Методика навчання учнів молодших класів вишиванню

Для демонстрації виконання шва потрібно мати товсту канцелярську голку, щоб її було видно всім учням. Замість звичайних ниток застосовують яскравий шнур, тасьму.

Використання такого пристосування при вивченні швів допоможе дітям зрозуміти послідовність накладання стібків.

Знання і вміння з обробки тканин і текстильних матеріалів у рівній мірі необхідні як дівчаткам, так і хлопчикам. Уміння і навички з шиття і вишивання є важливим елементом в праці з самообслуговування. Любов до шиття і вишивання, привита дітям з раннього віку часто зберігається на все життя.

Політехнічні знання, отримані учнями на уроках шиття і вишивання, розширюють їх світогляд, збагачують уявлення про поширені в житті людини тканини, волокнисті матеріали, про галузі промисловості, зв’язані з виробництвом тканин і волокнистих матеріалів. Головним чином учні одержують початкові відомості про текстильну, швейну промисловість, про народні традиції шиття і оздоблення одягу, відомості з народознавства та українознавства.

Учні бачать, скільки праці витрачається на те, щоб створити тканини, одяг, оздобити їх. Екскурсії допомагають провести бесіди про бережливість і акуратність, про повагу до праці дорослих.

На уроках трудового навчання вишивка розглядається як важлива художня цінність, що виконує численні функції – естетичну, пізнавальну, комунікативну. В процесі практичних занять учні одержують навички роботи з різними інструментами і приладдями, головним чином з голкою, ножицями, наперстком.

 

 

В результаті виконання поставлених у роботі завдань слід зробити наступні висновки.

Поєднання вчителем демонстрацій натуральних предметів зі словом робить навчання більше дохідливим, збуджує у дітей інтерес до трудового завдання, творчу ініціативу. У результаті активно спрямованого спостереження за зразком виробу діти самі встановлюють, із чого починати роботу, з яких елементів побудувати розгортку, які приготувати матеріали, за допомогою яких інструментів й яких прийомів здійснити технологічні операції. Особливо корисними на уроках навчання вишиванню є евристичні бесіди, які поєднуються з демонстраціями. У цьому випадку учні не лише спостерігають за об'єктами; учитель спонукує їх до самостійного пошуку раціональних шляхів проведення трудового процесу.

Найбільш послідовним й повним є перехід від репродуктивної до індивідуальної діяльності з врахуванням індивідуальних особливостей кожного учня, що можна здійснити за рахунок застосування програмованих методів навчання. Програмовані методи навчання варто розглядати як принципово нову форму самостійної роботи учня, що включає в себе певні дози інформації, покрокові навчальні процедури зі спеціальними завданнями, що дозволяють проводити оперативний контроль за своїми діями. В кожному конкретному випадку, вчитель добирає таку структуру, яка більш ефективно вирішує поставлені перед учнями навчально-виховні завдання.

В результаті виконання роботи було з’ясовано, що перш ніж почати вишивку виробу, необхідно постаратися на окремих шматочках матеріалу визначити декоративні можливості вивчених швів і вибрати найбільш відповідну фактуру тканини і вид застосовуваних ниток. Малюнок на тканині необхідно зробити напівм'яким олівцем з підготовленого заздалегідь ескізу.

Практичні роботи з вишивання розвивають окомір, що є важливим елементом трудової підготовки.

Якість роботи залежить від точності й акуратності дитини. Удосконалення цих навичок в значній мірі залежить від того ,як вчитель зуміє зацікавити учнів до роботи і вплине на розвиток їх пізнавальних інтересів.

У ході навчання тем з вишивання учні отримують цінну інформацію про розвиток мистецтва вишивки на Україні, ознайомлюються з художніми традиціями нашого народу.

Практичні роботи з вишивання формують художні здібності учнів, мислення і естетичне сприймання творів декоративно-прикладного мистецтва, розвивають і удосконалюють трудову культуру, вміння планувати і організовувати свою роботу.

Час, відведений програмою на роботу з тканиною і волокнистими матеріалами, дає можливість здійснити елементарну політехнічну і практичну підготовку вишивання і шиття.

Однак, враховуючи особливості навчання дітей цим видам праці, необхідно відзначити, що для закріплення і удосконалення практичних умінь треба ширше практикувати позаурочну роботу, залучати батьків, старшокласників, особливо в організацію додаткової роботи з дітьми в групах продовженого дня, в гуртках вишивання.

 

 

1. Беркун О. Народна вишивка // Почат. освіта. – 2005. – № 4. – С. 12-14.

2. Бойко А. М. Український рушник: засіб національного виховання і витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва: на прикладі полтавського вишиваного рушника: навч.-метод. посібник. / А. М. Бойко, В. П. Титаренко. – Полтава : "Верстка", 1998. – 72 с.

3. Веремійчик І. М. Методика початкового навчання в початковій школі. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2004. – 276 с.

4. Веремійчик І. М. Уроки трудового навчання в початкових класах: Посібник для вчителя. – К. : Педагогічна думка, 2003. – 112 с.

5. Вишивання: навчання початкових швів // Позаклас. час. – 2006. – № 15-16. – С. 94-98.

6. Гасюк Е. О. Художнє вишивання: альбом / Е. О. Гасюк, М. Г. Степан. – 3-є вид. ,перероб. и доп. – К : Вища школа, 1984. – 247 с. 

7. Гончар І. Український рушник / І. Гончар // Наука і культура. Україна: щорічник. – К., 1988. – Вип. 22. – С. 422-429.

8. Денисенко Л. І., Тименко В. П. Трудове навчання: підручник. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 104 с.

9. Захарчук-Чугай Р. В. Вишивка / Р. В. Захарчук-Чугай // Народні художні промисли УРСР. – К., 1986. – С. 9-19.

10. Кара-Васильєва Т. Вишивка // Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах. – Опішне, 1999. Кн. 2. – С. 223-233.

11. Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки . – К. : Мистецтво, 2008. – 464 с.

12. Литвинець Е. М. Шийте-вишивайте. – К.: Веселка, 1983. – 63 с.

13. Маркуцкая С. Э. Методика обучения современным технологиям вышивки // Шк. и пр-во. – 2005. – № 5. – С. 23-29.

14. Маслов С.И. Развитие творческих возможностей младших школьников на уроках трудового обучения // Начальная школа. – №8. – 1989. – С. 74.

15. Мельничук Ю. Роздуми про вишивку // Укр. культура. – 2002. – № 7. – С. 24-25.

16. Ми вчимося вишивати: // Позаклас. час. – 2004. – № 23-24. – С. 115-124.

17. Мороз О. Проектування та виготовлення виробів у процесі вивчення української народної вишивки // Труд. підготов. в закл. освіти України. – 2005. – № 3. – С. 8-12.

18. Муравська Т. Українська вишивка // Труд. навчання. – 2008. – № 12. – С. 33-36.

19. Орел Л. У веселковій гамі кольорів: мистецтво вишивки // Укр. культура. – 2008. – № 3. – С. 34-35.

20. Палієва В. Гурток "Українська вишивка" // Почат. освіта. – 2005. – № 44. – Вкладка – С. 5-8.

21. Панченко Л. М. Вишивання: альбом / Л. М. Панченко. – К. : Техніка, 1990. – 22 с.

22. Савка Л. Регіональні особливості української вишивки // Труд. підготов. в закл. освіти. – 2001. – № 3. – С. 49-52; № 4. – С. 25-28.

23. Сидор О. Стародавні шви української вишивки // Труд. підготов. в закл. освіти. – 2007. – № 3. – С. 47-49.

24. Сорокина Л. М. Учись вишивать: альбом. – 5-е изд. – К.: Рад. шк., 1989. – 78 с.

25. Струнка М. Л. Українська народна вишивка // Рад. шк. – 1990. – № 5. -С. 47-49.

26. Теліженко О. Майстерні народної вишивки // Родовід. – 1991. – № 2. – С. 21-27.

27. Терплюк М. В. Українська народна вишивка // Позаклас. час. – 2007. – № 8. – С. 53-55.

28. Трудове навчання. Стежинка до майстерності: посібник / упор. Веремійчик І. М. – К.: Педагогічна думка, 2002. – 236 с.

29. Хорунжий В. І. Календарне планування з трудового навчання 1-4 класи. – Тернопіль: Підручники&Посібники, 2002. – 24 с.

30. Цибульова Г. К. Ручне вишивання. – К. : Техніка, 1982. – 55 с.

31. Чарівний світ вишивки / авт-укладач Н. Б. Захарова. – К.: НБУ, 2004. – 11 с.

32. Шутяк В. Г. Методика трудового навчання в початкових класах: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Рівненський держ. гуманітарний ун-т. – Рівне, 2001. – 278 с.

33. Яременко Г. Мистецтво вишивання – різновид народної творчості // Труд. підготов. в закл. освіти. – 2006. – № 3. – С. 22-24.

 

 

Інструменти та матеріали для вишивання

Подушечки для голок і булавок:

а) приклеєна до коробочки з булавками;

б) з кишенькою для зберігання дрібних інструментів;

в) ручна, прикріплена до гумки на пасочку.

 

 

Обладнання куточка з інструментами і матеріалами для вишивання

 

 

 

Виконання основних стібків

 

Зметування деталей 

стібками “вперед голку”.

 

Заметування зрізів 

стібками “вперед голку”.

Позначення контурів викройок стібками “вперед голку”.

 

 

Шов “через край”

а) з’єднання шарів тканини;

б) з’єднання “встик”;

в) шов “через край” у двох напрямках.

  

Обметувальні стібки: а) утворення петлі; б) обметування зрізів; в) ажур, виконаний обметувальними стібками; г) декоративні стібки; д) обметування прямого кута; е) обметування заокруглень; є) рельєфна вишивка; ж)розташування стібків по колу.

 

Шов “штопка”:

а) переплетення поздовжніх ниток поперечними;

б) штопання петельками;

в) мереживо з петельок, утворене швом “штопка”

 

Узори вишиті за допомогою шва “штопка”.

 

 

Хрестикові шви

 

а) схеми узорів;

б) спосіб виконання стібків;

в) спосіб виконання стібків.

 

 

Вишивання гладдю

а) вишивання дрібних листочків;

б) вишивання ягід;

в) вишивання пелюсток квіток, розташовуючи стібки за формою узору;

г) контур листка, зашитий не повністю.