навчання у професійно-технічних закладах здійснено у лабораторії профтехосвіти НДІ педагогіки України (Н. Г. Ничкало, О. С. Дубинчук, Е. М. Ковальчук, А. О. Молчанова, Г. С. Мурніна, І. М. Носаченко, Н. М. Розенберг, Н. О. Талалуєва, Г. М. Цибульська та ін.). Дослідниками розглянуто актуальні питання диференціації навчально-виховного процесу в закладах профтехосвіти, реалізовано нові підходи до змісту професійної підготовки, гуманітарної освіти майбутніх робітників, профілювання дисциплін природничо-наукового циклу, до проблеми діяльності ПТНЗ, вивчено досвід роботи педагогів з диференціації навчання тощо.
Пошук
Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
64
Мова:
Українська
Враховуючи сутність поширеного нині поняття “педагогічна система”, яке поєднує в собі такі компоненти – мету, зміст, методи, засоби, організаційні форми навчання, ми скласифікували ознаки диференціації навчання таким чином: а) за метою; б) за змістом; в) за методами; г) за засобами; ґ) за організаційними формами.
У розділі обґрунтовано шляхи диференціації професійно-технічної освіти і навчання учнів за визначеними ознаками. Підкреслено, що диференціацію змісту освіти можна здійснювати за умов нових інформаційних технологій навчання, які опираються на використання комп’ютерів і засобів мультимедіа в навчальному процесі.
З урахуванням обраних методів навчання та його організаційних форм викладено аспекти, пов’язані з визначенням засобів інформаційно-предметного забезпечення вивчення конкретного предмета. Серед них найважливіше місце посідають навчальні книги, які видаються значними накладами і які відіграють винятково важливу роль у навчанні не тільки дітей, а й дорослих. Від якості навчальної літератури багато в чому залежить рівень освіти, освіченості та вихованості всього населення.
Детальний аналіз проблем підручника проведено нами в цьому розділі (проаналізовано функції навчальної літератури, визначено критерії добору й структурування матеріалу підручника, розглянуто головні вимоги до блоків навчальної інформації, на конкретних прикладах продемонстровано реалізацію наступних і міжпредметних зв’язків, способи перевірки засвоєння інформації в навчальному процесі за підручниками, навчальними посібниками тощо). Це конче потрібне й для того, щоб показати роль детального аналізу в інформатизації сучасного знання, в керівництві процесом засвоєння змісту освіти. Це дозволило також перейти від розгляду підручника – як друкованого засобу – до розгляду так званих електронних засобів інформаційно-предметного забезпечення навчального процесу, зокрема, до комп’ютерних засобів навчання і заснованих на них нових інформаційних технологій (НІТ).
Розділ 3. Інформаційно-предметне забезпечення навчального процесу.
На сучасному етапі чітко визначились три головні напрями використання комп’ютерної техніки в навчальному процесі. По-перше, це вивчення технологій, які вимагають активного використання комп’ютера (графічний і текстовий редактори, робота у комп’ютерних мережах) ; навчання спеціалізованих технологій (створення музики, комп’ютерне конструювання і анімація, макетування, верстка та ін.).
По-друге, вивчення інформатики як науки, що розглядає інформаційно-логічні моделі.
По-третє, використання комп’ютера як технічного засобу у вивченні основ наук в школі і ПТНЗ, фундаментальних і технічних дисциплін у вищих закладах освіти і ПТНЗ.
Проаналізовано технічні і програмові можливості персональних комп’ютерів, сучасних інформаційних технологій, які створюють реальні можливості для використання їх у закладах освіти з метою розвитку творчих здібностей людини в процесах навчання. Серед головних видів креативних технологій визначено такі: комп’ютерна графіка; гіпертекст; геоінформаційні системи; мультимедіа-технології; віртуальна реальність.
Як свідчать результати роботи на цьому етапі дослідження, використання інформаційних можливостей названих вище найсучасніших технологій, а також їх різноманітних поєднань у навчальному процесі створює дійсно технологічний прорив у методології, організації та практичній реалізації навчального процесу під час вивчення різних дисциплін на всіх рівнях системи освіти, в тому числі і у професійно-технічній освіті.
Значні інформаційні можливості має Інтернет (Всесвітня мережа). Відомо, що Інтернет як засіб наукового спілкування та навчання учнів можна використовувати з різною метою. Наголосимо лише на таких його найпоширеніших функціях, як:
- електронна пошта;
- мережа користувачів Usenet;
- протокол дистанційного запуску програм Telnet;
- протокол пересилання файлів FTP;
- інформаційна система Gopher.
Аналізуючи літературу з проблем використання сучасних електронних засобів у закладах освіти, можна констатувати, що у всіх сферах людської діяльності вони значно випереджають надходження навчальної літератури до навчальної аудиторії. Складною проблемою залишається підготовка матеріалів для введення в електронні засоби та подальше відтворення й передача їх користувачеві у переробленому вигляді. Останнім часом дослідниками розроблено цілу низку навчальних матеріалів. Це педагогічні програмні засоби (А. М. Горшков, М. З. Грузман, М. І. Жалдак, П. М. Жданович, Л. Л. Коношевський, А. Ф. Старков, В. І. Сумський, Р. А. Томакова, О. Г. Усач та ін.).
Під час опрацювання й використання програмного засобу навчального призначення виникає потреба в створенні навчально-методичних та інструктивних матеріалів для його застосування, що визначено у формуванні так званого програмно-методичного забезпечення педагогічної системи. Це такий окремий комплекс, який містить:
- програмний засіб або пакет програмних засобів навчального призначення;
- інструкцію для користування програмним засобом навчального призначення або пакетом програмних засобів навчального призначення;
- опис методики (методичні рекомендації або вказівки) із застосуванням програмного засобу або пакету програмних засобів навчального призначення.
На цьому етапі дослідження здійснювався пошук шляхів використання педагогічних програмних засобів для реалізації методичних цілей навчального процесу. Проводились, зокрема:
- індивідуалізація й диференціація процесу навчання (наприклад, за рахунок можливості поетапного просування до мети за напрямами різного ступеня складності) ;
- здійснення контролю із зворотнім зв’язком, з діагностикою помилок (констатація причин помилкових дій учнів і демонстрація на дисплеї