Кримінальна відповідальність за злочини проти волі, честі та гідності особи

Спершу, проаналізуємо санкції, передбачені ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини). Ч. ч. 1 і 2 ст. 146 КК України передбачено основні покарання у виді обмеження волі, позбавлення волі. При цьому санкції в обох випадках є альтернативними. Спробуємо переконатися в цьому, звернувшись до цих норм. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини, – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк (ч. 1 ст. 146 КК України). Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк (ч. 2 ст. 146 КК України). Тоді як санкція, передбачена ч. 3 ст. 146 КК України, є відносно визначеною. Адже діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

За захоплення заручника вітчизняний законодавець передбачає основне покарання у виді позбавлення волі, а санкції, передбачені ст. 147 КК України є відносно визначеними. Спробуємо переконатися в цьому, звернувшись до відповідних норм. Так, відповідно до ч. 1 ст. 147 КК України захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. За ч. 2 ст. 147 КК України ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

Ч. 1 ст. 149 КК України за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини законодавець передбачає основне покарання у виді позбавлення волі, а санкція цієї норми є відносно визначеною. Зокрема, торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років (ч. 1 ст. 149 КК України). Тоді як за ч. ч. 2 і 3 ст. 149 КК України законодавець передбачає позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої. Так, згідно із ч. 2 ст. 149 КК України дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої (ч. 3 ст. 149 КК України).

Нашої уваги потребують також санкції, передбачені ст. 151 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 151 КК України поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи, – карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 2 ст. 151 КК України). Тобто в першому випадку санкції є альтернативними, тоді як у другому – є відносно визначеними.