Проблема реконструкції мови трипільської культури

назви металів (залізо “*мідь”, мідь, олово, свинець, срібло) та виробів із них (меч) ;

імена божеств (Купала, Лада) ;

назви культових предметів, об’єктів (крісло, могила) ;

назви природних об’єктів і явищ, очевидно пов’язаних із культом (борвій, ліс) ;

назви птахів, переважно культових (голуб, горобець, кібець, раріг) ;

назви культових дій (купатися, піяти / співати) ;

назви деяких родинних стосунків (батько, онук).

Переважання культових термінів видається цілком закономірним: саме їхній зв’язок із сакральною сферою життя став причиною надання їм особливого значення у свідомості й культурі, що мало наслідком тривале збереження цих лексичних елементів і їх відкладення в субстратному шарі української та інших слов’янських мов. Субстратна лексика становить систему культурних термінів різних семантичних груп і різних сфер уживання, має надійну позамовну інтерпретацію в археологічних пам’ятках трипільської та інших пов’язаних із нею культур, передусім егейської.

Другий підрозділ розділу 3 присвячений фонетико-граматичним особливостям мови трипільської культури.

На фонетичному рівні основною структурною рисою виявляється рівномірне чергування голосних і приголосних. У субстратній лексиці доіндоєвропейського (вужче – трипільсько-егейського) мовного шару виявлено також консонантні чергування:

[k] / [g] (українське діалектне багамел “палиця”, готське bagms “дерево” – латинське baculum “палиця”; праслов’янське *golobъ “голуб” – латинське columba “голуб”), властиве також давньокрітським складовим писемностям (лінійному А і лінійному В), етруській мові (що зазнавала впливу егейського субстрату ще до переселення етрусків із Малої Азії до Італії). Коливання дзвінких / глухих відзначені також у таких палеобалканських мовах, як фракійська, ілірійська, месапська (і є, очевидно, також результатом упливу доіндоєвропейського субстрату Балкан) ;

[l] / [r] (праслов’янське *mogyla “могила” – грецьке megaron “мегарон, священний центр храму”, megara “печери (як найдавніше місце жертвоприношень) ”), властиве також крітським складовим писемностям, єгипетській ієрогліфіці (що впливала на крітські писемності) ;

[b] / [m] (українське діалектне магалава “дрюк, чабанська палиця”, баскійське magil “палиця”, сванське megem “дерево” – українське діалектне багамел “палиця”, готське bagms “дерево”, латинське baculum “палиця”, грецьке phakel (l) os), наявне й у різних доіндоєвропейських словах грецької мови (див. праці В. П. Нерознака, Ю. В. Откупщикова, Е. Фурне та ін.), і в баскійській мові, і в діалектах картвельських мов.

Серед морфологічних особливостей доіндоєвропейського чорноморсько-східносередземноморського (трипільсько-егейського) субстрату виділено ряд суфіксальних елементів.

Суфікс -Vl- (-al-, -el- тощо) виділений на матеріалі 1) праслов’янського *kobyla “кобила”, грецького kaballes “робочий кінь” у зіставленні з латинським cabo, род. відм. cabonis “кінь” (той самий корінь із іншим суфіксом), також, можливо, з грузинським q’abaxi “вид перегонів на конях”, 2) праслов’янськочо (можливо, лише східнослов’янського) *Kopala “Купала”, малоазійського імені Kybele “Кібела” в зіставленні з іншими формами імені малоазійської богині-матері – Kombe (носовий, очевидно, відповідає носовому призвуку голосного праслов’янської форми), Kybebe, Kybeke тощо. Цей суфікс виділяється в хето-лувійських мовах (зокрема, хетській та лідійській), також в етруській, лемноській, хатській, латинський, рідко в грецькій, і вважається доіндоєвропейським субстратним; дуже часто використовується цей суфікс у південнокавказьких (картвельських) і східнокавказьких (дагестанських) мовах.

Суфікс -an- виділяється, зокрема, при порівняні праслов’янського *baranъ із неслов’янськими формами без цього суфікса (албанське berr “вівця”, вигук для підкликання овець barr (a) в багатьох мовах Середземномор’я і Кавказу). Той самий суфікс наявний в етруській (імена божеств із хето-лувійськими паралелями, але без індоєвропейської етимології Culs-an, Sethl-an-s), зокрема в тих етруських словах неіндоєвропейського походження, які запозичені в латинську (Silv-an-us “бог-лісовик”), і в імені, що стало основою назви представника етносу (етнофороніма) етрусків і згодом троянців: Dard-an-оs – Tyrs-an-os – Troj-an-us. Розглядуваний суфікс яскраво представлений у грецьких словах субстратного походження: sil-an-os “силен – демон дикої природи” (пор. латинське silva “ліс” доіндоєвропейського походження, звідки silv-an-us “лісовий, бог лісу”). Слова з цим суфіксом відомі серед крітської лексики: velk-os “півень” – Velkh-an-os “Вельхан (крітський Зевс, атрибутом якого був півень) ”. Особливо цікавим видається той факт, що латинська парадигма з суфіксом -an- знаходить точну відповідність у такій кавказькій мові, як грузинська: латинське Quint-us (“п’ятий”, також власне ім’я) – Quint-il-is – Quint-il-і-an-us: грузинське orb-і (“орел”) – Orb-el-і – Orb-el-і-an-і. Пор. грецькі слова типу xyle, xylon “дерево”, що містять суфікс -yl-, який вважається доіндоєвропейським (за Г. Нойманом) і корінь x-, який з іншим суфіксом представлений у грецькому xo-an-on “тесане з дерева” (xeo “обтесувати”, xyo “полірувати”). Аналогічні утворення відомі в грузинській мові, пор. xe “дерево” – x-і-an-і “дерев’яний”, tq’e “ліс” – tq’-і-an-і “лісистий”, kva “камінь” – kv-і-an-і “кам’янистий”.

Суфікс -as- / -os- виділяється при співіднесенні слов’янських форм голос / галас і грецьких (за походженням доіндоєвропейських егейських) glossa / glassa (зв’язок слов’янських форм із іншими індоєвропейськими типу англійського call “кликати”, вірогідно, вторинний) з грузинським gal-oba “церковний спів”. Суфікс добре відомий у субстратних загальних і власних назвах грецької мови.

Суфікс -Vb- (-ab-, -eb-) може бути виділений у праслов’янському *korabъ / *korabjь, співвідносному з грецьким (субстратним) kar-ab-os “краб; вид легкого судна” (де -ab- виступає, напевно, як суфікс множини, що приєднується до кореня kar- “нога”, пор. крітську глосу Гесихія a-kar-a “ноги”), у праслов’янському *xlebъ (із германськими паралелями, невідомого походження), співвідносному з грузинським x’al-і “смажене зерно” (припускається множина *xl-eb-і “смажені зерна”, у грузинській слово має низку