Методи фарбування кісткового мозку та діагностика на гістопрепаратах лейкози

 

Вступ

Розділ I. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Характеристика та етіологія лейкозу

1.2 Фактори ризику розвитку лейкемії. Патогенез та клінічна картина

1.3 Діагностика лейкозів

1.4 Трансплантація кісткового мозку

1.5 Побічні ефекти лікування

1.6 Лікування після пересадки кісткового мозку

Розділ II. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Характеристика об’єкта дослідження

2.2 Виготовлення фіксованих препаратів

2.3 Загальні методи фарбування

2.4 Метод фарбування зрізів гематоксилін-еозином

2.5 Метод фарбування гістопрепаратів Романовського-Гімза

Розділ III. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Висновки

Список літератури

 

 

Чому розвивається лейкемія у дітей? Як вона проявляє себе і яким чином лікується? Які ж саме інфекції можуть зробити подібний вплив на організм дитяти? Ці і багато інших питань цікавлять всіх онкологів світу.

Лейкемі́я (білокрів'я) – онкологічне захворювання клітин крові, що уражає кістковий мозок і інші кровотворні органи. Основною ознакою лейкемії є велика кількість лейкоцитів. Ці клітини, що дегенерували і втратили захисні функції нормальних лейкоцитів, знищують здорові клітини, після чого пацієнт стає беззахисним перед будь-якою інфекцією. Лікування таких хворих проводиться за допомогою опромінення і цитотоксичних препаратів для придушення розмноження клітин, що дегенерували, або трансплантацією кісткового мозку (GrossS., 1996).

За останні роки відмічається виражена тенденція до зростання цієї важкої патології як серед дорослих, так і серед дітей (омолодження). Зберігається висока летальність, зростає частота випадків нелімфоїдних форм лейкемії. Тому проблема лейкемії у педіатричній практиці надзвичайно висока.

Розкриття етапів лейкозного процесу має велике практичне значення, оскільки головний його сенс полягає у пошуках цитостатичних препаратів, адекватних кожному етапу злоякісності.

Метою даної роботи є оволодіти методами фарбування кісткового мозку та діагностувати на гістопрепаратах лейкози.

Завдання:

Навчитися виготовляти гістопрепарати кісткового мозку.

Вивчити метод фарбування тканин гематоксилін-еозином та провести аналіз зразків кісткового мозку.

Освоїти метод фарбування препаратів Романовського-Гімзе.

 

 

Характеристика та етіологія лейкозу

Лейкоз – злоякісне захворювання системи крові, яке характеризується переважанням процесів розмноження клітин кісткового мозку, а іноді появою патологічних вогнищ кровотворення у інших органах. Лейкози за своїм походженням близькі до пухлин. До лейкозів відноситься широка група захворювань, різних за своєю етіологією. При лейкозах злоякісний клон утворюється з незрілих гемопоетичних клітин кісткового мозку (Воробьева А. И., 1985).

Термін «лейкоз» запропонував в 1921 р. Еллерман. Даний вид раку розвивається в кістковому мозку, в м'якій губчастій частині кістки, відповідальної за відтворення кров'яних клітин. Якщо у дитяти розвивається лейкемія, кістковий мозок виробляє незрілі білі кров'яні клітини, які не здатні перетворюватися в нормальні клітини крові. Лейкозні клітини відтворюють самі себе, таким чином, клонуючи хворі ракові клітини крові. Лейкемії займають майже половину всіх злоякісних новоутворень, що зустрічаються в дитячому віці. За даними Peller лейкемія становить 44% випадків усіх злоякісних новоутворів у дітей Англії, в США – 47%. В той же час у дорослих частка лейкемій в структурі онкопатології складає від 1, 0 до 3, 5%. Пік захворюваності гострою лекемією у віці 3-4 р. В родині, де є хворі на лейкемію, ризик також захворіти гострою лейкемією у 3-4 роки вищий, ніж у інших сім’ях. У дітей віком 0-14 р. лекемія частіше зустрічається у хлопчиків: 4, 4% на 100 тис. населення, у дівчаток: 3, 2% на 100 тис. населення (Данія). У такому місті як Івано-Франківськ ймовірність лейкозу до дев’яти випадків серед дітей на протязі року (Алексеев Н. А., 1998).

Після Чорнобильської катастрофи значно зросла увага до проблем дитячої онкогематології. Гематологи вважають, що унаслідок аварії на ЧАЕС з'явилися нові форми хвороби, які важко піддаються лікуванню і частіше почали реєструвати природжений лейкоз.

За останні роки відмічається виражена тенденція до зростання цієї важкої патології як серед дорослих, так і серед дітей (омолодження). Зберігається висока летальність, росте частота випадків нелімфоїдних форм лейкемії. Тому проблема лейкемії у педіатричній практиці надзвичайно висока. Частота виникнення лейкемій у дітей відноситься до гострих форм лейкемії, оскільки хронічні форми у дітей зустрічаються рідко, а хронічна лімфобластна лейкемія у дітей ще не описана.

До теперішнього часу етіологія гострого лейкозу до кінця не встановлена. Сучасна концепція етіології і патогенезу заснована на припущенні про етіологічну роль різних ендогенних і екзогенних чинників (онкогенні віруси, несприятливі чинники зовнішнього середовища, іонізуюча радіація і т. д.), що призводять до мутації соматичних або зародкових клітин, що відносяться до системи кровотворення (Алексеев Н. А., 1989). Будь-яка причина лейкозу призводить до збою роботи імунної системи. Для того щоб людина захворіла лейкозом, досить щоб одна єдина кровотворна клітина перейшла в ракову. Вона починає швидко ділиться і дає початок клону пухлинних клітин. Живі ракові клітини, що швидко діляться, поступово займають місце нормальних і розвивається лейкоз. Із цього приводу існує багато різних думок. Деякі вчені вважають, що причиною лейкемії у дітей, в більшості випадків, є електромагнітне поле, яке утворює довкола себе побутова техніка, а зокрема комп'ютери. Американські вчені проводили дослідження на цю тему, які показали, що серед хворих лейкемією дітей більшість витрачали не менше двох годин на добу на ігри перед монітором комп'ютера.