Розвиток педагогічної науки в Україні в другій половині ХХ століття (1950 – 2000 рр.)

46.Адаменко Е.В., Панченко Л.Ф., Кондратенко П.В. Оценка формы распределения данных экспериментального исследования с помощью Excel // Наука на порозі нового тисячоліття: Матеріали наук. конф. – Луганськ: Альма-матер, 2001. – С. 4 – 5.

47.Адаменко Е.В., Курило В.С., Хрыков Е.Н.. Современный этап развития педагогических исследований на Украине // Ананьевские чтения – 2001 “Образование и психология”: Тез. науч.-практич. конф. 23 – 25 октября 2001 г. – СПб.: Изд-во СПб. гос. ун-та, 2001. – С. 10.

48.Адаменко О.В., Панченко Л.Ф. Выявление различий в распределении признака с помощью критерия -квадрат // 2001 год – итоги науки: Материалы науч. конф. – Луганск: Альма-матер, 2002. – С. 46 – 48.

49.Адаменко О.В. Підготовка іноземних студентів в Україні як об’єкт педагогічних досліджень // Фахова підготовка іноземних громадян в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (4 – 6 лютого 2002 року), Київ. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т., 2002 – С. 49 – 53.

50.Адаменко О.В. Наукометричний аналіз тематики дисертаційних робіт з проблем піcлядипломної освіти // Післядипломна освіта в регіоні: стратегія та перспективи: Матеріали наук.-практ. конф. 28 лютого 2002 р. – Луганськ, 2002. – С. 5 – 9.

51.Адаменко О.В. Динаміка інтересу дослідників до проблеми андрогогіки у другій половині ХХ століття // Теорія та практика андрогогіки в Україні. Збірник тез за матеріалами наук.-практ. конф. (Луганськ, 20 вересня 2002 року). – Луганськ: ЛДПУ ім. Тараса Шевченка, 2003. – С.3 – 6.

52.Курило В.С., Адаменко О.В. Визначні постаті педагогічної думки східноукраїнського регіону // Українська педагогіка на межі тисячоліть: Матеріали пед. читань на пошану чл.-кор. АПН України, д-ра пед. наук, професора Прикарпатського ун-ту ім. Василя Стефаника Богдана Михайловича Ступарика. – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – С. 108 – 111.

53.Хрыков Е.Н., Адаменко Е.В. Аксиологический контекст развития педагогической науки в Украине // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 11 – 13 листопада 2003 р., м.Луганськ. – Ч. 1. – Луганськ: Альма-матер, 2003. – С. 29 – 39.

54.Адаменко О.В. Завдання української педагогічної науки в контексті європейської інтеграції // Проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: освітній вимір: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.: 10 – 12 червня 2004 р. Полтава, Україна. – Полтава: ПУСКУ, 2004. – С. 58 – 61.

55.Адаменко О.В., Курило В.С.Тенденції розвитку безперервної освіти в Україні // Матеріали ІІ Всеукр. наук.-метод. конф. „Безперервна освіта: реалії та перспективи” // Вища освіта України. – 2004. - №4. – Додаток. – С. 130 – 131.

56.Адаменко О.В. Питання демократизації освіти в українській педагогічній пресі (1995 – 2004 роки) // ІІІ Міжнар. конф. „Розвиток демократії та демократична освіта в Україні”: Тези доп. – Л., 2005. – С. 45.

57.Адаменко О.В., Хриков Є.М. Теоретичні засади моделювання змісту підготовки керівників навчальних закладів // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти: Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 2 – 5 жовтня 2005 р., м.Луганськ. – Ч. І. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С. 97 – 102.

 

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2006.

У дисертації із застосуванням оригінальної технології поєднання кількісних і якісних методів аналізу масиву першоджерел здійснено дослідження процесів розвитку головних педагогічних теорій як складових вітчизняної педагогіки другої половини ХХ століття. 

Систематизовано масив публікацій і дисертацій українських авторів з питань дидактики, виховання й управління загальноосвітньою школою другої половини ХХ ст.; обґрунтовано алгоритм формування репрезентативної вибірки першоджерел у історико-педагогічному дослідженні; визначено об'єктивні кількісні та якісні характеристики створеного українськими науковцями в другій половині ХХ ст. педагогічного знання, простежено динаміку змін інтересу науковців й освітян-практиків до тих чи інших педагогічних проблем в означений період; визначено внесок провідних українських науковців другої половини ХХ ст. у розвиток дидактики, теорії виховання й теорії управління загальноосвітньою школою; з сучасних методологічних позицій визначено особливості та періодизацію розвитку головних педагогічних теорій в Україні в досліджуваний період; визначено прогностичні тенденції розвитку вітчизняної педагогіки.

Ключові слова: педагогічна наука, дидактика, теорія виховання, теорія управління загальноосвітньою школою, семантичний спектр назв наукових робіт, спрямованість публікацій і дисертацій, зміст наукових робіт, тенденції розвитку педагогічної науки в Україні.

 

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. – Луганск, 2006.

В диссертации исследован процесс развития основных педагогических теорий как составных частей отечественной педагогики второй половины ХХ столетия. 

Обоснован алгоритм формирования репрезентативной выборки первоисточников в историко-педагогическом исследовании. Проанализированы и систематизированы около пяти тысяч автентичных документов – публикаций и диссертаций украинских авторов второй половины ХХ ст., в которых рассматривались проблемы дидактики, воспитания и управления общеобразовательной школой. Использование нетрадиционных для историко-педагогического исследования наукометрических методов в сочетании с традиционным качественным анализом первоисточников позволило определить объективные количественные и качественные характеристики структуры созданного украинскими ученими педагогического знания, проследить динамику изменения интереса ученых и педагогов-практиков к тем или иным проблемам на протяжении исследуемого периода. 

В развитии дидактики в Украине во второй половине ХХ столетия выделены три этапа: 50 – 60-е годы – этап накопления эмпирического материала, или эмпирико-теоретический этап; 70 – 80-е годы – этап обобщения накопленного эмпирического материала, исследования форм и методов обучения, или теоретико-эмпирический этап; 90-е годы – этап накопления эмпирического и теоретического материала, исследования более крупных дидактических систем, обоснования технологий обучения. Первые два этапа развития дидактики были связаны з традиционной парадигмой, которая имеет условное название “школа обучения”, третий этап знаменует начало формирования новой парадигмы, ориентированной не на формирование у учащихся знаний, умений и навыков, а на развитие личности с помощью знаний, умений и навыков. 

В развитии теории воспитания в Украине во второй половине ХХ века выделены два етапа: первый – 50 – 80-е годы – этап господства советской парадигмы воспитания, второй – 90-е годы – этап формирования новой гуманистично и демократически ориентированной национальной парадигмы воспитания, главные векторы которой – общечеловеческие ценности, национальные ценности, реализация природного потенциала личности. Установлено, что наибольший вклад в разработку проблем воспитания в Украине во второй половине ХХ века внес В.Сухомлинский, существенным был вклад И. Беха, А. Бойко, О. Борисовой, Б. Брылина, В. Бутенко, И. Винниченко, О. Вишневского, Д. Водзинского, В. Галузинского, С. Демьянчука, Д. Джолы, О. Дубасенюк, С. Жупанина, В. Заслуженюка, С. Збандуто, А. Киричука, Б. Кобзаря, С. Коваленко, И. Козубовской, А. Кондратюка, Б. Коротяева, В. Кравца, М. Красовицкого, М. Легенького, С. Марценюка, М. Нижинского, В. Оржеховской, Н. Репы, А. Розенберга, Ю. Руденко, М. Стельмаховича, О. Сухомлинской, И. Ткаченко, В. Фарфоровского, Т. Шашло, Г. Шевченко, Д. Шелухина, П. Щербаня, А. Щербо и некоторых других ученых.

В развитии теории управления общеобразовательной школой в Украине во второй половине ХХ ст. также были выделены 2 этапа: первый – 50 – 80-е годы - школоведческий этап – и второй - 90-е годы – етап формирования общей теории управления педагогическими системами. На первом этапе теория управления общеобразовательной школой функционировала в рамках единой управленческой парадигмы, на втором этапе распространяется ориентация на мировые тенденции развитии менеджмента и создание вариативных моделей управления, создаются оригинальные теории внутришкольного управления.

Выявлены основные тенденции развития педагогики в Украине во второй половине ХХ ст. и условия, при которых творческое наследие украинских педагогов второй половины ХХ ст. может стать основой для дальнейшего прогресса отечественной педагогической науки. 

Ключевые слова: педагогическая наука, дидактика, теория воспитания, теория управления общеобразовательной школой, семантический спектр названий научных работ, направленность публикаций и диссертаций, содержание научных работ, тенденции развития педагогической науки в Украине.

 

The thesis for the scientific degree of the Doctor of Pedagogical science. Speciality 13.00.01. – General Pedagogics and History of Pedagogics. – Luhansk Taras Shevchenko National Pedagogical University. – Luhansk, 2006.

The research of processes of development of the main pedagogical theories as components of native pedagogics of the second part of the 20th century with usage of original technology of combining quantitative and qualitative methods of analysis of primary sources was carried out in this work.

The massif of publications and dissertations of Ukrainian authors in problems of didactics, education and managing of secondary school in the second part of the 20th century was systematized; the methodology of the forming of the representative sample of authentic materials in historical-pedagogical research was grounded; the objective quantitative and qualitative characteristics of structure of pedagogical knowledge created by Ukrainian scientists in the second part of the 20th century were defined; the dynamics of changes of scientists’ and teaches’ interests to different pedagogical problems during the second part of the 20th century was traced; the contribution of the leading Ukrainian scientists of this period to the development of didactics, theory of education and managing of secondary school was marked; the peculiarities and division into periods of the development of the main pedagogical theories in Ukraine in the second part of the 20th century and the prognostic tendencies of the development of native pedagogics were defined. 

Key words: pedagogical science, didactics, theory of education, theory of secondary school management, semantic spectrum of the titles of scientific works, directions of publications and dissertations; contents of scientific works; tendencies of the development of pedagogical science in Ukraine.