Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
64
Мова:
Українська
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДАХ
13. 00. 04 – теорія і методика професійної освіти
ГУРЕВИЧ Роман Семенович
УДК 377. 8
Київ 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.
Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України ГОНЧАРЕНКО Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ, головний науковий співробітник лабораторії професійного навчання в закладах профтехосвіти.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України ТХОРЖЕВСЬКИЙ Дмитро Олександрович, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, завідуючий кафедрою трудового навчання і креслення; доктор педагогічних наук, професор ВОЛОВИК Павло Микитович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ, головний науковий співробітник лабораторії педагогіки і психології вищої школи; доктор педагогічних наук, доцент ГРЕБЕНЮК Георгій Євгенійович, Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, професор кафедри соціальної педагогіки і правового виховання.
Провідна установа: Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м. Житомир.
Загальна характеристика роботи
Актуальність і доцільність дослідження. Прискорення науково-технічного прогресу, інтенсивний характер розвитку сучасних технологічних процесів і підвищення вимог до виробничих функцій працівника (робітника, техніка, інженера) зумовлюють необхідність удосконалення підготовки фахівців. Сучасному виробництву все більше потрібні працівники, які володіють широким технічним світоглядом, здатні оперативно реагувати на будь-які зміни в технологічному процесі, спроможні передбачити наслідки цих змін, планувати свої дії, самостійно визначати найбільш раціональні прийоми трудових дій. Усе це вимагає від працівника ґрунтовних знань з відповідної професії.
У кінці ХХ століття професійна освіта перетворилася в один з найважливіших соціальних інститутів суспільства. Професійна компетенція є нині вирішальною передумовою виробництва високоякісних товарів і надання населенню сучасних послуг. Високий рівень професійної освіти слугує важливим чинником стимулювання економічного розвитку й забезпечення конкурентоздатності економіки в міжнародному масштабі.
Результативність професійної освіти не вимірюється тільки економічними параметрами. Вона є найважливішим фактором особистісного розвитку, забезпечення активної життєвої позиції кожної людини, засобом її індивідуальної самореалізації. У цьому зв’язку нова політика в галузі професійної освіти повинна спрямовуватись на досягнення таких взаємопов’язаних цілей: сприяти розвиткові особистості, суспільно-політичному прогресу держави, забезпеченню країни кадрами необхідного рівня кваліфікації.
У Законі України “Про професійно-технічну освіту” (1998 р.) йдеться про те, що професійно-технічна освіта – це складова системи освіти України, яка спрямована на формування в громадян професійних знань, умінь та навичок, розвиток їхньої духовності, культури, відповідного технічного, технологічного й екологічного мислення з метою створення умов для їхньої професійної діяльності.
Сучасна система професійно-технічної освіти зорієнтована на те, щоб задовольняти потреби різних галузей господарства України в робітничих кадрах на рівні сучасних і перспективних вимог, стати одним з важливих засобів реалізації державної політики зайнятості та соціального захисту населення. В умовах переходу до ринкових відносин головними завданнями професійно-технічної освіти є підготовка кваліфікованих, конкурентоспроможних робітників з високим рівнем професійних знань, умінь та навичок. Цього вимагає сучасний науково-технічний прогрес, ринкові відносини в економіці, потреба у вихованні соціально активних членів суспільства, формуванні в них наукового світогляду, творчого мислення, високих духовних якостей, національної свідомості.
Розв’язання проблем цієї освітянської галузі, нова педагогічна парадигма професійно-технічної освіти неможливі без підвищення педагогічної інтелектуальної культури, без обов’язкового подолання усталених стереотипів, консерватизму в педагогічній науці й практиці. А це безпосередньо пов’язане з опрацюванням нового змісту й технології засвоєння навчального матеріалу і формуванням у майбутніх кваліфікованих робітників умінь самостійно здобувати знання і трансформувати їх в уміння й навички творчої праці.
Успішне розв’язання навчально-виховних завдань за таких умов залежить від рівня розвитку професійно-технічної освіти, її змісту та інноваційності технологій навчання. Немає сумніву в тому, що практичне втілення сучасних тенденцій розвитку системи профтехосвіти в Україні безпосередньо пов’язане з проблематикою, змістом і технологією навчання, тобто із самою сутністю навчального процесу.
Перебудова української школи передбачає реалізацію комплексних завдань у навчально-виховній сфері, потребує опрацювання і впровадження нової концепції професійно-технічної освіти, її стандартів, навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників. Це стосується навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації, в тому числі й професійно-технічних училищ, вищих професійних училищ тощо.
Щоб процес навчання в професійно-технічних закладах не набув суб’єктивно-інтуїтивного або імперативного характеру, – для цього потрібні комплексні міжгалузеві психолого-педагогічні й методичні дослідження, спрямовані на визначення нових засад освіти, навчання й концептуальних шляхів впровадження їх в навчально-виховний процес професійно-технічних закладів, опрацювання нових педагогічних технологій, у яких повинні враховуватись головні соціально-культурні тенденції розвитку сучасного суспільства, зокрема, такі, як підвищення гуманітарного потенціалу людини в її спілкуванні з оточуючим середовищем, зростання технологічності виробництва на основі нових інформаційних технологій, фундаменталізація освіти, глобальність екологічного мислення та ін.
Реформування професійно-технічної освіти в Україні пов’язане з дотриманням діючого державного законодавства. У зв’язку з цим постає низка проблем, які вимагають всебічного вивчення, наукового осмислення. Серед них: пріоритетність освіти, якою передбачається особливе ставлення до неї суспільства; перетворення освіти на