Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження в посаді, звільнення, крім пониження в посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України [13].
При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України. Міські і районні прокурори, інші прирівняні до них прокурори вносять подання вищестоящому прокурору про накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих їм прокурорсько-слідчих працівників.
Особи, нагороджені нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України», можуть бути звільнені з роботи лише за попередньою згодою Генерального прокурора України.
Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку [15].
Дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців. За один і той же проступок може бути накладено тільки одне дисциплінарне стягнення. У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення провадиться незалежно від часу вчинення проступку.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Накази Генерального прокурора України, в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України.
Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному прокурору України в місячний строк з дня ознайомлення з наказом. Генеральний прокурор приймає рішення по скарзі в десятиденний строк, а в разі проведення перевірки – не пізніше одного місяця з дня її надходження. Про прийняте рішення повідомляється працівнику, який звернувся із скаргою. Оскарження наказу не зупиняє виконання дисциплінарного стягнення [19].
Генеральний прокурор України має право скасувати дисциплінарне стягнення, посилити або пом'якшити його. В разі незаконного пониження на посаді або звільнення працівника з посади Генеральний прокурор України видає наказ про поновлення на посаді з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітній платі за час роботи на нижче оплачуваній роботі, але не більш як за три місяці. Якщо не з вини працівника час вимушеного прогулу становить більше трьох місяців, Генеральний прокурор України може прийняти рішення про виплату середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Працівник вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом року з дня його накладення він не піддавався новому дисциплінарному стягненню. Поновлення в попередньому класному чині або на попередній посаді може провадитись тільки в порядку атестування [21].
Дисциплінарне стягнення може бути знято прокурором, який видав наказ, або вищестоящим прокурором раніше року, якщо працівник виявив дисциплінованість і сумлінність у виконанні службових обов'язків. У таких випадках стягнення знімається наказом з оголошенням його всім, кому було оголошено наказ про накладання стягнення.
Генеральний прокурор України здійснює контроль за обґрунтованістю і законністю застосування заохочень і дисциплінарних стягнень підлеглими прокурорами і вживає заходів до скасування безпідставних і незаконних наказів.
Висновки
Виконання покладених на органи прокуратури завдань можливо лише за умови належного дотримання прокурорсько-слідчими працівниками службових обов'язків. Випадки порушення службової дисципліни завдають шкоди авторитету прокуратури, ставлять під сумнів, а іноді й унеможливлюють її соціальну роль як гаранта законності, захисника законних прав та свобод людини й інтереси держави. У цьому зв'язку підвищення й підтримання авторитету прокуратури як гаранта законності в суспільстві найтіснішим чином пов'язано із забезпеченням дисципліни її посадових осіб.
Службова дисципліна прокурорсько-слідчих працівників становить собою комплексне правове явище і складається з двох елементів: а) відповідних правил (стандартів), які з урахуванням особливостей функціональної спрямованості прокурорської діяльності визначають і встановлюють модель належної поведінки працівника, і б) фактичного дотримання таких стандартів (правил) прокурором у своїй професійній діяльності й у позаслужбовий час. За предметом регулювання правила (стандарти), що становлять зміст службової дисципліни прокурорів, можна класифікувати на: а) загальні (особистісні), що визначають і встановлюють належні (необхідні) для прокурорської роботи моральні якості; б) ті, що регулюють службову діяльність і поведінку прокурорів; в) ті, що регулюють позаслужбову діяльність і поведінку прокурорів.
Одним із засобів забезпечення службової дисципліни прокурорів і слідчих є застосування (можливість застосування) заходів дисциплінарного впливу. Це не єдиний, але досить ефективний метод боротьби з порушеннями дисципліни.
Дисциплінарна відповідальність прокурорсько-слідчих працівників – це спеціальний вид дисциплінарної відповідальності, яка, у свою чергу, є видом відповідальності юридичної. Її сутність полягає в перетерплюванні порушником службової дисципліни несприятливих позбавлень морального, матеріального чи організаційного характеру. У результаті застосування заходів дисциплінарного впливу (або результатом можливості їх застосування) в порушника дисципліни (або потенційного порушника) формується переконання в необхідності недопущення вчинення дисциплінарних проступків (порушень службової дисципліни).
Гарантіями обґрунтованої реалізації відповідальності мають бути: (а) точне визначення її підстав, (б) установлення строків притягнення до відповідальності, (в) належна процедура розгляду питання (змагальна основа, можливість оскарження рішення, особливий порядок формування і склад дисциплінарного органу).
Суб'єкт