Методика навчання учнів молодших класів вишиванню

- Які вишиті предмети є на виставці? (Серветки, рушники, фартушки, подушки та ін.)

- Які вишивки є у вас дома?

- Що ви хотіли б мати з цих вишивок у себе вдома?

V. Пояснення нового

Українська народна вишивка – один з найпоширеніших видів народної творчості. Вона сягає своїм корінням у сиву давнину. Наш народ здавна любив прикрашати свій одяг та речі домашнього вжитку вишитими узорами.

Народне вишивання – це живе мистецтво яке постійно розвивається. Вишивки змінюються за своєю технікою виконання і гамою кольорів. Хоч сучасні вишивки в дечому відрізняються від старовини, та вони, як і тоді, є красою житла і одягу. Вони захоплюють нас своєю досконалістю.

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з технікою вишивання гладдю. Гладдю називається вишивка, в якій увесь узор заповнюють стібками. Гладь буває одноколірна, яку застосовують для вишивання білизни, носовичків, скатертин, сорочок, міток, і тонова, або багатоколірна, якою вишивають диванні подушки, ширми та інші декоративні речі.

- Вишивати будемо двосторонньо.

VІ. Зупинка-веселинка (фізкультхвилинка)

 Два прихлопи, три притопи

 На носок, на каблучок.

 Руки – вліво, руки – вправо, – 

 Ми танцюємо гопак.

 Раз – присядьте, два – присядьте – 

 Гарний настрій!

 Покружляли, повертілися

 І тихенько всі всілись.

VІІ. Тренувальні вправи з вишивання.

Зупинка четверта. «Умілі ручки»

1. Технологія виготовлення вибору.

Насамперед виберіть малюнок для вишивання. Спочатку наносимо малюнок на тканину. У праву руку беремо олівець, а лівою рукою тримаємо тканину, яка лежить на парті. Далі малюємо листочок. Тепер усі беруть у руку голку з зеленою ниткою. Починаємо робити стібки дуже обережно, але упевнено. У вишивці гладдю весь малюнок заповнений стібками. Кладуть прямими або косими стібками, причому вишивку виконують зліва направо. Одноколірною гладдю вишивають різними стібками. Виконуючи роботу, треба уважно стежити за тим, щоб стібки були рівні, не переходили за край і лягали б щільно один до одного, точно в одному напрямі. Голку тримають вістрям до себе. Перший стібок роблять середнього розміру, виводячи голку на середині цього стібка. Другий стібок роблять такий, як перший, і голку щоразу виводять на середині попереднього стібка. 

Техніка роботи показана в додатку 6.

Учитель, виконуючи роботу, демонструє дітям. Показує, що на зворотній стороні утворюється такий самий малюнок.

2. Самостійна робота учнів

Учитель слідкує за роботою учнів, допомагає їм.

3. Оцінювання виробів.

VІІІ. Підсумок уроку та аналіз виконаних робіт

ІХ. Прибирання робочих місць.

 

 

Вивчення тем з вишивання у початкових класах має визначені труднощі у порівнянні з вивченням інших тем на уроках трудового навчання.

Учні значно легше засвоюють знання з обробки паперу ,пластиліну та інших матеріалів, так як з ними вони зустрічаються з раннього віку. До школи дуже мала кількість дітей уміє шити чи вишивати. Навчання цим видам діяльності відсутнє у дитячих садках. Рідко вчать дітей-дошкільнят шиттю у сім’ях. Тому уроки з шиття у початкових класах, особливо в І класі, викликають у дітей значні труднощі.

Труднощі виникають також через специфіку технологічних операцій. Дрібні м’язи рук дітей 7-8 років ще слабо розвинені. Координація рухів не відпрацьована, а при шитті, вишиванні саме потрібна плавність і послідовність рухів. Технологія найелементарніших швів вимагає виконання точних, ледь помітних, але цілком визначених рухів [33, c. 23].

З’являються труднощі при розрізуванні тканин, при підгинанні і підшиванні країв виробів. Такі труднощі вимагають на початковій стадії навчання шиттю, вишиванню використання продуманих прийомів навчання.

На виготовлення навіть самих простих виробів витрачається значно більше часу, ніж при роботі з папером, тому у дітей часом зникає інтерес до виконуваної роботи. А результати праці, як відомо, в молодшому віці є важливим фактором трудового навчання.

Вчителі застосовують різноманітні прийоми навчання шиттю, але головним чином використовують інструктаж, різні демонстраційні таблиці.

Визначається напрямок стібків, від шва з лицевої і виворітної сторони. Зупиняються на призначенні швів. Дуже добре, якщо вчитель підготує і продемонструє зразки кількох виробів, як надалі належить виконати учням.

Деякі прийоми первинного ознайомлення зі швами:

1. Виконання ручних швів на папері в клітинку.

2. Виконання ручних швів на цупкому папері, на якому попередньо зроблені отвори шилом або товстою голкою.

3. Виконання ручних швів на тонкому пластику, на якому попередньо зроблені отвори шилом.

4. В окремих випадках первинне ознайомлення з ручними швами здійснюється зразу на тканині, заздалегідь розміченій. Ця розмітка відповідає тій, яку рекомендувалося виконувати на цупкому папері. Олівцем проводять тонкі прямі рисочки і на них на однаковій відстані ставлять крапки [33, c. 24].

Необхідно з перших уроків з вишивання робити подвійні проколи, так як техніка виконання всіх наступних швів побудована на цьому принципі.

Для більш успішного вивчення швів учнями використовуються різні наочні пристосування, які демонструє вчитель. Найпростішим пристосуванням є шматок картону (500х200 мм), на якому проведено п’ять тонких ліній. На кожній