Методика навчання учнів молодших класів вишиванню

Виконуючи обметувальні стібки по колу, можна одержати різноманітні променеподібні візерунки (додаток 4).

Тамбурні шви – різновид обметувальних стібків. Назва “тамбурні шви” походить від спеціальних круглих п’ялець, схожих на великий круглий барабан- тамбур, – які використовували для вишивання великих шовкових килимів. У вишивці Греції та Стародавнього Риму, Ірану й Сирії ручні тамбурні шви були поширені ще до початку нашої ери, здавна застосовувались вони у вишивці Близького й Далекого Сходу. З часом мистецтвом тамбурної вишивки оволоділи скрізь. Тамбурними швами вишивали також в Україні, Росії, Прибалтиці, Закавказзі, Поволжжі, Середній Азії.

Шов “ланцюжок” – глухий односторонній шов. Складається він з ряду петельок, які виходять одна з одної і утворюють шов, що нагадує ланцюг. На звороті утворюються дрібні пунктирні стібки, які позначають контури малюнка.

Ланцюжковим швом вишивають рослинні орнаменти, збагачені гладдю та різноманітними сітками і швами. Ним можна обводити контури, наносити лінії всередині узору, зашивати усю площину або окремі деталі малюнка. 

Шов “петля уприкріп “ виконується на основі ланцюжка. Він складається з ряду окремих петельок, кожна з яких прикріплюється до тканини маленьким стібком [5, c. 97].

Шов “ялинка” вишивають зверху вниз, на себе. Цей шов може бути у кількох варіантах: одинарна, подвійна, пряма, ламана, лапками, тощо.

Тамбурні шви застосовуються при оздобленні побутових речей і одягу.

Стебловий шов застосовується майже в кожному виді вишивки. Ним дуже часто вишивають стебла квітів і рослин – звідси й пішла його назва.

Прокладають цей шов зліва направо, відступаючи голкою назад, знизу вгору, згори вниз. Вістря голки під час роботи спрямоване ліву донизу або догори. Кожен новий стібок починають, відступаючи назад 2-3 мм від виходу нитки навскіс справа або ж зліва.

Треба увесь час стежити, щоб робоча нитка завжди виходила з одного боку вже прокладених стібків, інакше шов буде нерівним.

На лицевому боці стібки заходять один за другий, а на вивороті утворюють строчку. Довжина стібків повинна бути однаковою, нитку не можна натягувати.

Стебловим швом вишивають контури малюнків або зашивають увесь узор, роблять мітки на білизні, оздоблюють дитячий одяг, предмети побуту.

На ознайомлення із оздоблювальними швами в ІІ класі і на оздоблення ними виробів відводиться лише одна година (за стабільною частиною програми). Тому вчителеві необхідно організувати роботу з учнями на уроці так, щоб за одну годину учні отримали поняття про оздоблювальні шви, практично з ними ознайомились і до кінця уроку виготовили виріб ,у якому б органічно поєднувалися всі шви, вивчені на уроці. Така робота вчителя потребує ретельної підготовки. Крім зразка виробу, зразків швів і пояснення вчителем способів виконання швів ефективним буде використання таблиць із зображенням поетапного виконання кожного із оздоблювальних швів. Демонстрування вчителем виконання кожного шва на тканині (у збільшеному вигляді) повинно супроводжуватись коментуванням і аналізуванням відповідного етапу, зображеного на таблиці. Вибір вчителем кількості швів, які повинні бути виконані учнями за урок, повинен залежати від рівня умінь і навичок учнів класу. Тільки за таких умов можливий бажаний ефект уроку.

Шов “штопка” дуже простий і відомий всім. Ним з’єднують краї виробів, лагодять одяг, панчохи і шкарпетки, виготовляють декоративні ґудзики. Застосовують його і у вишиванні [5, c. 97].

Шов “штопка” має кілька видів. Найпростіший з них – переплетення поздовжніх ниток поперечними. Розглянемо й інші способи. 

При заштопуванні дірочок спочатку прошивають краї дірочки стібками “уперед голку”. Потім закріплюють робочу нитку вище дірочки і перекидають її справа наліво. Після цього перший ряд зліва направо прошивають петельками, набираючи на голку робочу нитку і тканину (див. малюнок “б”). Другий і наступні ряди виконують так: перекривають дірочку робочою ниткою справа наліво і роблять петлі, але тепер на голку набирають нижній край попередніх петельок і робочу нитку.

Мереживо з петельок способом шва “штопка” теж просте у виконані (див. малюнок “в”). У цих двох випадках поперечна нитка прокладається лише в першому ряду, а робоча нитка наступного ряду вколюється в петельки першого, попереднього. По боках закріплюється в тканині (додаток 5).

Найдоступнішим для дітей молодшого шкільного віку є шов “штопка” способом переплетення поздовжніх ниток поперечними. Для пояснення способу його виконання рекомендується використовувати замість тканини картон з імітованою “діркою”. Для тренувальної вправи варто роздати учням заготовки: шматочки нецупкого картону з прорізаними усередині дірочками. Тільки після виконання шва “штопка” на таких заготовках учень може сміливо приступати до штопання дірочок на панчішках, шкарпетках та іншому одязі.

На вишивання хрестиком у початкових класах відводиться: у ІІ класі – 3 години; у ІІІ класі – 2 години.

Техніка вишивання хрестиком – одна з найвідоміших у народних вишивках. Ними вишивали переважно одяг і рушники. І в наш час цим швом вишивають дитячі і чоловічі сорочки, блузки, плаття, скатерті, серветки, рушники, подушки, килими, сумки, панно та ін. [5, c. 98]

Вишивати хрестиком можна по рахунку ниток, по канві або по контурах. Краса хрестикового шва залежить від точності та порядку накладання стібків: усі верхні стібки повинні переплітати нижні у одному напрямі.

Хрестиковий шов виконують двома способами: 

1) при першому способі стібки