Гроші як соціокультурний феномен у вимірах практичної філософії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

 

СКРИННИК ЗОЯ ЕДУАРДІВНА

 

УДК: 1:336.74: 316.28: 124.5

 

ГРОШІ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН У ВИМІРАХ ПРАКТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ

 

Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук

 

ЛЬВІВ – 2007

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий консультант: Мельник Володимир Петрович, доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Офіційні опоненти: Михальченко Микола Іванович, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, керівник центру комплексних досліджень політичної науки

Ільїн Володимир Васильович, доктор філософських наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії

Гринів Олег Іванович, доктор філософських наук, професор, Київський міжнародний університет, завідувач кафедри політології 

Провідна установа: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України.

Захист відбудеться “26” квітня о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.051.02 у Львівському національному університеті імені Івана Франка МОН України (79000, Львів, вул Університетська, 1; т.(0322) 74-20-22)

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

 

 

Актуальність та доцільність дослідження. Дослідження грошей як соціокультурного феномена актуальне у зв’язку з формуванням у сучасну добу стану суспільного життя, означеного поняттям “фінансова цивілізація”, під яким мають на увазі проникнення “економічного” на всі рівні соціокультурного буття людини. Які наслідки має цей процес в аспекті соціально-філософського дослідження? Різке зростання маси грошей, яка пронизує каналами свого обігу всі сфери соціального організму, перетворення на товари все нових явищ соціальної дійсності, які дотепер не мали грошового еквівалента, кількісне і якісне підвищення грошових стандартів добробуту обертаються для людини все більшою залежністю, уніфікацією, витонченістю соціального контролю над усіма її життєвими проявами. За результатами досліджень американської асоціації психологів та психіатрів, опублікованими у січні 2007 року, три чверті населення економічно розвинених країн щоденно переживають стрес, основною причиною якого є брак грошей та часу. При цьому існує стійка кореляція між прийняттям способу життя західного комерційного суспільства і наростанням напруженості, що має, окрім іншого, і виразні фізичні виміри, як, наприклад, стрімке зростання показників артеріального тиску і пов’язаних з ним захворювань в населення економічно розвинених країн. 

У ХІХ – ХХ століттях саме під впливом монетарних механізмів відбулися глибокі зміни у традиційних соціальних та духовних структурах західного суспільства. Людина опинилася у світі, в якому поставлені під сумнів фундаментальні моральні цінності, дискредитоване науково обґрунтоване освоєння світу, раціональні моделі поведінки загрожують утратою “всього святого”, а її власне життя зведене до нескінченної гонитви за грошима. Гроші перетворилися з інструменту економічної діяльності на один із вимірів людської долі, позаяк багатство та бідність – не лише зовнішні обставини життя, але й діапазон екзистенційних моделей, у якому людина переживає своє буття у світі, “почуття тріумфу” або почуття приниженості і стан фрустрації. Коли бідність перетворюється на норму й правило життя більшості членів суспільства, це не лише послаблює економічні передумови зростання в майбутньому, але розповсюджує суспільну психологію бідних людей, характерні риси якої – депресивність, заздрість, занижена оцінка власної значущості, примітивізація потреб та інтересів, фетишизація багатства й грошей, страх перед ними.

У цьому аспекті дослідження соціальної функції грошей набуває особливої значущості для України на тлі процесу докорінної трансформації, метою якої проголошено розбудову соціально орієнтованої ринкової економіки. Ринкова трансформація має не тільки економічний аспект, але й світоглядний: крах ідеологічної доктрини соціалізму був ударом по системі переконань мільйонів людей, які втратили не просто роботу, заощадження, добробут, але й упевненість в упорядкованості, стабільності, розумності та моральності суспільства, в якому вони живуть. Прагнення до добробуту країни, яке спонукало до ринкових перетворень, не може бути реалізоване автоматично самим лише утвердженням товарно-грошових принципів в економічному житті. У світі існує приблизно півтори сотні країн з ринковою економікою, проте лише небагато з них є заможними, інші – бідні. “Невидима рука ринку” призводить до зростання суспільного багатства не автоматично, її дія каталізується, деформується, або зводиться нанівець поширеними моделями соціальної поведінки, культурними взірцями, домінуючими у тому чи тому соціумі. Коли ж розглядати під таким кутом зору умови поширення монетарних механізмів у сучасній Україні, маємо визнати, що існує важливий світоглядний аспект цього процесу, специфічний для пострадянських країн. За радянської доби сприйняття грошей у суспільній свідомості було сформоване на філософських засадах, на принципах марксистського вчення, в якому гроші у формі капіталу посідали одне з центральних місць. Сучасна ж філософська думка в Україні, незважаючи на гостроту соціальних викликів, які породила нова роль грошей у пострадянський період, не сформулювала чітких позицій з приводу проблем, породжених агресивним вторгненням грошово-ринкових відносин у життєвий світ української людини. Соціальна функція грошей, їх природа як феномена культури здебільшого залишаються своєрідною