Тексти для переказу як засіб навчання на уроках української мови

Мовленнєвий розвиток передбачає: а) формування мовленнєвої компетенції школярів, опанування ними поняттєвого апарату з мовленнєвого розвитку; 6) розвиток здатності до повноцінного спілкування за допомогою мовних засобів, оволодіння різними стилями, типами і жанрами мовлення, засвоєння особливостей функціонування мовних одиниць у текстах різних стилів, тинів і жанрів мовлення; в) вироблення в учнів основних видів мовленнєвих умінь (є чотири види мовленнєвої діяльності – слухання, читання, говоріння і письмо; їм відповідають чотири основні види мовленнєвих умінь – слухати, читати, говорити і писати) ; г) засвоєння учнями властивостей гарного мовлення (логічність, правильність, точність, виразність, багатство, доречність, влучність), формування в них такого мовлення; ґ) формування навичок культури мовлення.

Базою мовленнєвого розвитку є формування мовленнєвої компетенції школярів. Сучасна методична наука виходить з того, що мовленнєвий розвиток відбувається у процесі мовленнєвої діяльності. Організація цієї діяльності може бути ефективною лише тоді, коли вона будується на поняттєвій основі. Це означає; учні мають здобути знання, які дають узагальнену інформацію про ознаки понять, що використовуються для розв’язання мовленнєвих завдань. Засвоївши сукупність ознак, вони застосовують поняття до розв'язання мовленнєвих завдань та контролюють себе. Виконуючи завдання, учні відтворюють спосіб дії або вибудовують його самі шляхом аналізу зразка і творчо застосовують у новій ситуації. Таким чином мовленнєва компетенція охоплює систему мовленнєвих знань і вмінь, потрібних для спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності.

Аналіз наукової, навчально-методичної літератури засвідчив, що в сучасній лінгводидактиці переважають сучасні погляди на теоретичні аспекти вивчення мовлення та мовленнєвого розвитку у методиці викладання, мовленнєвий розвиток відбувається у процесі мовленнєвої діяльності. Організація цієї діяльності може бути ефективною лише тоді, коли вона будується на поняттєвій основі. Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Суттєву роль у зв’язку з цим відіграє не сама кількість доступних мовцеві мовних одиниць, але й бездоганне володіння ними, тобто розуміння всіх граней кожної мовної одиниці, розмаїття її лексичних і граматичних значень, семантичних і стилістичних відтінків та цілеспрямоване використання цих її виражальних можливостей.

Велике значення відіграють тексти для переказу, їхній зміст, їхнє мовне та виховне навантаження.

 

 

Бадер В. Роль внутрішніх механізмів мовлення у формуванні загально мовленнєвої культури молодших школярів // Педагогика и психология. – 1997. – №4. – С. 48-55.

Бондаренко Н. Українська для шкіл з російською мовою навчання // Дивослово. – 2008. – №7. – С. 5-8.

Борисюк І. В. Роль тексту на шляху формування комунікативної компетенції учнів // Мовознавство. – 1988. – №1. – С. 54-60.

Голуб Н. Робота з текстами на заняттях з риторики / Ніна Голуб // Бібліотечка «Дивослова». – 2008. – № 8 (38). – С. 38-46.

Горошкіна О., Попова Л. Збірник текстів для аудіювання на уроках української мови: 5-11 класи. – Луганськ: Шлях, 2001. – 145с.

Ґудзик І. П. Навчаємо слухати-розуміти українську // Рідні джерела. – 1998. – №1-2. – С. 14-17.

Донченко Т. Мовленнєвий розвиток як науково-методична проблема // Дивослово. – 2006. – №5. – С. 2-5.

Донченко Т. Опрацьовуємо тему „Мова і мовлення” у 5 класі // Дивослово. – 2007. – №10. – С. 5-8.

Концепція вивчення української мови в 5-12 класах загальноосвітньої школи з російською мовою навчання // Українська мова та література у школі. – 2002. – №5. -С. 43-49.

Кучерук О. Дидактичні технології комунікативного розвитку школярів // Дивослово. – 2009. – №4. – С. 8-12.

Кучерук О. Технології мовленнєвого розвитку школярів // Дивослово. – 2008. – №10. – С. 3-7.

Лобчук О. Мовленнєва діяльність на уроках рідної мови: 2-4 кл. : Аудіювання, діалог, переказ. твір. – К. : Вид. дім „Шкіл. світ”, Вид. Л. Галіцина, 2006. – 128 с.

Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М. І. Пентилюк. – К. ; Ленвіт, 2000. – С. 151-155.

Митник О. Діалог у навчально-виховному процесі (на матеріалі уроків української мови) // Початкова школа. – 1998. -№1. – С. 9-11.

Омельчук С. Формування мовленнєво-комунікативних умінь у процесі вивчення синтаксису // Дивослово. – 2006. -№9. -С. 2-6.

Нікітіна А. Актуалізація категоріальних понять тексту як важливий чинник формування мовної особистості // Зб. наук. пр. Педагогічні науки. – Херсон, 2002. – Вип. 31. – С. 61-65.

Пентилюк М. Основні аспекти навчання рідної мови // Початкова школа. – 1997. – №4. – С. 10-13.

Пентилюк М. Наукові засади комунікативної спрямованості у навчанні рідної мови // Українська мова та література у школі. – 1999. – №3. – С. 8-10.

Пентилюк М. Аналіз тексту на уроках мови // Дивослово. – 1999. – №3. – С. 30-32.

Пентилюк М., Горюшкіна О., Нікітіна А. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови // Українська мова і література в школі. – 2006. – №1. – С. 4-7.

Програма «Українська мова» для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (5-9 класи) [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/...

Подлевська Н. формування вмінь та навичок культурного спілкування в учнів 5-6- класів // Українська мова і література в школі. – 2006. – №1. – С. 3-6.

Практикум з методики навчання української мови / За ред. М. І. Пентилюк. – К. ; Ленвіт, 2003. – С. 190-207, 214-218.

Програми для середньої загальноосвітньої школи: Українська мова 5-11 класи. – К., 2001.

Скуратівський Л. Світоглядні засади навчання словесності // Українська мова та література в школі. – 1998. – №1. – С. 6-11.

Словник-довідник з лінгводидактики / За ред. М. Пентилюк. – К. : Ленвіт, 2003. – 149с.

Сухомлинський В. Слово рідної мови // Українська мова та література в школі. – 1987. – №7. – С. 57-58.

Сухомлинський В. Слово рідної мови // Українська мова та література в школі. – 1989. – №1. – С. 3-9.

Тихоша В. Матеріали до уроків зв’язного мовлення // Дивослово. – 2006. – №11. – С. 12-16.

Українська мова: Збірник текстів для переказів із творчими завданнями / Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, М. Г. Парфьонов, Л. І. Піскорська. – К. : Форум, 2003. – 224 с.

Уроки розвитку зв’язного мовлення / Упоряд. К. Ю. Голобородько. – Х. : Вид. група „Основа”, 2006. – 208 с.

Хорошковська О. Формування умінь діалогічного мовлення учнів 1 класів // Початкова школа. – 1998. – №9. – 49-51.

Цінько С. Методика розвиток навиток аудіювання в учнів 5 класу // Українська мова та література в школі. – №4. – С. 7-13.

Цінько С. Розвиток аудиативних умінь та навичок п’ятикласників // Українська мова та література в школі. – 1999. – №1. – С. 12-15.

Шелехова Г. Т. Сучасні підходи до навчання рідної мови в загальноосвітній середній школі // Українська мова та література в школі. – 1998. – №1. – С. 12-16.

 

 

Розповідний текст для переказу з елементами опису пам’яток історії та культури

8 клас

Михайлівський Золотоверхий монастир

Відбудова Михайлівського Золотоверхового монастиря в Києві – знаменний факт життя столиці. Зведена споруда є реставраційною копією давньоруського храму, в XVIII ст. відбудованого в стилі бароко. Нинішня відбудова відтворює стан споруди на середину XVIII ст.

Відбудові монастиря передували палкі суперечки. Варто чи не варто відбудовувати монастир, бути чи не бути в Києві ще одному храмові? За цією суперечкою стоїть серйозна проблема. Адже сучасна наука заперечує можливість відтворювати в натуральних розмірах повністю зруйновані пам’ятки. Така думка зафіксована в кількох міжнародних документах.

Проте існує й інша точка зору. Відбудову зруйнованих пам’яток можна розглядати як відродження загальнонаціональних цінностей. Така відбудова пробуджує національну свідомість, згуртовує націю.

Відомо, що національна культурна спадщина українців протягом ХХ ст. зазнала страхітливих руйнувань. Передусім знищувалися ті твори архітектури та мистецтва, які становили каркас духовності українського суспільства. Безперечно, до таких національних святинь належить київський монастир Святого Архістратига Михаїла, названий Золотоверхим.

Київський князь Святополк Ізяславович був охрещений Михайлом. Тож на честь свого патрона князь звів мурований Михайлівський храм за взірцем Успенського собору Печерської лаври. Символічно, що храм було закладено 11 липня 1108 р., у роковини смерті княгині Ольги.

Це був хрещатий в основі храм з однією позолоченою банею, від чого походить назва «Золотоверхий». Собор було збудовано з каміння і плінфи. Його оздобили мозаїками і фресками.

Від початку XVII ст. в монастирі проводилося значне будівництво. Поряд із собором звели дерев’яну трапезну. Коштом Богдана Хмельницького наново позолотили баню. Іконостас у Михайлівському Золотоверхому соборі замінюють на інший, подарований гетьманом Іваном Скоропадським. Собор розширили, перебудували. Він став семиверхим, оздобленим у стилі бароко. Ще пізніше звели муровану триярусну дзвіницю.

Разом із Софійським монастирем Михайлівський монастир утворював унікальну в світовій архітектурі композицію, коли два храми були поставлені один напроти другого, з двох боків замикаючи вулицю, що їх сполучала. Обидва ансамблі панували в панорамі Києва і уособлювали священний центр міста. (З журналу) (300 сл.)

Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: реставрація (відновлення чогось у первісному вигляді), копія (точне відтворення, що відповідає оригіналові), бароко, каркас (переносно: основа), патрон (тут: покровитель, захисник), архістратиг (старший воєначальник), плінфа (тонка плитчаста цегла), фреска, мозаїка, трапезна, дзвіниця.

2. Дібрати синоніми до слів: баня (купол), зафіксувати, згуртувати, унікальний, взірець.

3. Скласти план (орієнтовний) :

1. Відбудова Михайлівського Золотоверхого собору відновлює його вигляд у середині XVIII ст. 2. Відбудові передували палкі суперечки: а) сучасна наука проти відновлення повністю зруйнованих пам’яток; б) відбудова пробуджує в людях національну свідомість. 3. Київський монастир Святого Архістратига Михаїла – національна святиня українців. 4. Князь Святополк збудував храм на честь свого патрона. 5. Хрещатий в основі храм з позолоченою банею. 6. Будівельний матеріал – каміння та плінфа. 7. Храм оздоблено мозаїками й фресками. 8. Перебудова та розширення монастиря у XVII ст. 9. Унікальна композиція, створювана Михайлівським та Софійським монастирями).

4. План детального переказу перебудувати на план стислого переказу тексту (орієнтовний) :

1. Відбудові Михайлівського Золотоверхого собору передували палкі суперечки: а) сучасна наука проти відновлення повністю зруйнованих пам’яток; б) відбудова пробуджує в людях національну свідомість.

2. Київський монастир Святого Архістратига Михаїла – національна святиня українців.

3. Хрещатий в основі храм з позолоченою банею.

4. Будівельний матеріал – каміння та плінфа, оздоблення стін – мозаїки й фрески.

5. Перебудова та розширення монастиря у XVII ст.

6. Унікальна композиція, створювана Михайлівським та Софійським монастирями).

5. Зробити усний стислий переказ.