Методи фарбування кісткового мозку та діагностика на гістопрепаратах лейкози

 

Відомо, що лейкози поділяють на гострий і хронічний. Форма захворювання визначається не тривалістю і гостротою клінічних проявів, а будовою пухлинних клітин. До гострого відноситься лейкоз, клітинний субстрат якого представлений бластомою (незрілими клітинами), а до хронічного – лейкоз, при якому основна маса пухлинних клітин диференційована і складається, в основному, із зрілих елементів.

В кістковому мозкує дві групи клітин: клітини ретикулярної строми, які складають меншість, і клітини кровотворної тканини (паренхіми) кісткового мозкузїхнімипохідними-дозрілими клітинами крові. До клітин ретикулярної стромивідносять фібробласти, остеобласти, жирові клітини, ендотеліальні клітини. До клітин паренхіми кісткового мозку- клітини гранулоцитарного, моноцитарного, еритроїдного, мегакаріоцитарного і лімфоїдного рядів.

В контрольних зразках чітковидні синусоїди, мегакаріоцити, гранулоцити, еритропоетичні острівці клітин (рис. 2).

 

Рис. 2. Кістковий мозок здорової людини. Гематоксилін-еозин. Збільшення 90.

 

При виготовленні фіксованих препаратів нами виявлено велику кількістьлейкоцитів по всій площі гістопрепарату, при фарбуванні використовуючи гематоксилін-еозин. Лейкоцити (пофарбовані у фіолетовий колір) не є дозрілими, про що свідчать не характерної форми ядра. На препараті видно і еритроцити, які зафарбовані у рожевий колір. Крім них є велика кількість макрофагів, які в такій кількості не властиві здоровому кістковому мозку (рис. 3).

 

Рис. 3. Кістковий мозок дитини. Фарбування гематоксилін-еозином. Збільшення 40.

 

При фарбуванні гістозрізів кісткової тканини методом Романовського-Гімзана зразках видно велику кількість лейкоцитів, в яких ядра не проглядаються, а також клітини-макрофаги (рис. 4).

 

Рис. 4. Кістковий мозок дитини. Фарбування методом Романовського-Гімза. Збільшення 40.

 

Отже, проаналізувавши гістозрізи, нами було встановлено гострий лейкоз у дитини, який підтверджується наявністю незрілих лейкоцитів та макрофагів.

 

 

За допомогою фарбування гематоксилін-еозином встановлено наявність незрілих клітин-лейкоцитів у кістковому мозку дитини.

Використовуючи метод Романовського-Гімза підтверджено незрілість клітин кісткового мозку.

 

 

 

GiemsaG. «EineVereinfachungundVervollkommnungmeinerMethylenazur-Methylenblau-Eosin-FärbemethodezurErzielungderRomanowsky-NochtschenChromatinfärbung. «. CentralblfBaktetc. – 1904. – 37: 308-311.

Gross S., Roath S. Hematology. A problem-orsented approach / – 1996. – 814 p.

Isbistej R. P., Harmeningpittiglio d. Clinical hematology. A problem-oriented approach. -, 1988. – 251p.

Janiski K. Hematologia-warzczawa: wydewnictwo lekazskie pz wl, 2001. – 467s.

Алексеев Н. А. Гематология детского возраста: Руководство для врачей. – СПб. : Гиппократ, 1998. – С. 345-468, 488-499.

Алексеев Н. А., Воронцов И. М. Острые лейкозы у детей. -Л. : Медицина, 1989. – 176с.

Вершинина С. Ф., Потявина Е. В. Руководство для пациентов с онкологическими заболеваниями. СПб., 2005. – 235 с.

Владимирская Е. В., Кисляк Н. С., Румянцев А. Г. Причины и пути преодоления лекарственной резистентности при лейкозах и лимфомах у детей // Гематология и трансфузиология. -1998. – Т. 43. №6. – С. 3-9.

Владимирская Е. В., Торубарова Н. А. Острые лейкозы и гипоплазии кроветворения у детей. – М. : Медицина, 1985. -208с.

Воробьева А. И. – Москва: Медицина. Руководство по гематологии, 1985. – Т. 1. – 232 с.

Глузман Д. Ф., Надгорная В. А., Скляренко Л. М., Абраменко И. В. Новая классификация ВОЗ опухолей кроветворной и лимфоидной ткани // Онкология. – 2001. – Т. 3. – №1. – С. 33-38.

Зарецкая Ю. М. Современное состояние проблемы трансплантации костного мозга от неродственного донора. Анализ роботы международных объединений // Гематология и трансфузиология. -1998. – Т. 43. №1. – С. 21-23.

Иммунологичный фенотип лейкозной клетки/ А. Ю. Барышников, З. Г. Кадиидзе, Л. А. Махонова, И. Н. Пушцин. – М. : Медицина, 1989. – 240с.

Кассирский И. А., Алексеев Г. А., Клиническая гематология, 4 изд., М., 1970. – 322 с.

Коцюмбас І. Я. Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів. – Львів: Тріада плюс, 2006. – 360 с.

Лимфоциты: пер с англ. / Ред. Клауса О. – М. : Медицина, 1990. – 397с.

Маркеры аутоиммунных процессов при острых лейкозах / М. Г. Крюков, С. А. Казаков, В. В. Черепанова и др. // Гематология и трансфузиология. -1998. – Т. 43. №4. – С. 18-19.

Меркулов Г. А. Курс патологической техники. – М. : Медицина, 1969. – 240 с.

Миелодиспластический синдром у детей: классификация, вариант ХММЛ / Н. А. Торубарова, М. В. Кошель, О. А. Полякова и др. // Гематология и трансфузиология. -1998. – Т. 43. №5. – С. 12-16.

Миелодиспластический синдром у детей: отличие от острого миелоидного лейкоза с низким числом бластов. / Г. Чан, В. Ванг, С. Раймонди и др. // Гематология и трансфузиология. -1998. – Т. 43. №3. – С. 33-35.

Онкологические заболевания: профилактика и методы лечения. Под ред. В. В. Маршака. СПб., 2005 4. Смолева Э. В. Сестринское дело в терапии. Ростов-на-Дону: Феникс, 2007.

Патологіческая анатомия. Курс лекцій. Під ряд. В. В. Сєрова, М. А. Пальцева. – М. : Медицина, 1998.

Романова А. Ф. Справочник по гематологи / За ред. Я. І. Виговської, В. Л. Новала – Львів. : ПП”Кварт”, 2002. – 165 с.

Руководство по общей патологии. Под ред. Н. К. Хитрова, Д. С. Саркисова, М. А. Пальцева. – М. : «Медицина», 1999. – 728 с.

Саркисов Д. С., Пальцев М. А., Хитров Н. К.. Общая патология человека. Издание второе, перераб. и дополн. – М. : «Медицина», 1997. – 608с.

Серова В. В., А. Пальцева М. Патологическая анатомия. Курс лекций. Медицина, 1998. – 165 с.

Сіддгартха Мукерджі. http: //uk. wikipedia. org/wiki/% D0% 90% D0% BD% D0% B3% D0% BB% D1% 96% D0% B9% D1% 81% D1% 8C% D0% BA% D0% B0_% D0% BC% D0% BE% D0% B2% D0% B0TheEmperorofAllMaladies: ABiographyofCancer, 2013. -452 с.

Третяк Н. М. Гематологія: Навч. посібник / Н. М. Третяк – К. : Нора-прінт, 2005 – 240 с.

Хомченковскийкий Е. И. Экспериментальная химиотерапия лейкозов. – М. : Медицина, 1980. – с. 3-54

Чернова О. В. Уход за онкологическими больными. Ростов-на-Дону, 2002. – 156 с.

Шиффман Ф. Д. Патофизиология крови / Ф. Д. Шиффман, Пер. с анг. – [изд. “Біоном” 5-т. ] – М. : Невський діалект, 2000. – 448 с.