Формування якостей господині у дівчат-підлітків у позакласній роботі

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (254 найменувань), 19 додатків на 36 сторінках, 15 таблиць, 1 малюнка. Повний текст становить 234 сторінки.

 

 

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначені об’єкт, предмет, мета, гіпотеза і завдання дослідження, розкрито методологічну та теоретичну основу дослідження, визначені наукова новизна і практична значущість, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади формування у дівчат-підлітків якостей господині” – аналізується філософська, педагогічна, психологічна та соціологічна наукова література, пов’язана з досліджуваною проблемою; представлена теоретична модель зразкової господині та характеризуються фактори впливу на формування господарських якостей у дівчат-підлітків.

На основі аналізу наукових джерел різних історичних періодів установлено, що однією з основних необхідних людині якостей є працьовитість як необхідний компонент її духовно-морального світу, людської сутності, людської людськості. Особливого значення у всі часи надавалося вихованню цієї якості у жіноцтва, оскільки жінка виконує особливу природну місію і за законами природи є носієм найвищих духовних цінностей, серцем сімейного вогнища, вихователькою дітей.

Трудове виховання молодого покоління є запорукою їх щасливого життя в майбутньому, тому що тільки працею (особливо працею “спорідненою” – Г. Сковорода) можна створити собі блага, необхідні для щастя. Тим більше, що подібна праця приносить не тільки моральне задоволення, але й виховує в людини моральні якості.

У дисертації розкрито історико-генетичний аспект специфіки виховання дівчат, який достатньо яскраво відбитий у працях педагогів-класиків: Дж. Локка, Я.А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, О. Бестужева, І. Бецького, І. Богдановича, К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського. Вони наголошували на необхідності починати трудове виховання якомога раніше і вважали працю засобом морального загартування та підготовкою до щасливого сімейного життя. Жінки, на думку вчених, мають, як і чоловіки, право на навчання, бо їх розумові здібності самодостатні. Крім власного особистісного зростання знання потрібні жінці для виховання дітей та розумного влаштування свого домашнього життя. Чергування розумової й фізичної праці не применшує гідності людини, а тільки приносить користь як для її фізичного, так і морального здоров’я.

К. Ушинський наголошував на психічній потребі людини працювати й отримувати від праці духовну насолоду, “яку не можна купити за все золото Каліфорнії, вона залишається у того, хто працює”. Він простежив зв’язок між сімейним щастям і працею всієї родини, без серйозної спільної праці сімейне щастя виглядає як романтична химера. Педагог наголошує на вихованні в праці не тільки хлопчиків, але й дівчат, тому що у родині, де працює лише чоловік, немає щастя, оскільки немає спільних інтересів.

Проведене дослідження довело, що з розвитком емансипації й технічного прогресу частіше стали зустрічатися сім’ї, в яких психологічний клімат порушений небажанням жінки зберігати тепло і затишок в оселі й оберігати сімейне вогнище від усіх негараздів, або навпаки, коли жінка бере на себе занадто багато турбот, доповнюючи свої “жіночі” обов’язки “чоловічими”. Така жінка згодом стає якимось “гібридом” чоловіка і жінки. Вона не може вже якісно виконувати функції матері, дружини й господині, швидко стає непривабливою, дратівливою, постійно втомленою, нецікавою в спілкуванні чоловікові та дітям.

До того ж у сучасному суспільстві спостерігається тенденція до прояву таких негативних явищ у поведінці й способі життя дівчини та жінки, як пияцтво, паління, наркоманія, легковажна поведінка, прагнення демонструвати своє тіло, що свідчить про бездуховність, аморальність істоти, яка повинна виконати свою найважливішу місію – продовження життя на Землі.

У наш час більшість учених виступають за повернення Жінці ролі Берегині сімейного вогнища, за виконання нею природної місії бути Матір’ю, Дружиною (К. Мотрич).

З урахуванням теоретичних джерел та результатів дослідження нами визначена теоретична модель зразкової господині (рис. 1).

 

Рис. 1. Модель сучасної зразкової господині

 

У першому розділі аналізуються структурні компоненти кожного блоку моделі зразкової господині.

Пріоритетним блоком моделі зразкової господині є духовно-моральні якості. У цьому розділі розкриваються значущість і особливості духовно-моральних якостей, які необхідно формувати у дівчат-підлітків, підкреслюється, що процес трудового виховання дівчат-підлітків як майбутніх господинь і берегинь домівки організується у сукупності з системою духовно-морального виховання. Саме в процесі трудової діяльності закладаються основи духовно-моральних засад життя сім’ї й формується духовно-моральний образ матері. Автор спирається на традиції народної педагогіки, яка за своєю спрямованістю завжди була духовно-гуманістичною, духовно-моральною й проголошувала працю основним критерієм моральної гідності людини.

У дисертаційному дослідженні встановлено, що народна педагогіка втілює в собі величезну духовну спадщину, народні традиції та звичаї, глибоку повагу до людини праці, до таких її високоморальних якостей, як щедрість, розсудливість, патріотизм, гостинність, відкритість, старанність, хазяйновитість. Особливо високі моральні вимоги пред’являлися дівчині, тому що вона повинна бути не тільки майбутньою хранителькою сімейного вогнища, але й утіленням найвищих духовно-моральних якостей, його душею.

Вирішення господарсько-побутових проблем у родині, розумний розподіл обов’язків між кожним членом родини, мікроклімат родини