Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

 

Вступ

Розділ I. Теоретична частина

1.1 Загальна характеристика неврозів та їх основні види, психологія соматичного хворого

1.2 Нове Інформаційне суспільство та адаптація до його умов

1.3 Феномен інформаційного стресу: природа та психологічна система діяльності

1.4 Інформаційний невроз – одне з найбільш актуальних питань сучасної медицини та психології

1.5 Етіологія, патогенез інформаційних стресів та неврозів

1.6 Профілактика неврозів

Розділ II. Експериментальна частина

2.1 Аналітична характеристика використаних методів

2.2 Інструкція по проведенню обстеження

2.3 Аналіз отриманих результатів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

 

Останнім часом все більш актуальним стає питання про вплив інформації на психіку людини, особливо, в епоху формування інформаційного суспільства. Будь-яка людина розуміє, що володіти інформацією дуже вигідно за умов сучасної конкуренції, тому кожен намагається знайти якомога більше інформації і швидше її опрацювати з метою якнайшвидшого застосування нових знань на практиці. Але мало хто звертає увагу на те, що інформації буває занадто багато, далеко не вся вона відповідає загально визначеним моральним нормам або навпаки, інформації може бути катастрофічно мало, а це створює великі труднощі для тих, кому вона дуже необхідна.

Відомо, що високі темпи життя, постійні інформаційні перевантаження і дефіцит часу створюють все більший вплив на людину і стають причинами різних відхилень в нормальній діяльності окремих чи багатьох систем організму. Гострота проблеми і актуальність підкреслюється тим, що умови, про які йде мова все частіше носять довготривалий характер, стосуються все більшого контингенту людей і, таким чином, стають дуже небезпечними і значимими для людства. Треба враховувати і те, що ці умови виникають так швидко, що нервова система людини не може підготуватись до таких змін. Тому й не дивно, що кількість нервових розладів та розладів поведінки росте з такою ж неймовірною швидкістю. Одночасно важливою також є частота і тривалість споживання соціально шкідливої інформації, великий об’єм необхідної інформації може засвоюватись набагато повільніше, а люди часто не мають на це часу, довготривалий дефіцит високо значимої інформації, довготривале обмеження доступу до специфічної інформації викликають порушення ВНД, функцій сну, і в результаті розвиваються так звані інформаційні неврози, що і є основним вектором дослідження. Адаптація людини до стрімких змін навколишнього середовища стає все більш значимою для сучасної науки. Деякі умови життя зустрічаються найчастіше і вирішують постановку завдань перед вченими біологами, психологами, медиками, педагогами і соціологами. До цих умов належать:

- інформаційні перевантаження мозку в поєднанні з постійним дефіцитом часу;

- довготривалий дефіцит інформації, що має сигнальне значення;

- екстрені зміни міжособистісних взаємовпливів, що викликані створенням нових мікро- та макроколективів за обмежено короткі строки;

- порушення біологічних ритмів життя, що обумовлені особливими умовами праці;

- умови довготривалої сенсорної та інформаційної ізоляції різних ступенів і походження;

- часткова і дедалі все більша рухова інактивація.

Так як вплив цих змін на життєдіяльність людини передусім реалізується через нервову систему, її вищі відділи, то постає важливе питання про закономірності функціонування вищих нервових відділів головного мозку в таких умовах. Крім цього, вивчення процесів, що ведуть до формування патологічних станів, знання цих закономірностей є важливою умовою не лише для розробки методів профілактики і лікування патології, а й для оптимізації психічної діяльності, її управління з метою максимального пристосування функцій мозку до існуючих і таких мінливих умов середовища.

Отже, мета дослідження – охарактеризувати інформаційні стреси та неврози, прослідкувати їх етіологію, патогенез та дослідити засоби профілактики, а також провести дослідження для діагностики проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ.

Завдання дослідження:

- Навести статистичні дані з дослідження про психічну дезадаптацію у студентської молоді;

- Розглянути вікові та статеві особливості розвитку неврозів;

- Розробити бланкову методику “Самооцінка інформаційних процесів” та провести дослідження наявності проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентському середовищі;

– Провести додаткове дослідження для виявлення схильності до розвитку неврозу чи стресу за допомогою наступних методик: методика експрес-діагностики неврозу К. Хека і X. Хесса, тест “ Чи схильні ви до стресу? ”, тест «Рівень вашої невротизації»

Об’єкт – групи студентів І та ІV курсів, на яких було проведено експериментальне дослідження по виявленню інформаційних неврозів.

Предмет – взаємозв’язок між інформацією, її значенням для людини та психічними розладами, що виникають в результаті впливу даної інформації на психіку людини.

Гіпотеза – більшість студентів ВНЗ відчули на собі прояви інформаційного стресу чи неврозу в зв’язку з великим об’ємом навчального матеріалу та дефіцитом часу на його засвоєння. У студентів І курсу дезадаптація до умов навчання проявляється сильніше, ніж у студентів ІV курсу.

Методи: • бланкова методика “Самооцінка інформаційних процесів”.

• Методика “Чи схильні ви до стресу? ”;

• Тест “Рівень невротизації”;

• Методика експрес-діагностики неврозу К. Хека і X. Хесса.

 

 

Неврози (з грец. neuron – нерв, osis – суфікс, що означає захворювання) – функціональні хворобливі