняттю. Сьогоднішні дівчата – майбутні жінки, матері, виховательки, берегині сімейного вогнища. Від них залежить відродження української родини, в якій буде панувати любов до дітей, повага до батьків, працьовитість, щедрість, хазяйновитість, гостинність, будуть зберігатися вікові народні традиції. Але в сучасних умовах формується новий тип жінки – незалежної, соціально активної. Така жінка на перше місце ставить власне “Я”, а потім родину, забуваючи про святу природну місію – бути матір’ю. Тому перед сучасними педагогами постає проблема відродження значення родини через виховання дівчат як майбутніх матерів, дружин, формування в них якостей господині й берегині сімейного вогнища.

Виховання дівчинки як майбутньої матері, господині і берегині сімейного вогнища необхідно починати від народження. Однак найбільш продуктивним для формування господарських якостей є підлітковий період, коли відбувається пошук власної індивідуальності та визначення життєвих пріоритетів.

Сформовані в школі якості, властиві господині, – турбота про власне здоров’я і здоров’я своєї родини, естетична вихованість, економічна грамотність, духовно-моральні цінності, естетика поведінки і культура спілкування – будуть сприяти не тільки її комфортному життю в сім’ї, але й професійній реалізації у суспільстві.

Створення благополуччя в родині буде запорукою успіху в досягненні поставлених життєвих планів і розкритті потенціалу не тільки самої жінки, але й усіх членів її сім’ї. З таких благополучних родин складається соціально здорове й міцне суспільство. А таке суспільство в майбутньому надасть можливість дівчатам реалізувати їхню жіночу сутність, зокрема в материнстві, розвитку родини, вихованні дітей.

Проблемі виховання дівчат як майбутніх господинь свого часу приділяли увагу Авіценна, Аристотель, Демокрит, Епікур, Платон, Сенека, Сократ та багато інших філософів і мислителів.

Зарубіжна історико-педагогічна та філософська наука приділяла велику увагу вихованню молодого покоління у праці й повазі до жінки як до матері, виховательки й господині дому. Це достатньо яскраво відбито у працях Я.А. Коменського, Дж. Локка, Й.Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо та ін.

Плідні ідеї трудового виховання ми зустрічаємо у працях таких соціалістів-утопістів: Т. Кампанелла, Т. Мор, Р. Оуен, Ш. Фур’є та ін.

Найбільш яскравими працями, в яких виражені виховні заповіти для молоді є “Повчання дітям” князя Володимира Мономаха та “Домострой”.

Особливе місце в аспекті досліджуваної проблеми посідають роботи Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, О. Духновича, І. Бецького, І. Богдановича, О. Бестужева, К. Ушинського, В. Вахтерова, П. Каптєрева, М. Корфа, Ф. Янковича, К. Цируля та ін.

Проблеми трудового виховання дівчат знайшли яскраве відображення у дослідженнях видатних російських та українських педагогів: П. Блонського, Я. Чепіги, С. Ананьїна, В. Поваринської, Н. Крупської, С. Шацького, А. Макаренка, В. Сухомлинського, М. Стельмаховича та ін.

Значний внесок у висвітлення трудового виховання дівчат у народній педагогіці зробили: О. Духнович, С. Русова, О. Воропай, В. Скуратівський, М. Стельмахович та ін.

Питання трудового виховання молодого покоління та його готовності до виконання трудових обов’язків у майбутній сім’ї розглядаються в дисертаційних дослідженнях останніх років такими педагогами, як А. Даник, О. Лихолат, С. Лукаш, О. Карпенко, І. Косик, В. Кравець, Н. Слюсаренко, А. Терещук та ін.

У наш час, коли спостерігається послаблення трудового виховання у родині, необхідно звернутися до відродження процесу передачі основних життєвих умінь і навичок на уроках обслуговуючої праці, а особливо на заняттях з позакласної роботи, яка має для цього значні можливості. Вона містить багатий потенціал для формування якостей майбутньої господині. У позакласній роботі вчитель може розкрити творчі можливості підлітка, використовуючи індивідуальний підхід до кожного з них, задовольнити його культурні, духовні потреби й інтереси, розширити особистісний соціальний досвід.

Незважаючи на великий обсяг наукової літератури, проблема формування у дівчат-підлітків якостей господині в позакласній роботі залишається ще недостатньо вивченою і потребує наукових пошуків, спрямованих на створення теоретичної моделі зразкової господині; визначення факторів, що впливають на формування якостей господині; на розробку науково-обґрунтованих методів формування якостей господині; проведення організаційних заходів, що сприяють ефективному формуванню господарських якостей.

Таким чином, недостатня теоретико-методологічна і науково-методична розробленість проблеми виховання у дівчат-підлітків господарських якостей зумовила вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в рамках науково-дослідної роботи з