Мова як суспільне явище

Неповні омоніми – це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах, наприклад: биток (‘шматок свинцю, палиця тощо, взагалі предмет, яким б’ють у грі’) і форма родового відмінка однини слова битки (‘круглі котлети з посіченого або відбитого м’яса’). Називний відмінок множини першого слова і другого також збігаються; баранці, кадри, рись, ласка та ін.

Неповні омоніми поділяються на кілька підгруп:

а) омофони –це слова, у яких однаковим є тільки звучання, а значення й написання різні: сонце – сон це, про те – проте, за те – зате, мріяти – мрія ти, по стелі – постелі; орел, сокіл (птахи), Орел, Сокіл (прізвища), гриби – греби, кленок – клинок, тони – тонни, бона – бонна, Роман – роман, Вікторія – вікторія.

б) омографи – слова, у яких однаковим є тільки написання, а звучання і значення різні: óрган – оргáн, зáмок – замóк, білúзна – білизнá, прúклад – приклáд, áтлас – атлáс, гóри – горú, рáдій – радíй, дорóга – дорогá, óбід – обíд, брáти – братú, нáсип – насúп); глáдкий (‘без загинів, виступів, рівний’) і гладкúй (‘який має повне тіло, вгодований, ситий’). Такі слова розрізняються наголосом.

в) омоформи – це однакові форми слів. Це збіг форм слів тільки в одному якомусь граматичному значенні: три (числівник) і три (дієслово в наказовому способі), мила (прикметник) і мила (дієслово), налив (іменник) і налив (дієслово), мати (іменник) і мати (дієслово), шию (іменник) і шию (дієслово) тощо.

У словнику повні (абсолютні, лексичні) омоніми та омографи реєструються як окремі слова. Омофони та омоформи спостерігаються в мовленні і словниками не фіксуються.

 

Джерела омонімії

 

Омоніми з’являються внаслідок:

а) розпаду багатозначного слова, коли його окремі значення перестають сприйматися як семантично пов’язані: порох (‘пил’) і порох (‘вибухова речовина’); правий (‘справедливий, ні в чому не винний’) і правий (‘протилежний лівому’); точити (‘виточувати на токарному верстаті, гострити’), точити (‘прогризати, проїдати’), точити (‘цідити, лити’) і точити (‘просівати обмолочене зерно крізь решето’), ключ (‘від сінешніх дверей’) і ключ (‘журавлиний’). Встановити, коли багатозначність переходить в омонімію, можна далеко не в кожному випадку (порівняйте: лист, перо, ручка);

б) звукових змін слів у процесі розвитку мови: вити із вити та выти, ніс із носъ і нєслъ, слати із сълати і стълати;

в) випадкового збігу звучання слова рідної мови й засвоєного з іншої мови: тур (‘дикий бик’) і тур (‘оберт у танці, етап чого-небудь’ – із франц.); чайка (‘птах’) і чайка (‘човен’ – із тур.); горн (‘вогонь у кузні’) – горн (‘сигнальн. труба’ – із німец.); клуб (пилу, диму) – клуб (‘організація’ – із англ.), мул (у болоті) – мул (‘осел’ – із тибет.), як (прислівн.) – як (‘бик’ – із тибет.);

г) омонімії самих запозичених слів: бак (‘посудина для рідини’ – із франц.) і бак (‘частина палуби’ – із голл.); бар (‘одиниця тиску’ – грец.) – бар (‘невеликий ресторан’ – англ.), метр (‘одиниця довжини’, ‘віршовий розмір’ – грец.) – метр (‘шаноблива назва людини, вчитель, вихователь’ – франц.);

ґ) випадкового збігу звучання форм різних слів: за в’яз – зав’яз; не з граба – незграба;

д) словотворення – утворення омонімів від тих самих або різних коренів чи основ: стан (‘ситуація, обставини’) і стан – у техніці і т. п. (однокореневі із стати); ударник (‘механізм’ – від удар) і ударник (‘той, хто працює по-ударному’ – від ударний); зажити (‘загоїтися’), зажити (‘ужити, спожити’), зажити (‘пережити, нажити’ – зажити слави) і зажити (‘почати якось жити’ – зажити по-новому); киянка (жін. р. до киянин) і киянка (від кий); моторний (‘меткий, жвавий’, очевидно, однокореневе з мотати) і моторний (від мотор). 

 

Міжмовні омоніми

 

У різних мовах існують однакові звукові комплекси, що мають відмінні значення. Явище міжмовної омонімії властиве не тільки близькоспорідненим, а й досить віддаленим мовам. Так, майже омонімічними є латин. bis (‘двічі’) та укр. біс (‘диявол’). Слова, які однаково звучать чи пишуться у двох або більше мовах, але не збігаються значенням і вживанням називають ще “фальшивими друзями перекладача”. Такі слова в зіставлюваних мовах можуть викликати неправильні асоціації, що ведуть до неточного розуміння слів, неправильного їх перекладу. В одних випадках це слова, які в двох мовах означають різні поняття: рос. уродливый і укр. уродливий, рожа і рожа, является и являється. Інший тип – близькі за значенням слова з різними відтінками: артистка в чеській мові – лише ‘артистка цирку, кабаре’.

Часто виникають помилки при перекладі з російської мови слів типу: калитка, лихо, дурно, месяц, неделя, брак, луна, детина, наглый, удача, мешать, рыбалка. Люди, недостатньо обізнані з лексичними нормами тієї чи іншої мови, часто користуються такими словами неправильно. Наприклад, про боягуза можуть сказати: “Він такий трус!”, лазню називають банею, а баню на церкві – запозиченим з російської мови