+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
33
Мова:
Українська
Дана студія присвячена історії взаємовідносин Золотої Орди з державними утвореннями на території Криму. Протягом майже століття Гірський Крим, південне узбережжя Криму та Судак вважалися кондомінатом Трапезундської імперії та Золотої Орди. Генуезька експансія 40-70-х років XIVст. призвела до конфліктів з Золотою Ордою. Татарсько-генуезька конфронтація продовжувалась у 80-х роках XIV ст. та 30-40-х роках XV ст. Напади татар у 90-х роках XIV – на початку XV ст. призвели до консолідації общин Готії та до утворення князівства Феодоро. Правителі Кримського улусу та хан Кримського ханства Хаджі-Гірей підтримували Феодоро проти генуезців.
Ключові слова: Крим, Золота Орда, політика Джучидів, Феодоро.
Важливим аспектом історії Надчорномор’я були відносини Золотої Орди з мешканцями Криму. У данній статті ми розглянемо відносини Джучидів з князівством Феодоро та Каффою. При висвітленні цієї проблеми неможливо обійти питання відносин татар з Трапезундською та Візантійською імперіями, а також з Генуєю та Венецією. Відносини Каффи з Золотою Ордою досліджені у працях Л. Коллі, Д. Селівестрова, О. Мавріної, А. Григорьєва, В. Григорьєва1. Питання відносин Феодоро з татарами досліджують В. Миц, А. Герцен та Х. Ф. Байєр2. Завданням даної студії є визначення ролі татарського фактора у політиці республік Генуя та Венеція, а також князівства Феодоро.
Початок історії генуезців у Каффі оповитий мороком. Італійці відносили перші звістки про Каффу до 60-х роках ХІІІ ст. Зрозуміло, що приблизно десь у той час генуезці заснували це місто. Необхідно зауважити, що від самого початку Каффа була непідконтрольною Золотій Орді. Громада міста провадила політику, відмінну від тої, що здійснювали інші італійські колонії, котрі знаходились у містах, залежних від Золотої Орди. Можливо, територія міста була викуплена генуезцями у Джучидів. На думку О. Мавріної, генуезці поселились у Каффі вже у 70-х роках ХШ ст. Р. Груссе висловив припущення, що генуезці з 1266 р. мали консульство та торгову факторію у Каффі. М. Сафаргаліев вважав, що з 1289 р. у Каффі знаходився генуезький консул. І дійсно, тільки з 1289 р. у джерелах починають фіксуватися консули Каффи. А. та В. Григорьєви датували появу генуезців у Каффі 1266-1270 рр., а у 1274 р. вони з’явились у Судаці. Х. -Ф. Байєр вважає, що Каффа була з заснована генуезцями.
З 1292 р. у володіннях Ногая знаходився консул Венеції, яка конкурувала з Генуєю4. У 1291-1292 рр. Токта віддав Ногаю улус Крим. До складу улуса, крім степових теренів входили Готія та Херсон, завойовані Менгу-Тимуром у 1278 р. Внаслідок цього походу зазнали руйнувань Судак, Херсон, Алус- тон, Горзувіта, Тепе-Кермен, Ескі-Кермен, Сюйрень, Бакли, Мангуп. Втім, позиції Ногая у цьому регіоні не були міцними5. За свіченнями Рукн ад-Діна Бейбарса ал-Мисрі, під час одного з візитів у Каффу був вбитий онук Ногая Актаджи (Кара-Кибяк). Він збирав данину з приморських міст. Ногай пом- стився за онука. Рукн ад-Дін Бейбарс ал-Мисрі повідомляв, що Ногай спрямував до Криму велике військо. Воно пограбувало та спалило Каффу. У полон потрапило багато купців мусульманських, аланських та європейских (франкських у джерелі). Крім Каффи, були спустошені Сарукерман (Херсон), Кирк-Йєрі (Чуфут-Кале), Карш (Керч) та інші. Очевидно, Ногаю Рукн ад-Дін приписав руйнування, які були здійснені до цього. Х. -Ф. Байєр датував вторгнення до Криму 1298 роком, оскільки цей рік як дата подій був вказаний у судацькому синаксарі6.
Ібн Халдун повідомляв, що онук Ногая Караджін був відправлений у Крим, щоб захопити прибуток від цієї провінції. Ногай віддав місто Ескі- Кирим (Солхат) йому в улус, але місцеві вбили Караджіна. Помстившись, Ногай спустошив місто. В. Миц відзначає, що Ногай не руйнував Каффу, оскільки сприяв генуезцям. Ймовірно, не зазнали спустошення й інші міста. Місцем вбивства онука Ногая, на думку В. Мица, був Солхат, і руйнувань зазнало тільки це місто7. За правління у Золотій Орді хана Токти татари напали на Каффу, згадавши її мешканцям союз з Ногаєм. Рукн ад-Дін Бейбарс ал-Мисрі та ан-Нувайрі повідомляли, що у 707 р. х. (3 липня 1307 – 20 червня 1308 р.) Токта помстився генуезьким франкам (генуезцям). За італійськими данними, гарнізон Каффи у 600 чоловік спалив місто і врятувався втечею на суднах. Токта ж арештував генуезців в усій Золотій Орді і заарештував їх власність8. Тільки смерть Токти та прихід до влади Узбек- хана дозволили генуезцям нормалізувати відносини з татарами. У 1312- 1313 рр. до Узбека прибуло генуезьке посольство Антоніо Грілло та Ніколо ді Пагана. У 1318 р. Каффа вже була цілком відбудована9.
У 1313-1314 рр. була заснована Оффіція Газарії, а у березні 1316 р. затверджений статут Каффи, а також план відновлення міста10. Відомо, що Каффу періодично атаковували татари. У 40-х роках XIV ст. хан Джанібек здійснив дві невдалі спроби здобути місто. До середини XIV ст. генуезці спорудили такі фортифікації, оволодіти якими було складно для будь-якого війська. Під час першої облоги Каффи татари втратили 15 тис. воїнів та багато машин для облоги. Під час другої облоги Каффи