Функціонування вставлених конструкцій у складі багатокомпонентних складних речень (на матеріалі прози І.С. Тургенєва)

Дослідження показало, що у художній прозі І.С. Тургенєв активно використовує вставленість, оскільки особливий характер зазначених одиниць, їх очевидне виділення із загального текстового малюнка сприяє вирішенню низки завдань: зрівнювати фонові знання автора й адресата, передавати багатоголосся художнього тексту, виражати суб’єктивне ставлення до тих чи інших реалій. 

Різнобічний аналіз БСР, ускладнених вставленими конструкціями, що активно функціонують у творах І.С. Тургенєва, дозволив окреслити цілий ряд можливостей їх реалізації, здатність виступати в ролі полікомунікативного вербального акту письмового мовлення. Дані поліпредикативні конструкції мають співвіднесені зовнішню й внутрішню будову, завдяки цілісності, логічній послідовності й зв’язності їх частин. Поверхнева структура, синтактика, зокрема граматичні відносини між компонентами БСР і вставленою конструкцією, їхнє з’єднання, комбінаторика, представляє формальну характеристику одиниць. Аналіз формально-граматичної організації БСР зі вставленими конструкціями дозволив виявити такі види співвідношень: 

1) Аналіз БСР зі вставленими конструкціями в текстах прози І.С. Тургенєва показав, що ці неоднорідні за складом компонентів конструкції мають різну структурну організацію, але в цілому навіть при значному ускладненні БСР зі вставленою конструкцією в ній, як у системі, що самоорганізується, внаслідок міцних ієрархічних зв’язків у свідомості читача відновлюється природна послідовність подій. У межах наміченої проблеми у художніх творах письменника були виявлені моделі БСР і синтаксичні зв’язки між їхніми компонентами, що домінують і є найбільш пристосованими до включення вставленої конструкції, бо моделі БСР не залишаються байдужими до введення вставлених конструкцій. Самі моделі є значущими, тому максимально включають вставлені конструкції ті моделі БСР, які мають сурядний та / або безсполучниковий зв’язок на першому рівні членування й підрядний на другому. Такі двомірні одиниці мають найбільшу інформативну ємність і містять у своєму складі всі структурні типи вставлених конструкцій, що були зафіксовані на нашому матеріалі. Наприклад: Вылезая из кареты, он хотел было ускользнуть, пробормотав, что у него дома дела; но Сипягин с вежливой твердостью удержал его (Калломейцев подскочил и шепнул Сипягину на ухо: Ne le lachez pas! Tannerre de tonnerres!)и повел его с собой. БСР з сурядністю та підрядністю містить вставлену пряму мову персонажа. 

2) Функціонування вставлених конструкцій саме в БСР обмежує довжину вставлених одиниць: БСР у прозі І.С. Тургенєва не містять вставлених надфрахових єдностей або абзаців. Домінуюча структурна організація вставлених конструкцій, що входять до складу БСР, виражена простим реченням. Порівняльний аналіз структури вставлених конструкцій у складі простого та елементарного складного речення показав, що найбільш поширеними є вставлені прості речення, як і в БСР, що властиве для стилю письменника. 

3) При виявленні типів синтаксичних зв’язків між основною структурою сполучникового або безсполучникового БСР і вставленою конструкцією були розмежовані опозиційні зв’язки: прислівні / неприслівні; сильні / слабкі; непредикативні / міжпредикативні. Непредикативні зв’язки вставленої конструкції із БСР утворюються за законами субординативного зв’язку: узгодження / керування / прилягання. Міжпредикативні зв’язки вставлених конструкцій із БСР у прозі І.С. Тургенєва представлені сурядністю, підрядністю та безсполучниковістю. Дослідження показало, що в структурі поліпредикативного складного речення вставлені конструкції посідають особливе місце: вони можуть мати відносно вільний характер, тому що містяться в готовій структурі речення (слабкий зв’язок), але можуть прирівнюватися й до члена речення (сильний зв’язок), утворюючи синкретичні БСР зі вставленими конструкціями, що пояснюється асиметричністю мовного знаку. Наприклад: Подданные моего дедушки, вероятно, знали о его существовании, потому что высылали к нему (когда не случалось особого несчастия) весьма незначительный оброк – но никогда в лицо его не видали. Структуротвірна вставлена конструкція вводиться в структуру базового речення за допомогою підрядного сполучника “когда” і є необхідною для вираження певної семантики речення в цілому.

4) Введення вставлених конструкцій у БСР впливає на обсяг і глибину речення, що детерміновано компактністю конструкції. Довжина й глибина є важливими показниками структури поліпредикативного складного речення зі вставленими конструкціями. Реалізація властивостей глибини й регулювання обсягу БСР зі вставленими конструкціями тісно пов’язана з низкою лінгвістичних і екстралінгвістичних чинників. Порівняння цифр, що характеризують середню кількість предикативних одиниць (nср) у БСР без вставлених конструкцій в сучасній російській мові і в БСР зі вставленими одиницями в текстах І.С. Тургенєва показує, що довжина БСР, ускладнених вставленими конструкціями, зменшується майже на одиницю. Якщо в БСР без вставлених одиниць nср=4,6 предикативних одиниць, то в БСР, ускладнених вставленими конструкціями, nср=3,8. Обсяг тісно пов’язаний також і з структурними особливостями БСР зі вставленими конструкціями: він прогнозує потенційну глибину структури. Зокрема, БСР зі вставленою конструкцією, що має обсяг у 3 предикативні одиниці, може мати глибину, що дорівнює 2 рівням; в 4 предикативні одиниці – 2-3 рівням тощо, тобто обсяг БСР зі вставленою конструкцією є зворотно пропорційний рівням членування. Найбільшу глибину мають, як правило, багатомірні БСР зі вставленими конструкціями, тобто такі конструкції, внутрішні рівні яких утворюють підрядні зв’язки або сполучення різних зв’язків. Для поліпредикативного складного речення зі вставленою конструкцією у прозі І.С. Тургенєва характерне зниження частоти вживання при збільшенні глибини речення. Помітні розбіжності між жанрами у використанні БСР,