Методи фарбування кісткового мозку та діагностика на гістопрепаратах лейкози

сублейкемічні (50-80×109/л лейкоцитів, в тому числі бласти),

лейкопенічні (вміст лейкоцитів в периферічній крові нижче норми, але є бласти),

алейкемічні (вміст лейкоцитів у периферічній крові нижче норми, бласти відсутні).

У групі хронічних лейкозів найчастіше зустрічаються мієлолейкоз та лімфолейкоз.

 

 

Рання діагностика відіграє важливу роль у виліковуванні лейкозу. Розпізнати лейкемію можна за першими симптомами: підвищеною втомою, сонливістю або безсонням, депресією, що починається. Більшість симптомів лейкозу не є специфічними. Деякі з цих симптомів можуть бути викликані іншими проблемами, наприклад, інфекцією (Кассирский И. А., 1970). З цієї причини потрібне встановлення точного діагнозу, для чого, передусім, треба досліджувати периферичну кров (узяти кров з пальця). При виявленні порушень дитину направляютьв спеціалізоване відділення для подальшого обстеження, такого як:

1. Дослідження мазків крові під мікроскопом – дозволяє запідозрити лейкоз.

2. Дослідження пункції кісткового мозку і біопсія. При біопсії кісткового мозку отримують маленький шматочок кістки і кісткового мозку. Ця процедура виконується при первинній діагностиці і, в подальшому, для оцінки ефективності лікування.

3. Біохімічний аналіз крові. Дослідження крові дає можливість діагностувати інфекцію, яка може виникнути із-за ослабленої імунної системи.

4. Спинномозкова пункція. Ця процедура виконується з метою діагностики ураження головного і спинного мозку.

5. Біопсія лімфатичного вузла.

6. Цитохімія. При спеціальному фарбуванні пухлинних клітин уточнюється тип лейкозу.

7. Імуноцитохімія. При цьому дослідженні аналізується зміна забарвлення лейкозних клітин, по якому встановлюється тип лейкозу.

8. Цитогенетика (Третяк Н. М., 2004).

У нормі клітини людини містять 46 хромосом. При деяких типах лейкозу частина хромосоми може відійти до іншої хромосоми. Цю зміну – транслокацію – зазвичай можна виявити під мікроскопом. Виявлення цих транслокацій допомагає уточнити певні типи гострого лімфобластного лейкозу і гострого мієлоїдного лейкозу і важливе при визначенні прогнозу хвороби. При деяких типах лейкозу є порушення кількості хромосом. Наприклад, клітини при гострому лімфобластному лейкозі з більш ніж 50 хромосомами чутливіші до хіміотерапії, а клітини з менш ніж 46 хромосомами менш чутливі до лікування (Торубарова Н. А., 1998).

9. Молекулярно-генетичні дослідження. Деякі рецептори, що називаються рецепторами антигенів, з'являються на поверхні лімфоцитів. Ці рецептори дають початок відповіді імунної системи. Різні лімфоцити в нормі мають різні рецептори антигенів. Це допомагає організму боротися з різними видами інфекцій.

10. Ультразвукове дослідження (УЗД). При цьому методі використовуються звукові хвилі і їх відображення для отримання зображення внутрішніх органів або пухлинних утворів.

11. Комп'ютерна томографія (КТ) дозволяє отримувати множинні рентгенівські поперечні зрізи тіла. При цьому можна виявити ураження органів при лейкозному процесі. Застосування радіоконтрастної речовини, що вводиться внутрішньовенно, дає можливість краще оцінити структуру органів.

12. Магнітно-резонансна томографія (МРТ). При цьому методі застосовуються радіохвилі і сильні магніти. Отримувані зображення поздовжніх зрізів тіла можна посилити за рахунок введення контрастної речовини, як і при звичайній КТ. Метод особливо корисний при дослідженні головного і спинного мозку.

13. Сканування кісток. Під час дослідження слаборадіоактивна речовина вводиться внутрішньовенно і накопичується в пухлинній тканині та області запалення. Метод застосовується за наявності болів в кістках для диференціювання інфекційного процесу в кістках або пухлин, що вражають кістки. Якщо ж діагноз лейкозу вже встановлений, то необхідності в цьому дослідженні немає (JaniskiK., 2001).

Чи можна запобігти розвитку лейкозу у дитини?

Багато видів раку у дорослих можна запобігти в результаті змін способу життя, що знижують деякі чинники ризику. Проте нині не існує відомих способів профілактики більшості пухлин у дітей. У більшості дорослих і дітей з лейкозом немає відомих чинників ризику і тому немає рекомендацій по профілактиці виникнення лейкозом. Діти з відомим чинником ризику розвитку лейкозу, наприклад, при синдромі Лі-Фраумені або синдромі Дауна, повинні знаходитися під ретельним періодичним наглядом. Частота лейкозу у дітей з цими синдромами, хоча і вище порівняно з загальною популяцією, але, проте, залишається дуже низькою. Застосування променевої терапії і хіміотерапії у людей з пухлинними захворюваннями, а також використання імунносупресорних препаратів з метою відвертання відторгнення пересаджених органів, також може викликати лейкоз (Владимирская Е. В., 1985).

Чи можна виявити лейкоз на ранніх стадіях?

Нині не існує спеціальних методів раннього виявлення лейкозу. Найкращою стратегією ранньої діагностики лейкозу є увага до ознак, що з'явилися, і симптомів цього захворювання. Потрібно ретельне спостереження за дітьми з відомими генетичними відхиленнями, які можуть підвищити ризик виникнення лейкозу, за хворими, що отримували хіміотерапію і променеву терапію з приводу іншої пухлини, а також за хворими, що перенесли трансплантацію органів і отримували імуносупресивні препарати (Владимирская Е. В., 1998; Клаус О., 1990).

Симптоми.

Є 10 симптомів раку крові.

1) Червоні плями на шкірі Червоні або фіолетові плями на шкірі – це точкові крововиливи, які з'являються в результаті зменшення кількості тромбоцитів. Тромбоцити являють собою клітини крові, які беруть участь в зупинці кровотеч.

2) Біль у кістках. Одним з основних симптомів раку крові є біль у кістках. Біль може бути гострим або ниючим і, як правило, локалізується в довгих кістках рук і ніг. Виникнення болю пов'язане із збільшенням обсягу кісткового мозку.

3) Головний біль. Головний