Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890 – 1918 рр.)

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

 

Жерноклеєв Олег Станіславович

 

УДК 94(436)+329.14”1890-1918”

 

 

Спеціальність 07.00.02 – всесвітня історія

 

 

Чернівці – 2007

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант – доктор історичних наук, професор

Кугутяк Микола Васильович, директор Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Реєнт Олександр Петрович, Інститут історії України НАН України, заступник директора доктор історичних наук, професор Зашкільняк Леонід Опанасович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри історії слов’янських країн доктор історичних наук, професор Троян Сергій Станіславович, Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету, завідувач кафедри міжнародних відносин і країнознавства.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23)

 

 

Актуальність теми. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. однією з провідних течій суспільно-політичного руху та світової політичної думки стала соціал-демократія, котра відіграла значну роль у модернізації західноєвропейських країн, утвердженні сучасних демократичних прав і свобод громадян, гуманістичних цінностей. Соцінтерн на порозі третього тисячоліття залишається однією з авторитетних і впливових міжнародних організацій. Значний інтерес представляє і півторастолітній досвід партійного будівництва соціал-демократії.

У новітній суверенній Україні партії, що проголосили свою орієнтацію на соціал-демократичну ідею та належність до міжнародної соціал-демократії, виникли одними з перших уже на зламі 80–90-х років, однак і дотепер не змогли зайняти належного місця в політичному спектрі. А суперечність між стабільно високим відсотком громадян, що декларують свою прихильність до соціал-демократичної ідеології, та електоральними показниками відповідних політичних сил свідчить, зокрема, і про те, що процес становлення соціал-демократії в Україні не завершений досі.

В історії країн Центрально-Східної Європи соціал-демократичні робітничі партії посідали помітне місце, починаючи з останніх десятиліть ХІХ ст. У Галичині й на Буковині під владою Австро-Угорщини вони були складовою частиною єдиної, федеративної Соціал-демократичної робітничої партії Австрії (СДРПА), її національними секціями, що діяли цілком автономно, проте не поривали тісного зв’язку з австрійським робітничим рухом. Звернення до їх минулого могло б сприяти сучасній соціал-демократії, що відроджується після довготривалої перерви, у пошуку власної ідентичності.

Попри значну кількість наукових праць, присвячених робітничому рухові Галичини й Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст., детальна й об’єктивна історія соціал-демократії в регіоні вітчизняною історіографією ще не створена. Разом із тим, доступний сьогодні дослідникові корпус історичних першоджерел дозволяє більш повно, докладно й неупереджено, ніж це робилося досі переважно радянською історичною наукою, відтворити минуле соціал-демократичних партій. З наукового погляду національні секції СДРПА цікаві і як один із проявів суспільного життя національних меншин Галичини й Буковини, що залишається недостатньо вивченим і висвітленим.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційний проект виконувався в рамках наукової проблематики Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника “Етнонаціональні, політичні та культурні процеси в країнах Центральної і Південно-Східної Європи ХІХ–ХХ ст.” (протокол №4 від 06.12.2001 р.).

Об’єктом дослідження в дисертації є автономні національні секції СДРПА кінця ХІХ – початку ХХ ст., які діяли в Галичині й на Буковині, а саме Галицька робітнича партія (ГРП, 1890–1892 рр.), Соціал-демократична партія Галичини і Сілезії (СДПГіС, 1892–1899 рр.), Польська партія соціал-демократична Галичини і Сілезії (ППСД, 1899–1918 рр.), Українська соціал-демократична партія Галичини й Буковини (УСДП, 1899–1918 рр.), Буковинська соціал-демократична партія (БСДП, 1896–1918 рр.), яка у свою чергу складалася з п’яти національних секцій (румунської, німецької, єврейської, польської, української), а також Єврейська соціал-демократична партія Галичини і Буковини (ЄСДП, 1905–1918 рр.) як самопроголошена, але офіційно невизнана секція СДРПА, що теж діяла на основі її програми й статуту.

Предмет дослідження становлять ідейно-політична, організаційна, культурно-просвітня та інша діяльність соціал-демократичних партій Галичини й Буковини, їх взаємини між собою, з австрійською соціал-демократією та іншими політичними силами, а також історичні передумови, причини й фактори, що визначали характер, особливості й перебіг найважливіших процесів у робітничому та соціал-демократичному русі, його місце й значення в суспільно-політичному житті Австро-Угорщини.

Мета дослідження полягає у всебічному й об’єктивному вивченні та висвітленні на основі нових джерел історії зародження, становлення й розвитку національних секцій австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині в складі Австро-Угорської монархії, у контексті найважливіших тенденцій в австрійському й міжнародному робітничому русі, на тлі суспільно-політичного життя регіону, країни, процесів у Центрально-Східній Європі.

Досягнення поставленої мети пов’язане з вирішенням таких завдань:

-проаналізувати стан наукової розробки теми та джерельну базу дослідження;

-розкрити етносоціальну специфіку досліджуваного регіону та її вплив на характер і особливості соціал-демократичного руху, виявити ідейно-організаційні витоки цього руху, показати його генезис у 70–80-х роках ХІХ ст.;

-простежити процес організаційного оформлення соціал-демократії в Галичині й на Буковині (90-ті роки ХІХ ст.);

-окреслити роль галицької та