Розробка програмного забезпечення для діагностики трудового потенціалу підприємства

Глибока структуризація трудового потенціалу дає змогу розглядати його як параметр, що обумовлюється безупинними змінами в складі самих працівників і технологічному засобі виробництва, показати співвідношення джерел екстенсивного й інтенсивного зростання трудового потенціалу. Усе це дає основу розроблення моделі трудового потенціалу у формі результуючої взаємодії більшого числа факторів, приведених до загальної основи.

Вихідною структурно-формуючою одиницею аналізу трудового потенціалу є трудовий потенціал працівника (індивідуальний потенціал), що утворює основу формування трудових потенціалів вищих структурних рівнів.

Для розгляду поняття «трудовий потенціал» працівника (особистості) звернемося до визначення «робочої сили», даного К. Марксом: «…сукупність фізичних і духовних здібностей, якими володіє організм, жива особистість людини, і які пускаються ним у хід всякий раз, коли він робить які-небудь споживані вартості». Дане визначення відноситься переважно до індивідуальної робочої сили, оскільки йдеться в ньому про «організм і живу особистість людини».

З цього визначення випливають два важливі висновки. По-перше, до моменту зайнятості людини працею говорити про її робочу силу можна лише умовно як про фізичну і духовну працездатність взагалі, як про можливий потенційний трудовий внесок. По-друге, результат використання індивідуальної робочої сили – це реальний трудовий внесок працівника, він виражається в конкретному продукті, а також у визначеному рівні продуктивності й ефективності праці, досягнутому даним працівником.

Таким чином, робочу силу індивіда відповідно до її джерела (властивості організму, соціальної особистості) і готовності до використання у виробничій діяльності можна розглядати як трудовий потенціал (ресурс) особистості – джерело робочої сили. Перетворитися в робочу силу, бути використаним як робоча сила – це призначення, об’єктивна мета «трудового потенціалу особистості». З теоретичного і практичного погляду важливість цього факту полягає в тім, щоб розглядати робочу силу не тільки як щось заздалегідь дане, а й як постійний резерв підвищення продуктивності й ефективності праці.

Трудовий потенціал працівника є змінною величиною, він безупинно змінюється. Працездатність людини й акумульовані (нагромаджені) у процесі трудової діяльності творчі здібності працівника (досвід) підвищуються в міру розвитку й удосконалення знань і навичок, зміцнення здоров’я, поліпшення умов праці і життєдіяльності. Але вони можуть і знижуватися, якщо, зокрема, погіршується стан здоров’я працівника, посилюється режим праці і т. п. Коли йдеться про управління персоналом, необхідно пам’ятати, що потенціал характеризується не ступенем підготовленості працівника в даний момент до обіймання тієї чи іншої посади, а його можливостями в довгостроковій перспективі – з урахуванням віку, практичного досвіду, ділових якостей, рівня мотивації.

Особливої актуальності набуває прогнозування можливих змін, які будуть впливати на розвиток робітників та загального трудового потенціалу. В умовах адміністративно-командної системи управління не було потреби у прогнозуванні на мікрорівні. Поступовий відхід від директивного управління економікою і формування ринкових відносин вимагає надання йому якісно нових рис та напрямів здійснення.

У швидкозмінних ринкових ситуаціях прийняття обґрунтованих управлінських рішень можливе на основі прогнозування основних показників і тенденцій розвитку виробничого процесу, споживчого попиту на продукцію тощо. Основною причиною недооцінки прогнозування є недостатньо розроблені методичні питання застосування багатоваріантних розрахунків прогнозного характеру. У сфері суспільного виробництва існують економічні процеси, які не завжди піддаються плануванню, але є об’єктами прогнозування i економічного регулювання, які можна дослідити за допомогою різних моделей.

Фахівці в області економічних досліджень уважають, що подальший процес розвитку тісно пов'язаний з більш широким використанням математичних методів і моделей. Якщо раніше домінував якісний аналіз, то тепер виявлені кількісні закономірності й побудовані математичні моделі багатьох економічних явищ і процесів. У результаті спостерігається більш глибоке проникнення в досліджувані процеси, у саму природу явищ. Сміливі задуми пізнання в макро- і мікросвіті дозволяють одержати дивні результати. Наприклад, деякі закономірності були знайдені чисто математичним шляхом, а безпосереднє спостереження не дозволяло встановити навіть їх присутність. Тому шлях математичного моделювання економічних процесів і послідовного установлення логічних причинно-наслідкових зв'язків для забезпечення можливості спостереження, контролю й керування ними є найбільш ефективний засіб для вирішення різних проблем. Запропоновані судження про математика як про знаряддя дослідження в різних сферах людської діяльності є результатом оцінки споживача з позицій її корисності й цінності_для_розвитку_суспільства_в_майбутньому.

Комерційна діяльність пов'язана з постійним пошуком найбільш вигідного варіанта розподілу різного виду ресурсів: фінансових, трудових, товарних, технічних і ін.. У цей час ускладнення взаємозв'язків поза й усередині комерційних підприємств, наявність великої кількості показників, факторів і обмежень, а також швидкий ріст конкуренції не дозволяють сформувати оптимальний план без застосування спеціальних методів. Крім того, час розв'язку завдань звичайно обмежене, і тому не завжди складається оптимальний план. 

В останні роки ми особливо чітко відчули, що немає нічого важливіше для суспільства, чим здоровіша економіка. Наукове дослідження основ функціонування економіки – складна й цікава діяльність. Математичні методи в ній відіграють зростаючу з кожним десятиліттям роль, а реалізація виникаючих при цьому математичних моделей і одержання практично важливих результатів неможливі без ЕОМ.

Метою дипломної роботи є визначення ефективності праці робітників та трудового потенціалу підприємства в цілому. Розрахунки та аналіз проводяться за допомогою ЕОМ.

Розглянуті основні розділи містять:

У першому розділі “Атестація персоналу – основа для показників ефективності праці робітників підприємства ” розглядаються основні поняття, цілі та процеси в проведенні атестації.