Творчі завдання як засіб розвитку креативних здібностей учнів у навчально-виховному процесі

У вітчизняній практиці популярність отримали спеціальні методи -»алгоритм рішення винахідливих завдань», розроблений Г. Альтштуллером [1], а також «гірлянди асоціацій» і стратегія семикратного пошуку, засновані Г. Бушем [9].

Мета методу «гірлянд асоціацій» – активізація понятійно-вербальної діяльності випробуваного за допомогою використання слів-подразників. Стратегія семикратного пошуку ґрунтується на реалізації семи наступних один за одним етапів: побудова графів генезису проблеми та засобів її вирішення; їх аналіз; нове уточнення формулювання завдання з урахуванням аналізу; усвідомлено-логічне варіювання факторів; інтуїтивно-творчий пошук завдань; оцінка альтернативних ідей; конкретизація винахідливих завдань [46].

Таким чином, потрібно відзначити, що реальне застосування таких методів – справа складна і потребує досвіду, врахування психологічних факторів і обов'язково спеціального модифікування, адаптації того чи іншого методу [46].

Слід наголосити на тому, що покращити творчі здібності школярів можна шляхом їх включення в активну креативно-розвивальну діяльність, яка передбачає розвиток мотивації творчості, пошук нестандартних рішень, створення умов для самовираження і творчого самовдосконалення.

Для вивчення рівня загального розумового розвитку учнів ми проаналізували методики, спрямовані на дослідження особливостей творчого мислення («Виключення понять», «Аналогії», «Узагальнення», враховувався критерій адекватності за методикою «Піктограми»). Для вивчення рівня креативності школярів ми розглянули тести невербальної креативності (методика «Домалюй фігуру», тест Торренса), а також враховували критерії оригінальності за методикою «Піктограми».

Методика «Виключення понять» [32, с. 395-396; 61, с. 335-336] спрямована на дослідження рівня розвитку почуття мови, творчого мислення, точного вираження словесних значень. Тестування може проводитись як індивідуально, так і в груповому порядку.

Процедура проведення. Кожному досліджуваному пропонується картка з надрукованим списком рядів слів (Додаток А) та бланк відповідей.

Інструкція. Пропонуються ряди, що містять по 5 слів. З усіх п’яти слів чотири можуть бути об’єднані в одну групу за загальним змістом, що підходить для всіх цих чотирьох слів. П’яте, зайве за змістом слово, і повинне бути відповіддю на завдання. Це зайве слово позначене відповідною буквою, яку необхідно проставити поруч з номером завдання у бланку відповідей. На виконання завдання відводиться 5 хвилин. Під час обробки результатів обчислюється відсоткове відношення правильних відповідей до загальної кількості питань.

Методика «Аналогії» [32, с. 397-398], «Аналіз відношень понять» [61, с. 336-338]. Дані методики тотожні, спрямовані на дослідження рівня розвитку здатності комбінувати, рухомості і мінливості мислення, розуміння відношень. Тестування може проводитись як індивідуально, так і в груповому порядку. На початку дослідження використовується матеріали тесту Р. Амтхауера, а після проведення тренінгу – тест «Аналіз відношень понять», запропонований Є. Роговим.

Процедура проведення. Кожному досліджуваному пропонується картка з надрукованим списком рядів слів (Додаток Б) та бланк відповідей.

Інструкція. У даних завданнях не вистачає одного слова в другій парі слів. Перша пара слів – повна, що складається з двох взаємозалежних за змістом слів; потрібно зрозуміти зміст цього взаємозв’язку, щоб відповідно до нього знайти відсутнє слово в другій парі з п’яти слів, що наводяться нижче. У бланку відповідей поряд з цифрою завдання потрібно ставити букву, що відповідає правильній відповіді. На виконання завдання відводиться 5 хвилин. Під час обробки результатів обчислюється відсоткове відношення правильних відповідей до загальної кількості питань.

Методика «Узагальнення» [32, с. 400-401] спрямована на вивчення здатності до абстракції, утворення понять, розумової освіченості, уміння грамотно виражати і оформлювати зміст своїх думок. Тестування може проводитись як індивідуально, так і в груповому порядку. У дослідженні використовується матеріали відповідного субтесту тесту Р. Амтхауера.

Процедура проведення. Досліджуваним пропонується уважно прослухати інструкцію. Після того, як досліджувані зрозуміли інструкцію, експериментатор називає пари слів з інтервалом у 10-15 секунд. Результати дослідження обробляються за допомогою ключа (Додаток В) ; обчислюється відсоткове відношення кількості отриманих балів до максимально можливої їх кількості.

Інструкція. У завданнях, що будуть запропоновані школярам, міститься усього по два слова, які об’єднані загальним змістом. Цей їхній загальний зміст потрібно передати одним, у крайньому випадку – двома словами. Це і буде відповіддю на завдання, і його потрібно записати поруч з номером завдання у бланку відповідей. Наприклад:

Пшениця, овес -?

Відповідь: зернові, оскільки це слово точно передає загальний зміст обох слів, поєднуючи їх цим загальним змістом.

Методика «Піктограма» [57, с. 155-157] відноситься до числа найбільш поширених, причому вона дозволяє отримати досить широке коло відомостей, що стосуються не тільки наочно-образного мислення, але й особливостей емоційного стану досліджуваних, направленості їх свідомості, особистісних властивостей, зокрема наявності творчого потенціалу. Ця методика була запропонована вітчизняним нейро-психологом О. Лурією у 1936 р. Спочатку вона призначалась тільки для клінічних випробувань, але простота та інформативність, характерна для неї, до теперішнього часу дозволяють розширювати сферу її застосування.

Сутність методики полягає у передачі якого-небудь вербально позначеного поняття через його образ. Сама назва – піктограма – означає «малюнкове письмо», коли предмети, події та дії позначаються малюнками або умовними знаками. При цьому досліджуваному не дається ніяких обмежень з приводу повноти та змісту образу, як і з приводу