Основи психодинамічної діагностики і психотерапії

 

І) Обсесивно-компульсивні особистості.

 

Капіталізація суспільства, домінування в їх житті технологій виводять на передній план людину здатну думати і діяти. Наукова раціональність і прагматизм у західних суспільствах ціняться сьогодні найбільше. Тобто, “думати і діяти” сьогодні настільки нормально, що не всі задумуються над глибинним змістом цих понять.

Там, де здатність “думати і діяти” є ведучим психологічним мотивом, де є диспропорція цих процесів і з її здатністю переживати, відчувати і інтуїтивно розуміти, слухати, мріяти і отримувати задоволення від творів мистецтва (тобто, де раціональне пізнання домінує над чуттєвим, предметно-образним) ми маємо справу з обсесивно-компульсивною особистістю. Власне кажучи, людей обсесивно-компульсивного спектру можна розділити на тих у кого домінують процеси “думання” (обсесивна організація) і тих, в кого домінує схильність “діяти” (компульсивна організація).

Люди з обсесивною структурою сприймаються як містеричні. Вперті, скупі (З. Фрейд), інші: як дисципліновані, пунктуальні, роботящі, схильні до роздумів. Ригідні, з низькими адаптативними можливостями, підкреслено добросовісні, люблять порядок і дисципліну, настирливі. Люди надійні, високих стандартів і моральних цінностей. В. Райх показує їх як “живі машини”. 

Драйви, афекти і темперамент. З. Фрейд вважав, що обсесивниі і компульсивні люди в дитинстві відрізняються ректальною гіперсензитивністю (фіксація на анальній стадії розвитку). Він звернув увагу на те, що окремі риси харакеру цих людей (чистоплотність, впертість, пунктуальність, схильність до утримування і утаювання) відображають сценарій, при якому дитину привчають до туалету. З. Фрейд відкрив також анальну образність у мові, сновидіннях і фантазіях. Фрейд зіткнувся також з тим, що цих людей в дитинстві батьки привчали контролювати стілець або передчасно, або грубо, або проявляючи неодмінно інтерес до цього. 

З. Фрейд пояснював: привчання до туалету є першою у житті ситуацією, коли дитина змушена відмовлятись від того, що природно, на користь того, що соціально прийнятно. Значимий дорослий і дитина, яку надто рано, чи надто строго привчають до туалету вступають у боротьбу за владу і дитина приречена на поразку. Стан, коли дитину контролюють, осуджують і примушують вчасно виконувати те, що вимагають, породжує у неї гнів і агресивні фантазії – нерідко зв'язані з дефекацією, яку дитина в кінцевому рахунку відчуває, як маленьку садистичну, брудну частину себе. Потреба почувати себе контрольованим, пунктуальним, чистим і розумним, обмежувати себе в проявах таких емоцій, як гнів і встид, стає суттєвим для підтримки самоідентичності і самоповаги. “Супер-Его”, яке діє по принципу “все, або нічого”, що породжуються подібним досвідом, проявляється в ригідній чутливості щодо моралі.

Базовий афективний конфлікт у обсесивних і компульсивних людей (підконтрольний) – гнів, що бореться зі страхом бути покараним. При чому цей афект глибоко захований різними захистами – пасивна (скрита) агресія. Єдині афекти, що переживаються ними - це гнів там, де він обгрунтований, і встид у вигляді легкої депресії.

Захисні і адаптаційні процеси. У обсесивних людей основний механізм захисту – ізоляція (афекту) і раціоналізація, інтелектуалізація, моралізація, зміщення афекту. У компульсивних – знищення зробленого. При їх комбінації дані захисти поєднуються. 

Знищення зробленого: компульсивні люди знищують зроблене шляхом здійснення дій, які мають значення магічного захисту і знищення вини. Види компульсивної поведінки: зловживання психоактивними речовинами, схильність до азартних ігор і ін. Компульсивність відрізняється від імпульсивності стереотипним повторенням поведінки. 

Реактивне утворення: добросовісність і старанність обсесивних і компульсивних людей як реактивне утворення, направлене проти бажання бути безвідповідальним, брудним, недисциплінованим. Раціональність обсесивних і компульсивних людей можна розглядати, як реактивне утворення проти міфічного мислення.

Об'єктні стосунки. Батьки і опікуни, що виховують таких дітей, задають високі поведінкові стандарти і вимагають, щоб діти з раннього віку їх виконували. 

З точки зору об'єктних стосунків у обсесивних і компульсивних людей проблема контролю є на першому місці в їх сім'ях, тобто, мова іде про контроль на всіх стадіях розвитку. Має значення формування почуття встиду. Приблизний варіант умов формування обсесивних і компульсивних людей – мовна закинутість – ідеалізація критеріїв поведінки.

Власне “Я”. Обсесивні і компульсивні люди занепокоєні проблемами контролю і твердих моральних принципів. Вони досягають самоповаги за рахунок вимог інтерналізованих батьків чи ідеалізованих героїв. Для них завжди складним є вибір, особливо в значимих емоціях – “манія сумніву”, пошук “ідеального рішення” (без переживання тривоги і вини). 

 

 

 

Психосоматична медицина (психосоматика) – це психіатрично-терапевтична галузь медицини, яка займається лише тими соматичними захворюваннями, які можна трактувати як результат теперішніх або минулих психологічних ( емоційних ) конфліктів. В широкому розумінні будь-яку хворобу можна розуміти як психосоматичну, коли можна розпізнати психічні впливи на соматичні хвороби, синдроми або симптоми. В вузькому значенні вважаються тільки такі хвороби психосоматичними, при яких хронічний конфлікт призводить – через вегетативну нервову систему – до соматичних змін в організмі.

Інше визначення: психосоматика – це психіатрично-терапевтичне (чи психіатрично-інтерністське) вчення про відношення між тілом і душею (джерело – Roche: Medizinlexikon). В сучасній медицині ці відносини десятиріччями якщо не ігнорувались, то їм не надавалось належної уваги. Сучасна медицина розвивається завдяки новітнім технічним досягненням