Формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі

Запропонована програма роботи з підлітками побудована на підставі інтеграції духовно-моральних, валеологічних, економічних, фізіологічних, педагогічних та психологічних знань. Кожне заняття, кожен педагогічний прийом і практичне завдання знаходять вихід в усі сфери життєдіяльності дитини: емоційну, інтелектуальну, діяльнісну, духовну, творчу тощо.

У процесі реалізації програми з формування якостей господині відбувалося накопичення підлітками знань про культуру харчування, з історії розвитку моди, косметології, історії розвитку житла і побуту українського народу; оволодіння навичками господарсько-побутової діяльності в сучасних умовах; засвоєння моральних цінностей і усвідомлення великої місії жінки – бути Берегинею домашнього вогнища.

Особлива увага у процесі експериментальної роботи приділялася різним формам виховної роботи: святам, конкурсам, виставкам, ярмаркам-розпродажам, що були підсумком певного етапу роботи клубу “Господарочка”. Оцінка результатів діяльності підлітків є стимулом для подальшої роботи, підвищує інтерес до навчання і творчості. Так, наприклад, щорічне свято Дня матері закінчувалося демонстрацією моделей, виконаних членами клубу “Господарочка”. Цій події передувала величезна робота в “Театрі моди” протягом навчального року.

Особлива увага в організації комплексної програми з формування якостей господині приділялася формуванню понять мораль, моральність, духовність, краса, потворність. Адже ніякі вміння і навички у сфері домашньої економіки, наявність естетичного смаку в усіх сферах життєдіяльності жінки не допоможуть їй в організації щасливого сімейного життя, якщо душа її “порожня”, духовно бідна.

Комплексна програма передбачала використання різних творів мистецтва (образотворчого, музичного, літературного), що дало змогу представляти дівчатам-підліткам ідеальні образи жіночої зовнішньої і внутрішньої краси, краси одягу, естетики поведінки, використовувався портретний живопис різних історичних епох і сучасності.

Система навчально-виховних заходів запропонованої комплексної програми передбачає залучення класних керівників та матерів до проведення різних заходів, де спостерігається їх взаємотворчість. У процесі формувального експерименту проводилися дівочі вечорниці разом з матерями вихованок, де обговорювалися жіночі проблеми та відбувався обмін господарськими секретами; проводилися зрізи, поточне діагностування певних якостей господині, що дозволяло визначити правомірність того чи іншого методу, методики тощо.

Формувальний експеримент свідчить, що активне використання у виховному процесі сучасних наукових концепцій про здорове харчування та здоровий спосіб життя, використання елементів економіки в сучасному веденні домашнього господарства, матеріалів з культури зовнішнього вигляду і культури сучасної оселі дає можливість сформувати новий тип сучасної жінки, яка з успіхом буде поєднувати своє професійне зростання і своє природне призначення – зберігати сімейне вогнище, бути матір’ю і дружиною.

Система занять з усіх трьох курсів (“Культура зовнішнього вигляду”, “Культура дому”, “Культура харчування”), що входять у комплексну програму, побудована так, що інформація, отримана на одному з курсів, підтверджується і збагачується на іншому. Таким чином, чітко простежується наступність і взаємозв’язок окремих навчальних тем. Так, формуючи культуру зовнішнього вигляду, на кожному занятті підкреслювався зв’язок краси і здоров’я. А проблема здоров’я розглядалася на заняттях з культури харчування, продовжуючи і закріплюючи ці знання у свідомості підлітка.

Система творчих завдань є невід’ємною частиною комплексної програми, завдяки якій кожен компонент зразкової господині формується на творчому рівні.

Елементи економічного виховання було введено в усі заняття клубу “Господарочка”. Формування естетичного смаку зовнішнього вигляду і побуту, формування культури харчування супроводжувало процес формування економічної грамотності.

Формувальний експеримент показав, що в експериментальній групі:

сформованість духовно-моральних якостей становить в основному середній рівень (34,32 %) і рівень вищий за середній (37,71 %);

сформованість культури здоров’я становить середній рівень (35,17 %) і рівень вищий за середній (38,98 %);

сформованість загальної культури, культури почуттів та культури вчинку становить середній рівень (30,08 %) і рівень вищий за середній (36,02 %);

сформованість творчого ставлення до будь-якої господарсько-побутової діяльності становить середній рівень (30,51 %) і рівень вищий за середній (39,83 %);

сформованість естетичної культури становить рівень вищий за середній (41,95 %);

сформованість економічної грамотності в усіх сферах господарсько-трудової діяльності становить рівень вищий за середній (38,14 %).

У контрольній групі відповідні показники мали невелику позитивну динаміку.

 

Порівняльний аналіз динаміки середньостатистичних показників рівнів сформованості якостей господині дівчат-підлітків (%)

 

Порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів показав позитивну динаміку розвитку сформованості якостей господині у дівчат-підлітків експериментальної групи.

Практична робота підтвердила ефективність використання в роботі з підлітками комплексної програми з формування якостей господині в позакласній роботі, що була представлена діяльністю клубу “Господарочка”.

Апробація педагогічних технологій процесу формування якостей господині підтвердила важливу роль використання інформації з ведення домашнього господарства в сучасних умовах ринкових відносин і соціального розшарування суспільства. А дотримання психолого-педагогічних вимог в організації процесу формування якостей господині у підлітків дозволило забезпечити естетичний, економічний, культурний, духовно-моральний розвиток дитини.

Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу й дають підставу для таких висновків.

Входження України в ринкові відносини, соціальні, політичні і економічні зміни значно загострили проблему трудового виховання підростаючих поколінь. В умовах соціального розшарування суспільства праця як засіб існування людини і духовна цінність все менше стає засобом духовно-морального розвитку особистості. Значно змінилася роль жінки в суспільстві як господині, відбувається процес віддалення жінки від сім’ї, знецінюється значущість жінки як берегині родини, сімейного щастя, виховательки, що значно актуалізує пошуки нових підходів до відродження в нових соціальних умовах