Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах

7. Педагогічні програмні засоби для проведення занять за новими інформаційними технологіями з використанням засобів мультимедіа.

За умов рівневого підходу до оцінювання знань учнів нами визначено чотири види навчальної діяльності: репродуктивну, репродуктивно-пошукову, продуктивну і творчу. Ми скористались чотирирівневою класифікацією В. П. Беспалька, створили класифікацію рівнів засвоєння не тільки предметних знань і умінь, а й відповідних елементів інформації інтегрованого характеру відповідно до циклів дисциплін, які вивчаються в ПТНЗ.

Під час експерименту значна увага приділялась активізації розумової діяльності учнів, розвиткові їхньої самостійності. Навчально-виховний процес проводився так, щоб засвоєння знань, формування умінь, навичок і досвіду творчої діяльності виявилось результатом самостійних розумових і практичних дій учнів. З цією метою учням пропонувались такі види самостійних робіт: вивести нескладні формули, якими характеризується робота приладів, апаратів, машин постійного й змінного струмів, електричних кіл і мереж; креслення схем, графіків і векторних діаграм, робота з діючими макетами приладів і електричних кіл (складання кола, відліки за шкалами приладів, запис характеристик) ; читання відповідного матеріалу в підручнику тощо. Широко використовувались під час занять навчально-наочні посібники й традиційні технічні засоби навчання.

У контрольних групах підхід до організації навчання залишався традиційним. Спостереження за процесом навчання в ПТНЗ м. Вінниці й Вінницької області, результати бесід з викладачами, майстрами виробничого навчання, керівниками училищ, аналіз монографічної науково-педагогічної та методичної літератури дозволили встановити, що в названих навчальних закладах домінують такі реалії:

а) внаслідок ознайомлення з навчальними програмами загальноосвітніх, загальнотехнічних і спеціальних дисциплін виявляються певні міжпредметні зв’язки;

б) використовуються переважно інформаційно-репродуктивні методи і прийоми навчання;

в) позаурочна робота носить здебільшого стихійний, епізодичний характер;

г) комп’ютерна техніка використовується епізодично, переважно для контролю знань і вмінь учнів тощо.

В експериментальних групах, як уже зазначалось, для організації навчання нами визначено моделі особистості кваліфікованого робітника, кваліфікаційні характеристики, навчальні плани, програми, посібники для учнів і викладачів інтегрованого характеру. Під час навчання широко застосовувались нові інформаційні технології, засновані на використанні персональних комп’ютерів і засобів мультимедіа. Позаурочна робота з загальноосвітніх, загальнотехнічних і спеціальних дисциплін, що проводилась за нашою методикою, мала систематичний характер, її зміст був орієнтований на професії, що ними оволодівають учні ПТНЗ.

Особлива увага під час проведення педагогічного експерименту зверталась на об’єктивність оцінки успішності учнів, на ставлення до навчання, інтерес до вивчення того чи іншого предмета та оволодіння професією, на творчий підхід учнів до навчальної роботи тощо. Звідси – ідентичність застосованих критеріїв і порівняння одних і тих самих показників (величин).

Під час аналізу результатів перевірки знань, умінь, навичок і досвіду творчої діяльності учнів ми умовно виділили чотири категорії відповідей учнів.

Досягнення рівня І (категорії відповідей ІА, ІВ і ІС) свідчить про те, що учні оволоділи відповідно фактичним матеріалом із загальноосвітнього (фізика), загальнотехнічного (електротехніка) і спеціального (спецтехнологія) предметів.

Рівень ІІ (категорії відповідей ІІАВ, ІІВС, ІІАС) відповідає такому ступеню оволодіння взаємопов’язаними знаннями з цих предметів (фізика-електротехніка, електротехніка – спецтехнологія, фізика-спецтехнологія), коли учні запам’ятовують цей зв’язок із розповіді викладача або з тексту підручника і розуміють його.

Рівень ІІІ (категорії відповідей ІІІАВ, ІІІВС, ІІІАС) передбачає вміння учнів використовувати взаємопов’язані знання з названих пар предметів на практиці для розв’язання пізнавальних завдань теоретичного або практичного характеру.

Рівень ІV (категорія відповіді ІVАВС) – це рівень інтеграції, синтезування знань із трьох дисциплін з умінням переносити, трансформувати знання з однієї-двох предметних галузей в інші. Досягнення цього рівня засвідчує вміння учнів об’єднувати знання з різних предметів, творчо використовувати їх у практичній діяльності.

Нуль-гіпотезу формулюємо таким чином: рівень засвоєння однаковий у контрольних і експериментальних групах. Перевірка цієї гіпотези здійснювалася за критерієм згоди 2. Встановлено, що істотних відмінностей між засвоєнням навчального матеріалу в контрольних і експериментальних групах за рівнями І і ІІ немає. Нуль-гіпотезу слід прийняти, бо перевищення відсоткового показника, який відображає кількість відповідей на зміст контрольних робіт в контрольних і експериментальних групах за рівнями І і ІІ, випадкове – з вірогідністю в 95-98, 7%. У той же час відсоткові показники, які відображають кількість правильних відповідей за рівнями ІІІ-ІV, в експериментальних групах перевищують аналогічні показники для контрольних груп з вірогідністю 95-99, 9%, тобто нуль-гіпотеза у цьому випадку не може бути прийнятою.

Отже, типовим у контрольних групах є оволодіння знаннями з суміжних дисциплін на І і ІІ, а в експериментальних групах – на ІІІ-ІV рівнях.

Таким чином, перевіркою педагогічних можливостей пропонованої організації навчання в ПТНЗ підтверджено, що вона забезпечує високі результати підготовки кваліфікованих робітників в професійно-технічних закладах освіти. Такими були наслідки дослідно-експериментальної перевірки ефективності організації навчання учнів у ПТНЗ. Цим, безумовно, підтверджується корисність широкого впровадження пропонованої нами організації навчально-виховного процесу.

 

 

1. Нові соціально-економічні умови розвитку України в західноєвропейському контексті, динамічні зміни техніки й технологій відповідно до досягнень науково-технічної та інформаційно-технологічної революції зумовлюють необхідність дослідження теоретичних і методичних засад підготовки кваліфікованих робітничих кадрів для різних галузей промислового, сільськогосподарського виробництва і для сфери побутового обслуговування населення.

Вивчення вітчизняних і зарубіжних підходів до організації навчання в ПТНЗ дало змогу констатувати, що педагогічною наукою й практикою нагромаджено значний