Тексти для переказу як засіб навчання на уроках української мови

8. Усний переказ (повний або частковий), який може бути використаний під час проведення всіх видів переказів, особливо він ефективний під час навчання вибіркового і стислого переказів, коли в учнів виникають труднощі в процесі самостійного оформлення зібраного матеріалу та створення нового тексту.

9. Редагування як прийом під час навчання зв'язного мовлення використовується в різних випадках і з різною метою (на етапі підготовки до переказу з метою попередження можливих недоліків, під час роботи з чернеткою, на уроці аналізу переказів, взаєморедагування) [30, с. 8].

Окремо слід виділити специфічні прийоми, пов'язані з формуванням умінь стисло, вибірково відтворювати текст:

- зіставлення переказів (одного й того самого тексту), різних за характером відтворення, – докладного й вибіркового, докладного й стислого;

- зіставлення планів докладного й стислого переказів;

- порівняльний аналіз первинного тексту і його стислого переказу;

- тематичний добір матеріалу з тексту та його систематизація;

- стиснення тексту;

- поширення тексту;

- визначення теми вибіркового переказу за його планом (або робочими матеріалами) ;

- складання висловлювання з елементами оцінки на основі первинного тексту та ін.

Усі види переказів (докладний, стислий, вибірковий) можуть передбачати вирішення додаткового творчого завдання.

Оскільки завдання названих видів переказів – передати первинний текст як певну смислову і структурну цілісність, то метою творчих завдань є максимальне наближення учнів до розв'язання завдань, пов'язаних із самостійною побудовою текстів.

Сприймання учнями змісту тексту відбувається по-різному. З метою ознайомлення можуть бути використані різні прийоми, про які говорилося раніше. Здебільшого в школі застосовується читання тексту вчителем.

Варто зауважити учням, що під час першого слухання тексту потрібно не тільки сприймати зміст, визначати тему, знаходити відповідність між заголовком і темою (пряма, переносна, опосередкована), намагатися зрозуміти основну думку тексту, а й аналізувати його будову, тобто звертати увагу на те, як- починається текст, як завершується, відзначати логічний зв'язок між окремими мікротемами, реченнями, абзацами, знаходити ключові слова, повтори, синоніми, визначати основний тип мовлення (розповідь, опис, роздум).

Часто виникають запитання, чи можуть учні робити записи, щоб краще запам'ятати почуте? Після (а не під час) першого слухання можна порадити дітям на чернетці записати слова, словосполучення, які їм видалися особливо виразними, яскравими.

Під час повторного слухання, коли повідомляється завдання, пов'язане з видом переказу (докладний, стислий, вибірковий) і характером критичного осмислення тексту, учні уточнюють, чи правильно запам'ятали послідовність тексту; звертають увагу на фактичний бік (дати, імена, місце дії, події та ін.) ; визначають часові, причинно-наслідкові зв'язки, на які не звернули уваги під час першого слухання; відзначають виражальні прийоми, використані автором. Вони можуть щось занотувати, проте школярам слід наголосити, щоб вони не намагалися записати багато. В робочих матеріалах можуть бути записані ключові слова, словосполучення, що підкреслюють своєрідність авторського стилю, оцінку зображуваного в тексті, ставлення до нього, можливе використання умовних графічних позначень тощо.

Необхідність у третьому слуханні може виникнути тоді, коли загальний задум автора, складний синтаксис, глибокий підтекст не сприймаються зразу і потребують значної уваги учнів. Під час третього слухання достатньо звернутися до окремих фрагментів тексту, що важко сприймаються дітьми, до складних синтаксичних конструкцій, до використаних автором виражальних прийомів та мовних засобів.

Особливої уваги потребує та частина роботи, яка починається після переказування. Створюючи невеликий твір (його обсяг для старшокласників може бути 1-1, 5 сторінки (для учнів шкіл з російською мовою навчання – до 1 сторінки), учень повинен продумати початок тексту, висловити свої погляди, думки, почуття. З цією метою і в t процесі виконання навчальних переказів, і під час підготовки до державної підсумкової атестації варто запропонувати учням лексичний матеріал, що містить слова, словосполучення, мовленнєві звороти, які їм допоможуть під час оформлення власних висловлювань. Наприклад: На мою думку... ; по-моєму... ; я вважаю... ; я переконаний... ; мені хочеться зробити висновок... ; я передбачаю, що... ; я можу з упевненістю сказати (стверджувати)... ; деякі сумніви в мене виникають, коли... ; я поділяю погляди... ; не можна не погодитися з поглядом (думкою автора, героя)... ; вважаю за доцільне... ; такий погляд підлягає сумніву... ; таке твердження є хибним, бо... ; я поділяю (не поділяю) погляди автора (героя)... та ін.

Важливим моментом у методиці проведення переказу є робота з чернеткою, редагування написаного. Формування вміння вдосконалювати написане відбувається як на уроках з розвитку зв'язного мовлення, так і під час вивчення лексики, граматики.

Варто наголосити учням, що складання плану на чернетці – це та частина роботи, від якої залежить успішне виконання завдання в цілому. Тому дуже важливо цій роботі відвести 5-10 хвилин. План на чернетці може бути простий або складний. Він допоможе учневі логічно, послідовно відтворити зміст почутого тексту, проте в чистовий варіант план не записується.

Під час роботи з чернеткою учні також звертають увагу на те, що треба уникати невиправданих повторів, невдалого вибору слів, синтаксичних конструкцій, неправильної розстановки розділових знаків. Під час аналізу переказу із творчим завданням дуже важливо розглянути текст, написаний учнями, з погляду його відповідності таким параметрам, як:

- обсяг відтвореного висловлювання (характеризується