Розвиток педагогічної науки в Україні в другій половині ХХ століття (1950 – 2000 рр.)

оптимальної взаємодії педагогічної науки та суспільства, гармонійного поєднання державного й регіонального механізмів управління педагогічною наукою з громадським управлінням та механізмами самоврядування, створення організаційної моделі науки, яка відповідала б сучасним соціально-економічним умовам і враховувала світовий досвід організації науки, тобто об’єднала б розмаїття як державних, так і незалежних структур та різні джерела фінансування педагогічних досліджень; 

формування стилю науково-педагогічного мислення, важливими рисами якого є прагнення суворої фактичної достовірності, подолання догматизму, різного роду ідеологічної або кон’юнктурної заангажованості, неприпустимість ситуацій, коли в наукових дискусіях субординація, міркування особистого, відомчого або групового престижу відіграють роль, сумірну за своїм значенням з об’єктивною логікою наукового процесу.

10. Урахування визначених у ході дисертаційного дослідження особливостей розвитку педагогіки в Україні в другій половині ХХ ст., обґрунтованих на цій основі умов її подальшого прогресу можуть стати підставою для визначення стратегічних напрямків педагогічних досліджень, пріоритетів у науковій політиці, спрямування зусиль науковців на вирішення найбільш актуальних і значущих завдань, поглибленні системи педагогічних знань і зміцненні педагогічної науки як соціального інституту. 

Проведене дослідження не вичерпало всіх аспектів заявленої теми. На наш погляд, потребують подальшого вивчення процеси розвитку науково-педагогічних шкіл, технологій педагогічних досліджень і засобів науково-педагогічної комунікації в Україні в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст., актуальним є пошук шляхів удосконалення системи підготовки науково-педагогічних кадрів і розвитку механізмів самоуправління та управління педагогічної наукою.

 

 

І. Монографії

1.Адаменко О.В. Українська педагогічна наука в другій половині ХХ століття: Монографія. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – 704 с.

 

ІІ. Бібліографічні покажчики

2.Адаменко О.В. Публікації й дисертації українських авторів з питань управління загальноосвітньою школою: Бібліографічний покажчик. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – 72 с.

3.Адаменко О.В. Публікації й дисертації українських авторів з питань виховання школярів: Бібліографічний покажчик. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – 228 с.

 

ІІІ. Статті в наукових фахових виданнях

4.Адаменко О.В. Порівняльний аналіз факторів продуктивності використання технічних засобів навчання в різних педагогічних системах // Нові технології навчання. – Вип. 12. – К., 1994. – С. 118 – 223.

5.Адаменко О.В. Досліднику-початківцю: програма психолого-педагогічного дослідження // Освіта на Луганщині. – 1996. – №2 – 3. – С. 35 – 38.

6.Адаменко О.В. Мультимедійні технології – шлях до нової культури навчання // Освіта на Луганщині. – 1998. – №1. – С. 56 – 57.

7.Адаменко О.В., Хриков Є.М. Метод аналізу документів в управлінні школою // Освіта Донбасу. – 2001. – №1. – С. 79 – 84.

8.Адаменко О.В. Факторний аналіз у педагогічних дослідженнях // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 2001. – №1. – С. 10 – 13.

9.Адаменко О.В., Курило В.С. Розвиток педагогічних досліджень у Східноукраїнському регіоні в сучасних умовах // Наук. записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка. – 2001. – №4. – Тернопіль, 2001. – С. 111 – 115.

10.Адаменко О.В., Хриков Є.М. Рецензія на монографію В.С. Курила „Освіта та педагогічна думка Східноукраїнського регіону у ХХ столітті” // Освіта на Луганщині. – 2001. – №1. – С. 95 – 98.

11.Адаменко Е.В., Панченко Л.Ф. Кластерный анализ и его применение в педагогических исследованиях // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 2002. – №8(52). – С. 6 – 10.

12.Адаменко О.В. Проблема загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів як об’єкт педагогічних досліджень // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. – Вип. 6. – Ч. 2. – Вінниця: РВВ ДП “Державна картографічна фабрика”, 2002. – С. 19 – 21.

13.Адаменко О.В. Нові технології опитування в педагогічних дослідженнях // Освіта Донбасу. – 2002. – №4. – С. 90 – 94.

14.Адаменко О.В. Про концептуальні підходи до аналізу історії розвитку педагогічної науки // Зб. наук. пр.: Спеціальний випуск “До витоків становлення української педагогічної науки”. – К.: Наук.світ, 2002. – С. 19 – 22.

15.Адаменко О.В., Курило В.С. Безперервна освіта як науково-педагогічна проблема // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. – К.: ЗАТ “Нічлава”, 2003. – С. 33 – 36.

16.Адаменко О.В., Хриков Є.М. Розвиток теорії управління навчальними закладами як складової педагогічної науки у другій половині ХХ століття // Наук. вісник Південноукраїнського держ. пед. ун-ту ім.К.Д.Ушинського (зб. наук. пр): Спец. випуск “Теорія та практика управління педагогічними процесами”. – Одеса, 2002. – С. 67 – 75.

17.Курило В.С., Адаменко О.В. В.О.Пунський – учений і педагог // Освіта Донбасу. – 2003. – №1. – С. 86 – 89. 

18.Адаменко О.В. Вибірковий метод в історико-педагогічному дослідженні // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2003. – №4. – С.6 – 14. 

19.Адаменко О.В. В.О.Сухомлинський як школознавець // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 2003. – №7. – C. 5 – 9.

20.Адаменко О.В. Школознавчі погляди М.В.Черпінського // Освіта на Луганщині. – 2003. – №1. – С. 45 – 51.