Функціонування вставлених конструкцій у складі багатокомпонентних складних речень (на матеріалі прози І.С. Тургенєва)

Глибинна структура БСР зі вставленими конструкціями зумовлена семантикою мовних одиниць, що встановлює відношення знаків (компонентів БСР і вставленої конструкції) до об’єктів дійсності, значення знаків, зміст і інформацію предикативних одиниць. Предикативному значенню багатокомпонентного складного речення зі вставленими конструкціями відповідає складна ситуація. У випадку БСР зі вставленими конструкціями вставлені одиниці в художніх текстах І.С. Тургенєва можуть констатувати денотативні значення відповідної номінації в базовому реченні, коли адресатові взагалі невідома коментована номінація або ж коли вона відома, але за своєю природою або ж через невдале використання нездатна однозначно вказувати на клас реалій, узагальнених мовою за кількістю дистинктивних ознак: Одной бабе, которая жаловалась на гнетку – это по-ихнему, а по-нашему – дизентерию, я… как бы выразиться лучше… я вливал опиум; а другой я зуб вырвал. Коментування вставленою конструкцією денотативного значення слова гнетка знімає напругу речення й полегшує читачеві можливість декодування інформації. До референтного коментування продуцент вдається тоді, коли припускає, що в адресата мовлення, який знає денотативне значення тієї чи іншої номінації, можуть виникнути певні труднощі з установленням її референта, тобто тієї конкретної реалії, на яку вказує ця номінація: Он полагал, что застанет у Инсарова его соотечественников, которые захотят его проводить; но они уже все вперед уехали; уехали также и известные читателю две таинственные личности (они служили свидетелями на свадьбе Инсарова). Референтне коментування надає реалії ім’я (свидетель на свадьбе Инсарова), що до моменту коментування було позначене загальною назвою (личность).

Непропозитивні номінації в БСР коментуються вставленими конструкціями шляхом прямої вказівки на референт, звуження семантичного обсягу номінації, інформування про зв’язки шуканого референта з іншими референтами й апеляцією до наявних в адресата фонових знань. Пропозитивні номінації в поліпредикативних складних реченнях коментуються, як правило, вставленими одиницями за допомогою актуалізації його референтного обсягу: По выходе из Смольного она поселилась вместе с матерью (брат уехал в деревню, отец, генерал со звездою и пряжкою, уже умер) в опрятной, но очень холодной квартире: когда в этой квартире говорили, можно было видеть пар, выходивший из уст; Валентина Михайловна смеялась и уверяла, что это – “как в церкви”. Пропозитивна номінація в БСР (она поселилась вместе с матерью) у вставленій конструкції конкретизує згадані факти, які ілюструють те, що вже сказано, але не вичерпують усього його референтного обсягу. 

Різна міра участі вставлених конструкцій у формуванні семантики базового речення в прозі І.С. Тургенєва дозволила поділити вставлені конструкції на внутрішньофразові, текстові, контекстотвірні та метатекстові. Внутрішньофразові вставлені конструкції розширюють зміст БСР і функціонують на рівні основного речення. Семантика вставленої конструкції взаємодіє із семантикою базового речення. Ці вставлені одиниці є або структуротвірними, або мають різні засоби зв’язності з базовим реченням. Текстові вставлені конструкції слугують для формування гомогенного (однорідного) контексту, розчленованого гетерогенними (різнорідними) стосовно нього компонентами; семантика вставленої конструкції не взаємодіє із семантикою БСР. Внутрішній компонент вставленої одиниці й основне речення – це різнопланові повідомлення. Семантика вставленої конструкції функціонує поза БСР, на рівні контексту. На структурному рівні дані вставлені конструкції не мають експлікованих засобів зв’язності із БСР або відносяться до вставлених одиниць поза базовим реченням: У господина Маркелова, сколько я его знаю, сердце очень доброе и благородное; но русского мужика он никогда не понимал (Паклин глянул на Сипягина, который, слегка повернувшись к нему, обдавал его холодным, но не враждебным взором). Вставлена конструкція та БСР належать до різних суб’єктних мовних сфер, тобто це гетерогенні компоненти. Семантика вставленої одиниці не пов’язана із семантикою базового речення й функціонує на рівні тексту. Контекстотвірні вставлені конструкції займають проміжне положення між внутрішньофразовими й текстовими: вставлені конструкції семантично й формально пов’язані з компонентом в основному реченні й у той же час містять компонент, що здійснює міжфразовий зв’язок і включає вставлену конструкцію в більш широкий контекст, ніж основне речення: Ораторским движением руки указал он своей дочери на стул, и когда та, не понявши его движения, вопросительно посмотрела на него, он промолвил с достоинством, но, не оборачивая головы: “Прошу вас сесть”. (Николай Артемьевич всегда говорил жене вы, дочери – в экстраординарных случаях.). Внутрішній компонент вставленої конструкції, з одного боку, пов’язаний з базовим реченням: референт он має вставлене ім’я Николай Артемьевич, прошу вас сесть – всегда говорил жене вы. Але, з іншого боку, згадка про екстраординарність випадку готує читача до сприйняття важливої інформації, включаючи тим самим вставлену конструкцію в контекст. Семантика метатекстових вставлених конструкцій не бере участі у формуванні семантичної структури основного речення, але містить повідомлення, у якому характеризується саме БСР або його фрагмент як мовна дія. На структурному рівні можливі як імпліцитні, так і експліковані засоби зв’язності вставленої конструкції із БСР: Авдотья долго не могла слышать его имени (она приняла предложение Лизаветы Прохоровны и снова поступила на службу в качестве главной швеи); но под конец ее отвращение несколько уменьшилось; говорят, нужда заставила ее прибегнуть к нему, и он дал ей рублей сто… Вставлене речення має експлікований зв’язок з базовим реченням, виражений особовим займенником она, але не формує семантики БСР, а лише характеризує референт (Авдотья).

БСР зі вставленими конструкціями завжди позначають певну ситуацію, тобто