Тексти для переказу як засіб навчання на уроках української мови

Щодо навичок письма заплановані стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі, вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі, докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням.

Учні у 8 класі мають вміти переказувати докладно, вибірково й стисло (усно чи письмово) прослуханий або прочитаний текст художнього, наукового й публіцистичного стилів мовлення обсягом (для докладного переказу 250-300 слів, стислого й вибіркового – в 1, 5-2 рази більше), підпорядковуючи висловлювання темі та основній думці, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму, уникати стилістичних помилок; складати самостійно складний план, конспект, тематичні виписки; знаходити і виправляти недоліки в змісті, побудові й мовному оформленні висловлювання; оцінювати текст щодо його змісту, форми, авторського задуму й мовного оформлення [21].

У 9 класі заплановані перекази за складним планом, стислі перекази текстів наукового й публіцистичного стилів, вибірковий переказ тексту художнього стилю, стислий переказ тексту публіцистичного стилю, вибіркові перекази текстів наукового й художнього стилів (на основі декількох джерел, докладний переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням. Учні мають закріпити знання та навички (усно й письмово) докладно, вибірково й стисло тексти художнього, наукового й публіцистичного стилів, підпорядковуючи висловлювання темі й основній думці, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей прослуханих і прочитаних текстів художнього, наукового й публіцистичного стилів мовлення обсягом (для докладного переказу – 300-350 слів, стислого й вибіркового – у 1, 5-2 рази більше), за самостійно складеним складним планом; оцінювати текст (його зміст, форму, мовне оформлення й авторський задум) [21].

Оцінки за усний переказ «накопичуються» протягом семестру. Під час оцінювання усного переказу варто брати до уваги не лише зміст і мовленнєве оформлення, а й вимову та інтонацію, поведінку того, хто говорить, уміння триматися.

За письмовий переказ виставляється дві оцінки: за зміст і мовленнєве оформлення Ті за орфографічну і пунктуаційну грамотність (у журнал заноситься тільки оцінка за зміст і мовленнєве оформлення).

Таким чином, у програмі української мови передбачені усні види переказу (докладний, стислий і вибірковий), що мають на меті передати текст як певну смислову і структурну цілісність, можуть передбачати розв’язання додаткового творчого завдання, що пов’язане з вирішенням завдань самостійної побудови текстів. До деяких текстів подаються варіанти таких завдань, так, що учні матимуть можливість вибирати.

 

 

Переказ є одним із традиційних для школи видів роботи з розвитку зв'язного мовлення. Він має давню історію і різнобічне методичне забезпечення [30, с. 4].

Переказ (переказування) з певною метою по суті використовується на всіх уроках. Головна мета переказів на уроках української мови – навчання мовлення. Цим і визначається особлива методика роботи над переказами різних видів, кожний з яких містить елементи творчості.

Письмовий переказ первинного тексту вимагає від учнів, окрім орфографічних і пунктуаційних навичок, і мовленнєвих умінь. Так, до комплексних умінь, пов'язаних із переказом, належать уміння:

- слухати і розуміти текст, усвідомлюючи тему та основну думку, логіку викладу, провідний тип мовлення (розповідь, опис, роздум), стиль мовлення, особливості авторського стилю;

- запам'ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу;

- усвідомлювати взаємозумовленість мікротем, індивідуальний стиль автора (в тому випадку, якщо пропонується текст публіцистичного чи художнього стилю) ;

- відтворити почуте в переказі (з урахуванням виду переказу (докладного, стислого, вибіркового) та особливостей типу і стилю мовлення);

- оформляти текст у вигляді автономного висловлювання (наявність початку і кінця в тексті) ;

- удосконалювати переказ відповідно до завдання первинного тексту, теми, основної думки, типу і стилю мовлення [30, с. 4].

Одні із названих умінь розвиваються під час проведення всіх видів переказів, для формування інших необхідно використовувати певний вид переказу.

За обсягом первинного тексту в методиці розрізняються докладні і стислі перекази. Завданням докладного переказу є повне відтворення – з усіма деталями, якомога докладніше – змісту первинного тексту із збереженням його типу і стилю мовлення, композиційних і мовних особливостей (наприклад, якщо в тексті наявні діалекти чи застарілі слова, то учні мають право їх зберегти або ж використати літературні відповідники). Під час докладного переказування відтворюється орієнтовно 65% обсягу первинного тексту.

Щодо змісту первинного тексту розрізняються повні, вибіркові, а також перекази із творчим завданням. У повних зміст первинного тексту передається повністю (навіть якщо це стислий переказ) [30, с. 5].

Переказ з додатковим творчим завданням передбачає не тільки відтворення (докладно, стисло чи вибірково) готового тексту, а й привчає до самостійного визначення композиції висловлювання, відбору і використання мовних засобів, готує до створення власних текстів.

Кожний етап навчання мовлення в школі має свої завдання і передбачає використання різних видів робіт, зокрема переказів. Таких етапів можна виділити три:

підготовчий (1-4 класи) ;

систематичний (5-9 класи) ;

завершальний (10-11 класи).

Так, на підготовчому етапі в школярів формуються такі вміння, які дають змогу вже на наступному, систематичному етапі виробляти комунікативні вміння шляхом практичного засвоєння учнями