Формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі

Особливого значення набуває духовна близькість у стосунках між дорослими і дітьми, коли дорослий віддає дитині найпотаємніші багатства своєї душі, віддає безкорисливо, не вимагаючи нічого натомість, а дитина, вбираючи все краще, у свою чергу, збагачує дорослого цілющою чистотою своїх емоцій, відкриває йому нехитрі схованки своєї душі (І. Гребенніков).

Духовно-моральні традиції родини згуртовують її, духовно збагачують кожного її члена, не дають молодшому поколінню стати на шлях, що суперечить моральним підвалинам родини й суспільства. У тих родинах, де постійно проводяться спільні сімейні заходи, більше умов для того, щоб нейтралізувати негативний вплив “вулиці” на підлітка. Сімейні традиції, вивчення історії життя своїх предків, їх трудових досягнень, вшанування пам’яті й виховання почуття гордості за них є духовно-моральним підґрунтям для вибору смислу життя й виокремлення його ціннісних пріоритетів підростаючими поколіннями.

Отже, духовно-моральна основа сімейного життя будь-якої родини значною мірою залежить від духовності жінки, матері, господині, що володіє достатньо розвиненими такими людськими якостями, як любов (людинолюб), доброта, мудрість, відчуття краси, чесність, справедливість, совісність, покаяння і прощення, сердечність, душевність, милосердя, терпіння, інтелігентність, працьовитість, здатність створити в домі атмосферу душевного спокою й захищеності кожного члена сім’ї. До того ж важливо, щоб ідеальні якості жінки-господині могли трансформуватися в професійні якості і навпаки. Надзвичайно важливо, щоб ідеальна господиня мала певне хобі, яке сприятиме створенню творчої атмосфери в сім’ї й в окремих випадках – додатковому сімейному заробітку.

У дисертації розкриваються основи формування культури здоров’я на основі використання сучасних наукових концепцій про здорове харчування та здоровий спосіб життя. Збереження здоров’я у першу чергу залежить від корисності й правильності харчування людини. Помірність і стриманість у їжі й питві робить піклування про душу важливішим, ніж піклування про тіло (Сократ).

Дівчата-підлітки – майбутні матері, берегині не тільки домівки, але й Берегині здоров’я всієї родини. Від них залежить майбутнє поколінь і їх гармонійний розвиток. Здоров’я кожного члена сім’ї є надбанням усієї родини, і в цілому – надбанням усього суспільства.

Наступний блок – естетична культура: краса праці, естетика зовнішнього вигляду та естетика побуту, естетика поведінки, культура спілкування. А його формування є однією зі складових частин системи виховання духовно-моральної особистості: прилучення людини до світу прекрасного, формування естетичного смаку в усіх сферах життєдіяльності, виховання почуття краси будь-якого виду праці. Для дівчат-підлітків, як для майбутніх господинь, естетична культура має особливе значення, оскільки включає в себе формування естетичного смаку не тільки в побуті (створення комфортного, красивого домашнього простору з елементами сучасного дизайну), але й формування культури зовнішнього вигляду. А зовнішність для жінки завжди залишається особливою сферою життя й особливим засобом самовираження.

Процес естетичного розвитку школярів проходить у тісній єдності з трудовим, моральним, фізичним і духовним розвитком. Створення навколишньої краси й краси побуту – це праця; зміна власної зовнішності й фігури – це також праця. Кожний компонент естетичного відношення перетворює школяра на суб’єкт естетичної діяльності, розкриває його творчий і особистісний потенціал і спонукає його жити за законами краси (Г. Шевченко).

З’ясовано, що кожний компонент естетичного виховання тісно пов’язаний з практичною діяльністю людини й формується також у процесі діяльності. Естетичний смак сприяє активному процесу діяльності зі сприйняття краси й боротьби проти потворного. Естетичний смак є одним із найважливіших факторів морального становлення особистості й розвитку духовної сфери людини. Сформований естетичний смак дає можливість виявити здібності людини до естетичного судження й оцінки багатьох явищ, чи то предметів навколишнього простору або вчинків власних і інших людей (Г. Апресяна).

У трудовій діяльності виникла вся система естетичних реакцій і сама естетична потреба, задоволення якої викликає ці реакції. Будь-який вид праці, пов’язаний з безпосереднім впливом на об’єкт праці, сприяє виявленню творчих здібностей особистості, впливаючи на об’єкт праці, людина одержує фізичне й моральне задоволення (В. Разумний).

Четвертий блок – загальна культура, культура почуттів та культура вчинку. Загальна культура господині є необхідною передумовою життя в родині, вона по суті є тією канвою, на якій будуються відносини сім’ї, культурний образ кожного члена сім’ї, культурне поле проживання. Загальна культура вбирає в себе всю сукупність культур: культуру праці, екологічну культуру, художньо-естетичну, моральну, культуру світовідношення тощо. Культура почуттів – необхідна якість жінки-господині, яка створює позитивний, мажорний мікроклімат життя сім’ї, повагу до кожної особистості, почуття взаємовідповідальності за долю членів сім’ї. Культура почуттів передбачає наявність таких якостей, як стриманість, рівновагу, розсудливість. Культура вчинку є своєрідним критерієм і мірилом духовних надбань і духовного дійства жінки в сім’ї.

П’ятий блок – творче ставлення до будь-якої господарсько-побутової діяльності. Треба так організувати виховання дівчат, щоб поставити їх в активні й творчі відносини до процесів, які випадають на їх долю (Л. Виготський).

Шостий блок – економічна грамотність в усіх сферах господарсько-трудової діяльності. Перш за все – це вміння економно розподілити сімейний бюджет, враховуючи не тільки фізіологічні потреби родини, а й духовні; уміння раціонально використовувати час, розподіляти його на окремі види діяльності з урахуванням їх важливості на даний момент; уміння економити газ, воду, електроенергію, дбайливо ставитися до знарядь праці