Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах

- здійснення самоконтролю й самокорекції;

- здійснення тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу та самопідготовки учнів;

- вивільнення навчального часу через виконання на комп’ютері трудомістких робіт і діяльності, пов’язаної з кількісним аналізом;

- комп’ютерна візуалізація навчальної інформації (об’єкта, що вивчається; процесу, що розглядається, тощо) ;

- моделювання й імітація об’єктів, процесів або явищ, які вивчаються або досліджуються;

- проведення лабораторних робіт (наприклад, з фізики, електротехніки або хімії) за умов імітації в комп’ютерній програмі реального досліду або експерименту;

- створення та використання інформаційних баз даних, необхідних у навчальній діяльності, та забезпечення доступу до мережі інформації;

- підсилення мотивації вивчення (скажімо, за рахунок винахідницьких засобів програми або створення ігрових ситуацій) ;

- озброєння учнів стратегією оволодіння навчальним матеріалом;

- розвиток в учнів певного виду мислення (образного, просторового, теоретичного тощо) ;

- формування вмінь обирати оптимальне рішення або варіативні розв’язки у складних ситуаціях;

- формування культури навчальної діяльності, інформаційної культури викладача й учня (наприклад, через використання системи підготовки текстів, електронних таблиць, баз даних або інтегративних пакетів користувача).

На основі узагальнення дослідницьких матеріалів виділено такі напрями розробки та реалізації психолого-педагогічних і методичних цілей навчально-виховного процесу:

- вдосконалення механізмів управління системою професійно-технічної освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж;

- вдосконалення методології та стратегії відбору змісту, методів і організаційних форм навчання й виховання, адекватних завданням розвитку особистості учня в умовах інформатизації суспільства;

- створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу учнів, формування вміння самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну, експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної діяльності й опрацювання інформації;

- створення та використання комп’ютерних тестуючих, діагностуючих методик контролю рівня знань учнів.

Розділ 4. Зміст і технологія навчання в позаурочній роботі.

Природно, що якість знань, умінь та навичок учнів, глибина їх політехнічного світогляду, формування нахилів до певних видів праці і професій, що їх вони набувають в училищі, визначаються, насамперед, ефективністю уроків. Проте урочний час суворо обмежений, він узгоджений з навчальною програмою, відступ від якої практично неможливий. Тому певну частину завдань підготовки фахівців слід розв’язувати в позаурочний час через інші заходи, заняття тощо.

Відповідно до програми й методики дослідження в цьому розділі розглянуто мету й завдання позаурочної роботи; вимоги до її організації; проблему формування пізнавального інтересу учнів у позаурочній роботі; розвиток творчих здібностей майбутніх робітників електро- та радіотехнічного виробництва. Узагальнено матеріал про форми позаурочної діяльності в ПТНЗ, на конкретних прикладах продемонстровано зміст позаурочної роботи в процесі індивідуальної діяльності учнів, роботи гуртків технічної творчості, під час масових заходів – тематичних вечорів, предметних тижнів, пізнавальних ігор тощо.

Розділ 5. Експериментальне обґрунтування дидактичної ефективності запропонованої системи організації навчання в ПТНЗ.

У цьому розділі дисертації визначено мету, завдання й планування експериментальної роботи; викладено експериментальну методику проведення занять; критерії й методику вимірювання результатів педагогічного експерименту; визначено результати експериментального навчання; сформульовано висновки.

Проведення констатуючого експерименту, яким охоплено 17 профтехучилищ, 34 викладачі, 1786 учнів, дозволило виявити недоліки в організації навчання у професійно-технічних закладах, а саме: відсутність у них належної професійної спрямованості навчально-виховного процесу, необґрунтованість структури змісту освіти й навчання в ПТНЗ, невизначеність критеріїв відбору змісту навчання в навчальних закладах профтехосвіти, недостатність здійснення наступності, інтеграції та диференціації навчання в училищах, залучення нових інформаційних технологій, відсутність системи в організації позаурочної діяльності учнів тощо.

Метою формуючого експерименту став показ того, що використання розроблених у процесі нашого дослідження теоретичних і методичних основ організації навчання у професійно-технічних навчальних закладах поліпшує якість підготовки кваліфікованих робітників.

Згідно з програмою дослідження визначено такі завдання експериментальної роботи:

а) спираючись на факти, підтвердити або й довести неефективність вихідних положень теперішньої дидактичної концепції організації навчального процесу в ПТНЗ, простежити за ефективністю навчання учнів;

б) підтвердити або спростувати положення про те, що навчання за розробленою методикою дозволяє:

- не знижуючи рівня спеціальної підготовки у порівнянні з нині діючою методикою, створити передумови для успішної праці в різноманітних ділянках виробництва або виконання головних і допоміжних функцій на рівні встановлених вимог;

- забезпечити більш глибоке й усвідомлене розуміння наукових основ електро- та радіотехнічного виробництва;

- розвивати інтерес до обраної професії та її всебічного оволодіння.

Для експериментальної перевірки дієвості та ефективності визначених засад організації навчання в ПНТЗ нами запропоновано:

1. Кваліфікаційні характеристики деяких професій кваліфікованих робітників електро- та радіотехнічного виробництва (майстер з електронної техніки, майстер з виготовлення радіотелевізійної апаратури тощо).

2. Навчальні плани для підготовки кваліфікованих робітників з цих професій у професійно-технічних навчальних закладах.

3. Інтегровану навчальну програму (фізика з основами електротехніки).

4. Навчальні посібники для учнів ПТУ інтегрованого характеру (фізика з основами електротехніки).

5. Матеріали для перевірки засвоєння учнями ПТНЗ загальноосвітніх, загальнотехнічних і професійних знань, умінь, навичок і досвіду творчої діяльності (тести, пізнавальні завдання, завдання із парами запитань тощо).

6. Методичні посібники, рекомендації та вказівки для викладачів і майстрів виробничого навчання з організації