Проблема реконструкції мови трипільської культури

Застосування такого методу до конкретного матеріалу (у проведеному дослідженні – до матеріалу української, ширше – східнослов’янських і, далі, праслов’янської мов) проводилось у декілька послідовних етапів.

Перший етап. Шляхом фронтального аналізу авторитетних етимологічних джерел (передусім “Етимологічного словника української мови” за ред. О. С. Мельничука, “Этимологического словаря русского языка” М. Фасмера, “Этимологического словаря славянских языков” за ред. О. М. Трубачова) були визначені слова лише української, лише східнослов’янських і всіх слов’янських (а відтак і праслов’янської) мов, що не мають достатньо надійних відповідників в інших індоєвропейських мовах (або мають такі відповідники, зв’язок із якими не описується звуковими відповідностями, властивими для індоєвропейських мов) і можуть із великою вірогідністю вважатися доіндоєвропейськими субстратними.

Другий етап. Були визначені позаіндоєвропейські паралелі субстратної лексики слов’янських мов, серед яких найбільшу кількість становили східносередземноморські (доіндоєвропейська лексика давньогрецької мови), на другому місці виявилася кавказькі, а всі інші (доіндоєвропейська субстратна лексика германських, кельтських мов, дошумерська субстратна лексика шумерської мови, лексика давньоєгипетської мови тощо) навіть усі разом утворили незначну частину паралелей.

Третій етап. Досліджувалися відповідники (позамовні кореляти, денотати) субстратної дослов’янської лексики серед археологічних реалій трипільської культури. Виявлено, що переважна більшість елементів субстратної лексики має такі відповідники.

Четвертий етап. Було досліджено співвідношення зовнішніх зв’язків трипільської культури й зовнішніх зв’язків дослов’янського субстрату і встановлена їх значна близькість. Найтісніші зв’язки трипільської культури з егейською (східносередземноморською) підтверджуються найтіснішими зв’язками дослов’янського субстрату з догрецьким, а кавказькі зв’язки трипільської металургії підтверджуються відповідно кавказьким походженням субстратних назв металів (і деяких виробів із них, як меч) у слов’янських мовах.

П’ятий етап. На основі дослідження субстратної лексики слов’янських мов було визначено найголовніші фонетичні й граматичні риси цього субстрату, які були зіставлені з основними рисами догрецького субстрату (неіндоєвропейського компоненту) й кавказьких мов. Виявилася значна тотожність типологічної характеристики доіндоєвропейського шару слов’янських мов із східносередземноморським і частково кавказьким мовним матеріалом.

Розроблений метод (при необхідності з модифікаціями) може застосовуватися при мовознавчому дослідженні інших археологічних культур.

Розділ 3 “Мова трипільської культури як об’єкт системної реконструкції” складається з трьох частин. У першій частині визначено словник субстратної лексикип, щодо якої з тією чи іншою вірогідністю припускається трипільське походження. Майже всі досліджені елементи субстратної лексики слов’янських мов (баран, батько, борвій, вирій, віл, голос / галас, горіх, горох, кобила, колиба, ліс, меч, мідь, могила, мухомор, піяти, лаврик, тиква тощо) знаходять відповідники в доіндоєвропейському субстраті грецької мови, культура носіїв якого (егейська) була близько споріднена з трипільською. Виявлено окремі паралелі з баскійською, шумерською, давньоєгипетською мовами, доіндоєвропейським субстратом германських і кельтських мов.

Основні результати відтворення (моделювання) системи субстратної лексики (загальних назв – апелятивів) можуть бути представлені нижченаведеною таблицею.

 

Укр. та ін. слов’ян. < субстрат

Балт. Герм.

< суб-страт Кельт

< суб-страт Грецьк

< субстр Пд. -кавк. Пн. -кавк.

Інші

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

баран

+ баск., італ.

д-ти < субстр. 

батько + + єгип. 

 

борвій

+

+ румун., албан.

< субстр. 

вирій + єгип. 

віл + +

голос / галас + +

голуб латин. 

горіх + + + баск. 

горобець + +

горох +

 

жито

+

+ баск., хат., хурит. та ін. 

залізо + + хат. 

 

іскра

+

+ баск., шум.

< субстр. 

кермо +

 

кібець

+ + латин. < етрус. ; єгип.? 

кінь + + + + + етрус. 

кобила + + латин. 

 

колиба

+ копт. ; різні балкан. 

колобок +

 

крісло

+

+ шум., хурит., хат. < субстр. 

кукулюх, коколюс

“слимак”

+

австронез., япон. 

ліс + +

магалава

“дрюк”

+

+

+

+

баск. 

марга

“худоба”

< “*кінь”

+

+

+

кит. -тибет., алтайськ. 

меч + + +

мідь + +

 

могила

+ румун., албан. < субстр. 

мурманька

“мурашка”

+

+ латин.

< субстр. 

мухомор,

мухаїр

+

олово < слов’ян. +

онук + австронез. 

піяти,

співати

+

равлик,

лаврик

+

+

свинець + + + хат. 

срібло + + баск., шум. 

теля + + хурит., урарт. 

 

тиква

+ латин., романськ.

< субстр. 

хліб + + +

 

цап румун., албан. < субстр. ; етрус., латин., італ. д-ти

 

Основні семантичні групи трипільсько-балканської (трипільсько-егейської) субстратної лексики такі:

назви рослин (горіх, горох, тиква) ;

назви великих тварин, нерідко культових (баран, віл, кінь, кобила, цап);

назви деяких дрібних тварин, очевидно культових (мурманька, равлик / лаврик) ;

назви будівель