Соціальні конфлікти у постіндустріальному суспільстві

 

 

Розмаїття людської культури вражає. Прийнятні форми поведінки змінюються від культури до культури, часто вони радикально протилежні тим, які люди в західних суспільствах вважають «нормальними». Наприклад, у сучасному західному світі ми розглядаємо навмисне вбивство немовлят або малих дітей як найтяжчий злочин. А проте в традиційній китайській культурі дівчаток часто задушували відразу по народженні, бо на них дивились як на зайву мороку, а не радість для родини. На Заході ми їмо устриці, але не стали б їсти кошенят або цуценят, з яких у певних частинах світу готують страви, що вважаються делікатесними. Євреї не споживають свинину, зате індуси їдять свинину, але уникають їсти яловичину. Люди західної культури розглядають поцілунок як нормальну складову сексуальної поведінки, тоді як у багатьох інших культурах ця практика або зовсім не відома, або вселяє огиду. Усі ці певні характерні прояви поведінки є аспектами широких культурних відмінностей, які відрізняють суспільства одне від одного. Невеликі суспільства (як, наприклад, суспільства «мисливців та збирачів», які розглядаються в розділі другому) прагнуть бути культурно однорідними, але індустріалізовані суспільства самі по собі культурно розмаїті й складаються з численних субкультур, які іноді дуже різняться між собою. Наприклад, у сучасних містах живуть поруч багато субкультурних спільнот; індіанці, пакистанці, індуси, бангладешці, італійці, греки та китайці сьогодні, скажімо, мешкають у деяких зонах центрального Лондона. Усі такі громади можуть мати власні території і жити власним окремим життям.

Виявилося, що в кінці XX століття, як і століття тому, процес утворення та актуалізації нових цінностей пов'язаний з рішенням нових моральних питань. І оскільки глобальні проблеми є єдиними для всіх цивілізацій, з'являються і нові спільні цінності. Людство нарешті стало спільними зусиллями обробляти спільне поле духовних проблем, і це природним чином зблизило народи і культури. Політологи назвали нові цінності постматеріалістичні – термін, здатний ввести в оману. Що може бути більш матеріальним, ніж світ природи, збереження здоров'я і генофонду людства? Поява спільних цінностей дозволило по-новому подивитися на проблему консенсусу в сучасному діалозі культур. Загроза глобальної економічної катастрофи змушує усвідомити, що консенсус – це не просто поступки і компроміси, це насамперед спільна діяльність по створенню спільних цінностей та єдиного соціокультурного простору, в якому зможуть вільно розвиватися і взаємодіяти різні цивілізації.

Як зазначав К. Манхейм, «узгодженість – це щось більше, ніж досягнення теоретичної домовленості з певних питань. Це спільність життєвих установок. І підготувати грунт для такої узгодженості – означає підготувати її для спільного життя. Ціннісні конфлікти – це конфліктні ситуації, в яких розбіжності між учасниками пов'язані з їх суперечностей один одному або несумісними уявленнями, які мають для них особливо значимий характер. Система цінностей людини відображає те, що є для нього найбільш значущим. Наприклад, якщо мова йде про роботу, цінністю буде те, в чому людина бачить для себе основний сенс роботи (чи є вона для нього джерелом засобів існування, можливістю самореалізації та ін) ; цінностями сімейних відносин буде те, у чому подружжя бачить для себе сенс існування сім'ї і який відповідно вона повинна бути, і т. д. Нарешті, в систему основних цінностей людини можуть входити його світоглядні, релігійні, моральні й інші значущі для нього уявлення.

Відмінності в цінностях, однак, не обов'язково ведуть до конфліктів, і люди різних переконань, політичних і релігійних поглядів можуть успішно працювати разом і мати добрі відносини. Конфлікт цінностей виникає тоді, коли ці відмінності впливають на взаємодію людей або ж вони починають «зазіхати» на цінності один одного. Домінантні цінності виконують регулятивну функцію, спрямовуючи дії людей і створюючи тим самим певні моделі їх поведінки у взаємодії. Якщо в основі поведінки учасників взаємодії лежать різні домінуючі цінності, вони можуть входити в суперечність один з одним і породжувати конфлікти. Нарешті, люди нерідко схильні переконувати один одного, нав'язуючи свої погляди, смаки, точки зору і т. д., що також може вести до конфліктів.

Багато властивостей конфлікту інтересів, його амбівалетність, зокрема, характерні і для конфлікту цінностей, які являють собою узагальнені уявлення людей щодо цілей і норм своєї поведінки. У цінностях втілюються історичний досвід і культура окремих груп (етносів і класів), тобто вони служать своєрідним орієнтиром, з яким люди співвідносять свої дії. К. Манхейм порівнював цінності з дорожніми вогнями, вони регулюють комунікацію всередині культури. Ні в однієї цивілізації цінності не є «надфеноменологічною суперструктурою», процес утворення нових ціннісних норм відбувається перманентно. Будь-яка зміна цілей і структури суспільства веде за собою переоцінку цінностей: завдяки цьому людина отримує можливість діяти в нових соціальних умовах. Цей феномен дозволив Ж. -П. Сартр з властивою йому категоричністю заявити про те, що цінності і ідеали вигадуються людиною.

У