Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Крим у політиці Джучидів (кінець XIII - третя чверть XV ст.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Свидригайла великому магістрові Тевтонського Ордену. Великий литовський князь спирався на бія кунгратів Айдера, який при Улуг-Мухаммеді перебував у опалі. Тегене з Ширинів був відсторонений від управління державою, і цей клан повернувся до влади з новим ханом – Хаджі-Гіреєм. Це зробив карачі-бей Мамак. Мамак був ханським намісником у Каффі і титулувався генуезцями титаном, тобто тудуном. Бій продовжував займати цю посаду і при Нур-Девлеті з Менглі- Гіреєм – до самої своєї смерті у 1473 р. 45

Після битви під Кастадзоном татари протягом кількох десятиліть підтримували мир з Каффою. У 1442 р. Кримом став правити Хаджі-Гирей. Саме до нього (у документі він названий як імператор татар) з даниною від польського короля прибув подільський намісник Теодор Бучацький. У 1445 р. останній сплачував упоминки (тиш) з Поділля цьому ж правителю. Саме Хаджі-Гірей був першим правителем незалежного Кримського ханату. Він змагався за владу з Саїд-Ахмедом і остаточно переміг його у 1452 р. Крім того, здобути цю перемогу йому допомогли Олельковичі, здійснивши несподіваний напад на військо Саїд-Ахмеда. Хаджі-Гірей уклав союз із ВКЛ та Польщею. Генуезці ж називали Хаджі-Гірея timor, тобто страхітливий. Хан користався з цієї репутації, і під час візитів у Каффу його родичів щедро обдаровували.
Під час демонстрації військової спроможності флота османів капудан Дамір-Кая у 1454 р. двічі зустрівся з турецьким адміралом. Перший раз він це зробив, коли турки перебували поблизу генуезької колонії Воспоро (Керч), а вдруге, коли ті були поблизу Каффи. У Каффі відбулись зіткнення між каффинцями та турками, які поводили себе відверто провокативно. Щоб врегулювати конфлікт, Хаджі-Гірей підійшов з 6-тисячним військом. Після перемовин між ханом та капуданом османи відступили. М. Грушевський вважав, що татарин та осман не домовились, однак сам факт перемовин налякав Каффу. На думку М. Сафаргалієва, хан визнав залежність від османського султана. І. Зайцев стверджував, що турки не мали на меті здобути Каффу, а намагалися виключити кримського хана з можливої антиосманської коаліції. Папа римський через свого посла Людвіга Болонського, король Польщі та великий князь литовський Казимир IV пропонували Хаджі-Гірею долучитися до антирутецької ліги. Від участі у ній хан ухилився. Костянтин з Островіци в «Нотатках Яничара» зафіксував, що кримському хану не подобалось сусідство османів і він разом з правителем Ак-Коюнлу віддавав перевагу сусідству з трапезундським імператором. У цьому уривку, очевидно, знайшов відбиток той факт, що до 1365 р. землі Гірського Криму формально залежали від Трапезундської імперії, а правителя Феодоро серб не знав. Ян Длугош перебільшує ступінь лояльності Хаджі-Гірея до Казимира IV, вказуючи, що якби король наказав здійснити хрестовий похід проти турків, то той би його підтримав.
При цьому Хаджі-Гірей мав вагомий привід для того, щоб відмовитись від такого кроку. На сході була Велика Орда (Тахт Елі), хан якої Махмуд у 1465 р. здійснив похід против кримців. До того Махмуд листувався з турецьким султаном і бажав укласти з ним договір проти Хаджі-Гірея, але підтримки від Османів так і не дочекався. У 1466 р. османи не споряджували флот і військо проти кримських татар. Очевидно, перед тим між ханом та султаном було досягнуто домовленості про те, що вони не будуть підтримувати ворогів один одного. Місія венеційця Джана Батіста де ла Вольпе у Крим для створення антитурецької ліги провалилася, і він був вимушений шукати щастя вже серед росіян. У 1469 р. хан Менглі-Гірей пішов на зближення з Османами, надіславши султану листа, а у 1470 р. війська кримських татар атакували ворога султана – молдавського князя. Того ж року військо кримського калги-султана (спадкоємця престола, сина Менглі-Гірея) було переможене молдаванами у битві під Ліпніком. А у 1475 р. кримський хан визнав себе вассалом Османської імперії46.
Кримський хан виступав у якості покровителя Феодоро, а як портову гавань для ханства використовував Каламіту. Користаючись з проблем генуезців, до останньої чверті XV ст. феодорити поширили свою владу на Алушту та Партеніт. Торгівля через Каламіту та торгові контакти феодоритів із Молдавією через Аккерман та Каламіту завдавали великих збитків Каффі, й генуезці вели торгову війну проти Феодоро. Вона не переросла у військове зіткнення тільки завдяки тому, що Хаджі-Гірей підтримував феодоритів. У 1446 р. поблизу володінь генуезців у Криму з’явилась флотилія Трапе- зундської імперії. Великих комнінів у цьому конфлікті підтримали мешканці Синопу та Кастамону, а також феодоритський князь Олубей та кримський хан Хаджі-Гірей. У гавані Каламіти стояв трапезундський флот. Від торгівлі через Каламіту збагачувались і кримські татари. Від цього порту страждала тільки торгівельна монополія Каффи. Та й османські турки складали конкуренцію генуезцям. Успіх феодоритів та їхніх союзників у 1446 р. виявився тимчасовим, напад турків у 1447 р. на узбережжя Готії та Трапезундської імперії позбавив їх можливості ще сильніше тиснути на Каффу47.
За даними листа А. Вінья, у 1456 р. син Хаджі-Гірея здійснив державний переворот у Кримському ханстві. Проте він зміг протриматись при владі лише кілька місяців. Переворот взагалі став можливим тільки завдяки тому, що Хаджі-Гірей здійснив похід на якихось валахів. Необхідно звернути увагу, що у документі Штефана
Фото Капча