Трудова дисципліна

Трудові колективи або створені ними органи мають право застосовувати щодо порушників трудової дисципліни такі громадські стягнення, як товариське зауваження або громадську догану . Товариські суди мають право застосовувати до порушників трудової дисципліни заходи впливу. Деякі з них за своїм правовим статусом повинні бути визнані заходами громадського стягнення. Це - товариське зауваження, громадський осуд, громадська догана без публікації та з публікацією у пресі .

Громадські стягнення враховуються нарівні з дисциплінарними при звільненні з підстав, зазначених у пункті 3 ст.40 КЗпП. При цьому враховуються лише ті громадські стягнення, які застосовані з дотриманням строків, встановлених ст.148 КЗпП, і не втратили силу у зв'язку з закінченням одного року після винесення рішення про оголошення стягнення або достроково за рішенням органу, який оголосив стягнення.

Крім заходів громадського стягнення трудовий колектив має право застосовувати до працівників такі заходи впливу:

• ставити перед власником питання про притягнення порушника

трудової дисципліни до відповідальності;

• ставити перед власником питання про позбавлення порушників

трудової дисципліни премій, винагород за результатами роботи за

рік і за вислугу років;

• порушувати питання про притягнення порушників трудової

дисципліни до матеріальної відповідальності .

Що стосується питання про перенесення чергової відпустки та черговості надання житла, то такі заходи суперечать наданому працівникам праву на відпустку і громадянам - праву на житло і застосовуватися не повинні.

Товариським судам також надане право застосовувати щодо порушників трудової дисципліни заходи громадського впливу, які не відносяться до категорії громадських стягнень. Такими заходами впливу є: 

 покладення обов'язків принести публічне вибачення потерпілому або колективу;

 • постановка перед власником питання про звільнення працівника. 

Заходи громадського впливу не можуть враховуватися при звільненні

на підставі п.З ст.40 КЗпП, але мають юридичне значення при застосуванні п.8 ст.40 КЗпП.

 

 

Отже, розглянувши поняття трудової дисципліни, треба відмітити, що вона виступає необхідною умовою для належної організації будь-якої колективної праці та являє собою сукупність не тільки певних правил поведінки працівників, а й питань, пов'язаних з необхідністю дотримання встановленого порядку, методів його забезпечення.

Трудову дисципліну характеризують такі чинники: чесна й сумлінна праця; своєчасне й точне виконання розпоряджень власника (уповноваженого ним органу); підвищення продуктивності праці; поліпшення якості продукції; виконання технологічної дисципліни; додержання вимог охорони праці; дотримання техніки безпеки та виробничої санітарії; збереження та зміцнення власності підприємств установ організацій.

Трудова дисципліна спирається на свідоме ставлення працівників до праці, що забезпечується методами переконання, заохочення, а часом і примусу. Головним є поза сумнівом, метод переконання, спрямований на виховання відповідних якостей працівників, а також метод заохочення, тобто морального та матеріального стимулювання. Заохочення працівника є визнанням його професіоналізму та вираженням з боку власника поваги. Тому такий метод застосовується в разі досягнення високих трудових показників, поліпшення якості продукції, творчого підходу до трудової діяльності.

Як основні види заохочень можна назвати державні відзнаки й нагороди, грамоти, премії, цінні подарунки, подяку.

Власником (уповноваженим ним органом) спільно з профкомом (органом, уповноваженим на представництво трудового колективу) можуть бути встановлені будь-які інші види заохочень, перелік яких закріплюється в колективних договорах, Правилах внутрішнього трудового розпорядку (встановлення додаткового часу відпустки, першочергове надання квартир, санаторно-курортних путівок тощо).

Усі заохочення оголошуються власником у наказі (розпорядженні), доводяться до відома трудового колективу і записуються у трудовій книжці.

Для забезпечення трудової дисципліни, нарівні з методами переконання й заохочення, можуть застосовуватись і методи примусу, зокрема заходи дисциплінарного характеру, матеріальної відповідальності та громадського впливу.

 

 

1. Конституція України, Київ 1997 р.;

2. Кзпп (гл. ІХ);

3. Кзпп України, науково-практичний коментар, Б. Стичинський;

4. Бойко "Трудове право України",К.,2005 р.

5. Г.І.Чанишева "Трудове право України",К.,1999р.- стор.201-204;

6. В.І.Прокопенко "Трудове право України" Харків 2002 р.стор.422-465;

7. Д.О.Карпенко "Трудове право України" Київ 2001, стор.244-255;

8. Болотіна і Чанишева "Трудове право України" Київ 2001 р.стор.346-361;

9. Н.М. Хуторян "Трудове право України" - К.,4004 р.

10. Положення про дисциплінарну кваліфікаційну комісію адвокатури, затверджена Указом президента України від 05.05.1993 р.

11. Дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ України, затверджений Указом Президії Верховної Ради України від 29.07.1991 р. № 1338-ХІІ;

12. Дисциплінарний Статут прокуратури України від 06.11.1991 р.

13. Закон України від 6 червня 1995 р. "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, зниженням. нестачі або втратою дорогоцінних металів, каміння, цінностей" // Відомості Верховної Ради України 1995 р. № 22 ст.173;

14. Порядок призначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей. Затверджений Постановою кабінету міністрів України від 22 січня 1996 р.№116//ЗП Укр. – 1996 № 6-ст.192;

15. Наказ Міністерства праці України від 12 травня 1996 р.№143//Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерство праці України 1997 № 1;

Голос України № 8, 1999 стор. 5

 

 

Враховуючи умови задачі вважаю дії Головного управління „Азчорриба” незаконними. Звільнення інженера з техніки безпеки Ялтинського рибокомбінату „Азчорриба” Шматько є неприпустимим , а звернення її до суду має законні підстави.

Відповідно до ст. 147-1 КЗпП (Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення) – „ дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника ” - що підтверджує правомочність директора рибокомбінату виносити такі рішення. Вважаю рішення директора Ялтинського рибокомбінату про винесення третьої догани Шматько законними на підставі ст. 147 КЗпП (Стягнення за порушення трудової дисципліни) – „ за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

 1)догана; 2)звільнення.” - що надає право директору накласти на працівника один з двох видів стягнення. 

Відповідно до ст. 148 КЗпП (Строк для застосування дисциплінарного стягнення) - „ дисциплінарне стягнення застосовується власником або

уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку(що було виявлено 23 вересня під час перевірки Головним управлінням „Азчорриба”) , але не пізніше одного місяця з дня його виявлення(до 23 жовтня), не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.”

Тобто , оспорення рішення(скасування наказу) Головним управлінням від 24 жовтня є безпідставним, оскільки строки накладення стягнення (звільнення)

вже пройшли.(23 вересня – 24 жовтня - більше місяця).

Виходячи з вищесказаного , вважаю , що вимоги по зверненню Шматько до суду з позовом про поновлення на роботі мають бути задоволені , а рішення Головного управління на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП - скасовати , оскільки строки для винесення такого рішення вже вийшли.