‘вкриється цвіллю’) замінюється словом запліснявіє, яке не має двозначності, уживається з тим же переносним значенням (‘застій’) і є дещо експресивнішим (через відсутність у ньому позитивного змісту). Неясність думки, непродуманість висловлення, малий запас слів, невміння точно визначити смисл вибраного слова – усе це призводить до численних помилок, робить нашу мову плутаною, малозрозумілою. На жаль, випадки неточного слововживання, зокрема неврахування багатозначності слова, часто зустрічаються в пресі. Особливо яскраво це виявляється в заголовках. Прагнучи по можливості зменшувати обсяг заголовків у газеті, іноді не враховують того, що при скороченні невеликої кількості слів, які б розкривали й уточнювали зміст речення, багатозначність слова стає помітнішою, виникає небезпека двозначного тлумачення написаного. Так, заголовок “Боротьба між хліборобами і механізаторами розпочалася” є ілюстрацією до того, як на перший план, виступає пряме значення слова боротьба, хоч автор має на увазі його переносне значення – ‘змагання’. Заголовок “Поліпшувати роботу телефонів” проти бажання автора закликає поліпшувати конструкцію телефонних апаратів, а не роботу телефонної станції, що, як свідчить зміст статті, малося на увазі.
Прагнучи до точності слововживання, необхідно враховувати багатозначність слова й завжди перевіряти, чи правильно його зрозуміють у даному контексті. У реченні “За останню добу геологи пройшли ще 20 важких метрів” слово пройшли, вжите в його термінологічному значенні (‘просунулись у товщі породи’), але воно може сприйматись і в його основному, нетермінологічному значенні. У таких випадках краще провести синонімічну заміну.
Питання для самоконтролю
- Дайте визначення багатозначного слова.
- Поясніть причини виникнення багатозначності.
- Як називаються значення багатозначного слова?
- Чи всі значення багатозначного слова є рівноцінними?
- Поясніть різницю між переносним вживанням і переносним значенням слова.
- Пригадайте про метафору та її різновиди.
- Що Ви знаєте про метонімію?
- Дайте визначення синекдохи.
- Пригадайте про стилістичне використання багатозначних слів.
- Які неточності можуть виникнути при використанні багатозначних слів? Як уникнути цих вад?
- Чим зумовлені особливості перекладу багатозначного слова?
Тема 5. ОМОНІМИ
План
- Поняття омонімії.
- Омонімія та полісемія.
- Повні й неповні омоніми.
- Джерела омонімії.
- Міжмовні омоніми.
- Стилістичні можливості омонімії.
- Неточності, що можуть виникати при використанні омонімів.
Література
- Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1987. – С. 31-37.
- Жовтобрюх В. Ф., Муромцева О. Г. Культура мови вчителя: Курс лекцій / За ред. О. Г. Муромцевої. – Х., 1998. – С. 62-64.
- Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К., 1992. – С. 48-52.
- Сучасна українська літературна мова: Підручн. / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – К., 2000. – С. 122-124.
- Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І. К. Білодіда – К.,1972. – С. 107-110.
- Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 401-403.
Поняття омонімії
Омоніми (у перекладі з грец. – ‘однойменний, однакове ім’я’) – слова або їх окремі граматичні форми, а також стійкі словосполучення, морфеми, синтаксичні конструкції, що при однаковому звучанні або написанні мають абсолютно різні значення. Найбільш повно й різноаспектно омоніми виявляються в лексиці.
Лексичні омоніми належать до однієї частини мови, виникають унаслідок як внутрішніх закономірностей розвитку певної мови, так і її контактів з іншими мовами. Крім того, існують ще фразеологічні омоніми (зелена вулиця – ‘безперешкодний шлях для транспорту, а також у розвитку, досягненні чого-небудь’ і зелена вулиця – ‘покарання солдатів у царській Росії, коли їх проганяли крізь стрій, б’ючи шпіцрутенами’; пускати півня – ‘видавати пискливий звук, зриваючи голос’, і пускати (червоного) півня – ‘підпалювати, влаштовувати пожежу’), словотвірні, морфемні (омоморфеми), граматичні, синтаксичні (утворюються внаслідок неоднозначного розуміння синтаксичних відношень між компонентами конструкції, наприклад: пошуки художника; туристи з Англії приїхали; що породжує це явище?).
Крім названих однорівневих, є міжрівневі типи омонімів: лексико-граматичні омоніми, синтаксично-фразеологічні, лексико-синтаксичні омоніми (назустріч і на зустріч, немає і не має, аякже і а як же?).
Омонімія та полісемія
Омоніми принципово відрізняються від багатозначних слів.
Між значеннями полісемантичного слова існують зв’язки: вони об’єднані спільним поняттям. Значення омонімів не пов’язані між собою. Існує ряд способів відрізнення омонімів від полісемічних слів:
1.Шляхом підбору синонімів: бродити – блукати, сновигати;
бродити – шумувати, отже, це омоніми,
АЛЕ:вибиратися – виїжджати, виселятися,
вибиратися – вилазити, видряпуватися,
вибиратися – вирушати, відправлятися – синоніми різні, проте це полісемічне слово.
2.Шляхом утворення похідних слів (у омонімів вони будуть різними):
термін – терміновий,
термін – термінологічний,
горн – горновий,
горн – горніст, АЛЕ полісемічне слово клас утворює: класний, класовий, класифікаційний, тому в кожному випадку слід зважати на зміст слова, його морфологічні та синтаксичні особливості.
Повні й неповні омоніми
Розрізняють омоніми повні та неповні. Повні (абсолютні) омоніми зустрічаємо в межах однієї частини мови, їх звуковий склад збігається в усіх граматичних формах: двір (‘господарська ділянка, на якій розміщені будівлі та місце біля них’) і двір (‘монарх і його оточення’); деркач (‘невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, що має характерний скрипучий крик’) і деркач (‘стертий віник’); сага (‘давньоскандинавське чи давньоірландське епічне сказання’) і сага (‘річкова затока’); бігун (‘той, хто може швидко й
+3 8(066) 185-39-18
f