Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Місто "Фронтальєрів" (ділові зв'язки та переміщення греків Маріуполя в останній чверті XVIII ст.)

Предмет: 
Історія
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

громаду Маріуполя як досить відкриту, основний акцент діяльності якої припадає на досягнення щонайбільших прибутків та забезпечення власного розвитку, навіть за умов підвищеного ризику.

Зрештою Маріуполь – місто, розбудоване колишніми кримськими переселенцями, втілило модель регіонального центру, котрий, ставши міграційним полем не лише для корінних народів регіону та російського населення, а також для представників ряду європейських, закавказьких і близькосхідних етносів, сприяв виробленню нових суспільних та економічних підвалин, ряду новаційних устремлінь, слугував основою формування специфічної соціально-станової структури та полікультурного простору.
 
ДОДАТКИ
 
Ділові зв’язки греків Маріуполя в останній чверті XVIII ст. у документах Маріупольського грецького суду
№ 1
Боргові розписки та векселі, зареєстровані у Маріупольському грецькому суді
1781 году марта 29 дня по сему векселю в уплату прописано во оном четырехсот пятидесяти рублев с имеющейся в городе Мариуполе бахмут- ского купца Ивана Курдюмова соли за публичною оной по троекратной публикации в рассуждении побегу его, Курдюмова, продажею двух тысяч пятидесяти пяти пудов, полагая каждый пуд по восемнадцати копеек, получено бахмутским солеваром Матвеем Лозовым триста семьдесят рублев восемь копеек.
/ Подлинный вексель с сею надписью отдан оному бахмутскому солевару Матвею Лозовому.
И во свидетельство на оном приложена печать Хаджи Михаїл
По сему векселю означенное число четыреста пятьдесят рублев деньги верю взыскать бахмутского соленого завода солевару Матвею Лозовому.
Бахмутский купец Иван Иванов сын Коптев,
а вместо его сей переказ писал и руку приложил
Дмитрий Брянцев, мещанин Бахмута.
29 числа марта явлена расписка, данная бахмутского солевара Матвея Лозового, что он купленную с аукциона соль продал Мариупольского греческого суда судье Михаилу Хаджи приказчику Павлу Горинову числом две тысячи пятидесяти шести пудов каждый по восемнадцати копеек.
ЦДІАК України, ф. 1576, оп. 1, спр. 7, арк. 5 зв. -6зв.
Евпатория 1795 года декабря 8 дня
Вексель на 102 груш
В четыре с половиной м-ца считая от сего тысяча семьсот девяносто пятого года декабря восьмого дня по сему моему одинакому векселю повинен я заплатить нахичеванскому купцу Григорию Михайлову или кому он прикажет отдать турецкою серебряною ходячею монетою денег сто два груш.
Векселедатель мариупольский купец Семен Кирилов
ЦДІАК України, ф. 1576, оп. 1, спр. 25, арк. 9 зв.
Переказ або переказний вексель, тобто наказ векселедавця своєму боржнику сплатити борг третій особі.
Груш – правильно «гуруш» (пізніше «куруш») – турецька срібна монета, запроваджена султаном Сулейманом II 1687 р., номіналом 40 пара. За постійної зміни, наприкінці XVIII ст. маса монети становила 26 г. (Див. : Энциклопедический словарь Брокгауза и Эфрона. – Т. 9А. – СПб., 1893. – С. 467). Кримський історик Г. Абдулаєва вважає, що «до Шагін Гірея – останнього кримського хана, гуруш в Криму не карбували, однак рахували його в якості грошової одиниці... дорівнював 100 акче або 20 къара-бешликам». – Див. : Абдулаева Г. История монетного двора в Крымском ханстве // Источник мудрости = Икмет чокърагъы. – 2013. – № 5. – Симферополь: ДУМК, 2013. – С. 41-43.
Одинокий вексель або соло-вексель – простий вексель, боргова розписка.
№ 2
Відомість про обшук у маріупольських купців щодо виявлення солі, добутої з Бердянських озер Криму й контрабандою вивезеної до Азовської губернії
Получено ноября 5-го дня 1782 года
Из Мариупольского комиссарского правления в Мариупольский греческий суд
Сообщение
По препровождаемой у сего описанной бердянской найденной в городе Мариуполе и по рыбным ловлям соли ведомостям, Греческий суд благоволит показанных по той ведомости покупщиков сумнительной соли выслать в
Петровскую крепость для доказания, у кого оную купили и явились бы
*
господина премьер-майора Фалеева у поверенного его Федора Морозова. А буде доказать не могут, то за оную по двадцати копеек за пуд деньгами оному Морозову отдали бы или Греческий суд взысканием вследствие Азовской губернской канцелярии от 19 сего октября под № 7158 Указу исполнение учинить не оставить.
Октября 31 дня 1782 года.
Капитан и земский комиссар Алексей Константинов
Ведомость, сколько в городе Мариуполе соли бердянской найдено и у кого именно, явствует по сему
 
Октября 18 дня 1782 года
№У кого найдена сольПудыПремьер-майора Фалеева поверенным Морозовым явлено
1Грек купец Иван Константинов купил в заводчика Димитрия бердянской соли50несумнительна
2Прапорщик Степан Иванов купил у Степана Ращупина бердянской соли260несумнительна
3Греки купцы Аким и Димитрий купили у Морозова бердянской соли65несумнительна
4Грек купец Димитрий Капран купил у Семена Тесли бердянской соли83сумнительна
5Грек купец Петр Федоров купил у грека Илии Козака бердянской соли120несумнительна
Ним же куплено у солдата Мартина Петровского батальона90сумнительна
6Отставной гусарин Стефан Стоянов купил у однодворца Степана Ращупина бердянской соли40несумнительна
7Николай Александров купил у грека Илии Козака бердянской соли100несумнительна
Ним же куплено у солдата петропавловского батальона у Мартына35сумнительна
8Назар Кириллов купил у козака Григория бердянской [соли]28сумнительна
9Константин Федоров купил у Григория козака бердянской соли135несумнительна
Ним же куплено у солдата Мартина бердянской соли35сумнительна
10Федор Мануил купил в ярмонке неведомо у кого бердянской соли28сумнительна
11Отставной гусарин Антон купил в крепости Петровской у Морозова бердянской соли75несумнительна
На Белосарайской косе
1Курского наместничества у мещанина Федора Кательникова в 6-ти возах купленная в Петровской крепости у поверенного Морозова [соль], билета или ярлыка не имеет400несумнительна
2Греческого суда у заседателя Николая Гайваржи 3 воза, в них куплена у поверенного Морозова [соль], ярлыка не имеет.
Из оной соли продал в город Мариуполь Тодорову Константину и Александре Николаеву по сту пудов, а в заводе ничего не осталось200несумнительна
3У бахмутского мещанина Павла Митина 1 воз, в нем куплена у поверенного Морозова [соль] ярлыка не имеет80несумнительна
4У грека Илии Козака куплена у того ж Морозова [соль] ярлыка не имеет2500несумнительна
5У купца Михаила Гаджи 10 возов [соли] в них весу куплена у того ж Морозова ярлык имеет800несумнительна
6У таганрогского купца Василия Иванова Илецкого соль состоит, а сколько весом неизвестно, потому что он соль этого года не покупалГосподина Фалеева поверенным Морозовым решена, что у него куплена
7В слободе Ялте
у грека Ильи Левтерова куплена у того ж Морозова [соль] ярлыка не имеет100несумнительна
8В слободе Мангуше
малороссиянин Хоменко привез один воз бердянской соли. Куплена у бердянского человека. И продал всю соль в той слободе грекам враздробицу, а теперь ничего нет.30-
Всего бердянской соли5314
 
М. Л. Фалеєв (1730-1792) – статський радник; обер-штер-кригскомісар, бригадир (1790), відомий діяч з оточення Г. О. Потьомкіна, його довірена особа, займався реалізацією кількох його державницьких проектів у Причорномор’ї; один з перших російських землевласників і підприємців у регіоні. – Див. : Описание городов и уездов Азовской губернии // Записки Одесского общества истории и древностей. – Т. 3. – Одесса, 1853. – С. 290; Кухар-Онышко Н. Муж чести и добра // Летопись Причерноморья. – Херсон, 1999. – № 1. – С. 49.
 
СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ:
 
  1. Низка актуальних викликів, що з’являються перед надазовськими містами у цьому зв’язку, аналізуються у сучасних політологічних дослідженнях – напр., див. : Паламарчук М., Данилов С., Семиволос І. Українське Приазов’я: безпековий аспект // Українська миротворча школа: Стратегії трансформації і попередження конфліктів в прикордонних регіонах України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //peace. in. ua/ икга]ішке-ргуа70ууа-Ье7рекоууі-а8реЙ:
  2. Шандра В. Донеччина: адміністративно-територіальний і відомчий поділ (кінець XVIII – початок ХХ ст.). – К. : Інститут історії України НАН України, 2015. – С. 6-7.
  3. Пірко В. О. Оборонні споруди в межиріччі Дніпра і Сіверського Дінця (історичний нарис з уривками джерел і планами споруд за другу половину XVII-XVin ст.). – Донецьк: Східний видавничий дім, 2007.
  4. Писаревский Г. Г. Из истории иностранной колонизации в России в XVIII в. – М., 1909.
  5. Пірко В. Заселення Степової України в XVI-XVIII ст. Короткий історичний нарис і уривки з джерел. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. – С. 101.
  6. Атлас Екатеринославского наместничества 1781 года // Джерела з історії Південної України. – Т. 10: Описи Степової України останньої чверті XVIII – початку XIX століття / Упорядник: А. Бойко. – Запоріжжя, 2009. – С. 142.
  7. Изъяснение Мариупольского уезда // Джерела з історії Південної України. – Т. 10. – С. 220-222.
  8. До підрахунку в джерелі взято лише чоловіче населення. – Див. : Описание городов и уездов Азовской губернии (Мурзакевич Н.) // Записки Одесского общества истории и древностей. – Т. 3. – Одеса, 1853. – С. 294.
  9. Новікова С. Внесок греків в економічний розвиток Північного Приазов’я (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Дис.... канд. іст. наук. спец. 00. 07. 02. – К. : Інститут історії України НАН України, 2006. – Арк. 85.
  10. Описание городов и уездов Азовской губернии // Записки Одесского общества истории и древностей. – Т. 3. – С. 303.
  11. ПСЗ РИ. – Т. 20. – СПб., 1830. – С. 988.
  12. План уездного города Мариуполя // Джерела з історії Південної України. – Т. 10. – С. 228; Описание городов и уездов Азовской губернии // Записки Одесского общества истории и древностей. – Т. 3. – С. 293, 295.
  13. Описание городов и уездов Азовской губернии. – Т. 3. – С. 293, 295.
  14. Там же. – С. 304.
  15. ЦДІАК України, ф. 1576, оп. 1, спр. 8, арк. 12-13 зв., 16.
  16. Там само, ф. 1576, оп. 1, спр. 7, арк. 1-36.
  17. Там само, арк. 27-36.
  18. Там само, арк. 25 зв. -26 зв.
  19. Там само, ф. 1576, оп. 1, спр. 8, арк. 12-13 зв.
  20. Там само, спр. 7, арк. 1.
  21. Там само, арк. 7.
  22. Там само, арк. 29.
  23. ПСЗ РИ. – Т. 9. – СПб., 1835. – № 6530.
  24. Описание городов и уездов Азовской губернии // Записки Одесского общества истории и древностей. – Т. 3. – С. 303.
  25. Там же. – С. 304.
  26. ЦДІАК України, ф. 1576, оп. 1, спр. 7, арк. 1-36.
  27. Там само, спр. 8, арк. 12-13 зв., 16.
  28. Там само, спр. 7, арк. 5 зв. -6; спр. 25, арк. 2. -9 зв.
  29. Там само, спр. 33, арк. 2-2 зв. ; спр. 7, арк. 1-36.
  30. Шандра В. Вказ. праця. – С. 6.
  31. Сото Э. Иной путь. Невидимая революция в третьем мире: [исследование нелегальной экономики]. – М. : Catallaxy, 1995.
  32. ЦДІАК України, ф. 1576, оп. 1, спр. 7, арк. 1.
  33. Там само.
  34. Там само, арк. 1 зв.
  35. Изъяснение Мариупольского уезда // Джерела з історії Південної України. – Т. 10. – С. 222.
 
Фото Капча