Лаба Н.Г. Перетворюємо Світ : система інтегрованих занять для старшої групи/ Науковий редактор. – Рівне, 2008. – 251 с.

Наталія Лаба

Перетворюємо Світ

система інтегрованих занять 

для старшої групи 

 

 

Перетворюємо Світ: система інтегрованих занять для старшої групи

 

Рівне – 2008

 

УДК

ББК

 

 

Рецензенти:

Трусова О.Л., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки  Севастопольського міського гуманітарного університету;

Горопаха Н.М., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології ( дошкільної) Рівненського державного університету;

Панкевич С.О., головний спеціаліст відділу освіти здолбунівської райдерадміністрації

 

Лаба Н.Г. Перетворюємо  Світ : система інтегрованих занять для старшої групи/ Науковий редактор. – Рівне, 2008. – 251 с. 

 

Методичний посібник – результат чотирьохрічної апробаційної роботи за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі”, яка проводилася у дошкільному навчальному закладі “Усмішка”.

Посібник презентує авторську систему навчально–виховних блоків, як орієнтир планування, практичні доробки та власне бачення впровадження в практику Базової програми “Я у Світі”.

 

©ЛабаН.Г., 2008

©ПоніманськаТ.І.,  2008

 

 

Чотири роки ми йшли шляхом апробації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку і вже зробили перші методичні висновки та маємо певні міркування щодо “переводу” її на  практичні рейки…

Звикли до обсягу та стилю цього освітянського документу, усвідомили, чому саме Програма передбачає зменшення кількості занять в дитячому садку, зняття так званої “предметності” і, при цьому, залишає повний обсяг знань, які повинні отримати дошкільнята.

 Основні висновки  наступні:

•« Я у Світі» базується на ведучих принципах дошкільної освіти; реалізує підхід до дошкільного дитинства, як до самоцінного періоду в житті дитини; орієнтована на особістісно- орієнтованій взаємодії дорослих з дитиною та балансі всіх видів діяльності;зорієнтована на психологічний комфорт малюка. Це – ідеологія Програми.

•Ідеологія педагогічної роботи за Програмою у зміні наших підходів. Саме процес виховання не може залишатися незмінним ні за змістом, ні за формою – він повинен удосконалюватись і йти в ногу з часом.

Одним з таких підходів вважаємо інтеграцію.

Поштовх до розуміння цього надало детальне, ізольоване від інших ліній, вивчення лінії розвитку “Художньо–естетичний розвиток”, який охоплював, за співставленням з програмою “Малятко”, шість видів занять – малювання, ліплення, аплікацію, конструювання, музику, художню літературу та, додатково, театралізовану діяльність. Базова програма (ст. 57; 97 експериментального видання) містить  орієнтовну схему розподілу часу з чітко визначеною загальною тривалістю двох занять, одне з них з фізичної культури. Отже, у нас залишається  п’ять занять в тиждень, враховуючі заняття з музичного виховання.

Для того, щоб зменшити кількість занять і зберегти всю палітру технік продуктивної діяльності ми “вийшли” на блоки занять естетичного циклу з певним змістовно – культурним контекстом. Подібне планування  довело доцільність планування занять в одній темі, в одній мотивації, в одному сюжеті. Продуктивні види дитячої активності носять репрезентуючий (моделюючий) характер, тобто, відображають реальний світ, що і ріднить такі види занять з грою, робить їх не заняттями, а просто діяльністю, активністю дітей. І поряд з цим, такі види дитячої активності мають одну загальну рису, яка відрізняє їх від сюжетної гри: вони представляють собою певні зусилля, певну роботу, направлену на отримання предметно – оформленого результату у відповідності з поставленою метою.

Отже, не відбувається навчання дітей спеціальним навичкам роботи  з тими чи іншими матеріалами, а відбувається “справжній” процес виготовлення, декорування… власної книги, будування міста. І під час цього захопливого процесу вправляються специфічні вміння і навички роботи з конкретними матеріалами та інструментами, отримувались знання, виникав діалог, розвивалася ручна моторика, увага, уява, логіка, творче мислення.

Отримавши ключ – інтегрування різних видів діяльності, систематизації знань, умінь, навичок в межах одного сюжетно–пізнавального контексту до лінії “Художньо–естетичний розвиток”, ми отримали розуміння планування Програми в цілому. Другим досягненням цього етапу експериментальної роботи було розуміння того, що не можна апробувати Програму  обмежившись однією лінією розвитку.

За роки апробації прийшло усвідомлення того, що на програму можуть і повинні працювати всі методики, але їх використання слід фільтрувати відповідно нової парадигми дошкільної освіти.

Таким чином, система методів та технологій була покладена на параметри Програми і було створено навчально–виховні блоки, які є тижневим плануванням. Таке планування, на мою думку, дає “крок за кроком” організацію діяльності дітей і її мотиваційні регуляції, з використанням різного роду опосередкованих ланцюжків між метою навчально–виховного блоку та  його результатом. Крім того, прийшло розуміння, що орієнтуючись на загально–розвиваючі функції видів дитячої діяльності, завдання розвитку специфічних способів і вмінь не повинні зникнути з  поля зору педагога, а повинні набути вторинний, не помітний для дітей характер.

Первинне – бажання дитини реалізувати певну мету заданими (і педагогом, і самою дитиною) умовами для включення в арсенал малят нових засобів і способів, які дозволять регулювати власне дитячу “роботу”.

Отже кожен навчально–виховний блок (НВБ) повинен нести в собі певні завдання, певну мотивацію. Так з’явилися певні методичні орієнтири кожного НВБ. Методичний орієнтир – канва, яка не дозволяє випустити з думок, рук, серця педагога моральне, емоційно–ціннісне, соціальне зростання малюка та