діалектико-матеріалістичне розуміння історії. Розкрити розуміння К. Марксом соціальної історії як природно-історичного процесу, заснованого на послідовній, закономірній зміні суспільних формацій. Проаналізувати системний підхід до вивчення суспільства, розробку центральної категорії «суспільна формація», визначити, чому саме спосіб виробництва, за Марксом, є системоутворюючим компонентом соціальної системи, дати пояснення його трактувань категорій «базис» і «надбудова».
Висвітлюючи шосте питання, варто наголосити на особливій увазі Е. Дюркгейма у розробці предмету соціології. Слід при цьому дати характеристику соціологічного методу, соціального факту, показати їх специфіку; охарактеризувати явище аномії, котре описав Дюркгейм. Згадати, чому поділ праці він вважав основою зміни суспільства, і розумів під ним не чисто економічне, а всеохоплююче соціальне явище, тобто фактор, що обумовлює перехід від архаїчного типу суспільств до розвинутого (відповідно притаманні для суспільства два типи солідарності: механічна і органічна).
У відповіді на сьоме запитання необхідно показати концепції інтерпретативної або розуміючої соціології М. Вебера. При цьому слід підкреслити його розуміння функцій і завдань соціології, внесок вченого у вивчення соціальної структури, соціальних процесів. Дати характеристику основній категорії М. Вебера «соціальна дія», та чотирьом типам соціальних дій (ціле-раціональна, цінніснораціональна, традиційна і афективна). З’ясувати поняття «ідеального типу», та розглянути розроблену ним оригінальну концепцію соціального управління «панування» (три види «легітимного» панування: харизматичне, традиційне і легальне).
При опрацюванні цієї теми, загалом, варто розібратися із матеріалом поданим нижче. З огляду на великий обсяг, матеріал подається у таблицях, виокремивши періоди в розвитку соціологічного знання. Звернути увагу на те, що соціологічна думка в Україні як цілісний еволюційний процес донедавна практично не досліджувалася.
Теми рефератів (доповідей)
Сучасні макросоціологічні теорії:
а) теорія структурного функціоналізму (Т. Парсонс, Р. Мертон) ;
б) теорія конфлікту (Р. Дарендорф, Льюіс Козер).
2. Теорії мікрорвня:
а) символічний інтеракціонізм;
б) етнометодологія.
Питання для самоконтролю
- В чому особливість протосоціологічного знання, які його основні форми?
- Чому Платона та Аристотеля вважають попередниками соціологічної науки?
- Чим характеризується розвиток соціологічного знання в період Середньовіччя?
- Чим позначилися в соціології епоха Відродження і Просвітництва?
- Які були соціально-економічні передумови появи соціології як самостійної науки?
- Чому О. Конта вважають засновником соціології?
- Як обґрунтовував О. Конт необхідність науки про суспільство?
- В чому сутність позитивістської соціології О. Конта?
- Зміст «статики» та «динаміки» контівської соціології.
- Які три стадії розвитку наукового знання виокремлював О. Конт?
- Чому вчення Г. Спенсера ще називають еволюціоністською соціологією?
- Вчення Г. Спенсера про соціальні інститути.
- Які напрямки та школи існували рамках натуралістичних концепцій?
- Які особливості марксистської соціології, чому вчення дістало назву матеріалізм?
- Яку роль К. Маркс відводив конфліктам у суспільстві та які причини їх появи визначав?
- Що цінного вніс Е. Дюркгейм в розвиток соціології?
- Ідея соціальної солідарності у Е. Дюркгейма.
- В чому сутність теорії соціального факту?
- Соціологічна концепція самогубства Е. Дюркгейма.
- Розуміюча соціологія М. Вебера.
- Які чотири типи соціальної дії виокремив М. Вебер?
- В чому заслуга М. Вебера до політичної теорії.
Література
- Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. – М. : Прогресс, 1990.
- Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии: Пер. с фр. – М. : Наука, 1990.
- Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.). – К., 1993.
- Павліченко П. П., Литвиненко Д. А. Соціологія. Навчальний посібник. – К. : Лібра, 2000.
- Піча В., Магазинщикова І., Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. / Інтернет-ресурс: sociology-lnu. org. ua›resursy. files/Chernysh_Soc…
- Погорілий О. І. Соціологічна думка ХХ ст. Навчальний посібник. – К., 1996.
- Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Під ред. В. Воловича – К., 1998.
- Соцiологiя: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [В. Волович, М. Горлач, В. Кремень та ін. ] – [6-те вид. ]. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 808 с.
- Додаткова література
- Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1992. – С. 402 – 487.
- Волков Ю. Г., Нечипуренко В. Н. Самыгин С. И. Социология: история и современность. Ростов на Дону. – 1999. – C. 110 – 126.
- История социологии: учебное пособие. Под общ. ред. А. Н. Елсукова и др. Минск, 1993.
- Капитонов Э. А. Социология ХХ века. – Ростов-на-Дону: издательство «Феникс», 1996. – 512 с.
- Смелзер Н. Соціологія. Пер. с англійського. – М. : Фенікс, 1994. – 688 с.
- Юрій М. Ф. Соціологія: Підручник. – Кондор 2007. – 288 с.
Cамостійна робота 2.
Зміна наукових картин світу
МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Становлення та ґенеза соціологічного знання
Протосоціологічний період
ФілософТези соціологічного знання
Демокріт (460-370 рр. до н. е.) Вирізняє два види пізнання навколишнього світу: чуттєві органи і мислення.
Концепція походження і розвитку людини через еволюцію матерії.
Порядність вимагає підкорення закону, владі й тим, хто має розумову перевагу.
Кожна людина має набиратися мудрості, бо вона не так дається природно, як сумлінним навчанням.
Суспільство виникає в лоні природи, людина наслідує природу.
Потреба – учителька