Творчі завдання як засіб розвитку креативних здібностей учнів у навчально-виховному процесі

При обробці експериментальних даних враховують не тільки показники всіх чотирьох критеріїв, але й процедурні питання (легкість виконання завдання, емоційне ставлення до нього, потреба у більш широкому просторі тощо).

Що стосується отримання експериментальних результатів, найважливішим критерієм є критерій адекватності. Іноді для оцінки достатньо одного малюнка, іноді необхідно отримати додаткові відомості у його автора. У випадку обґрунтованості зв’язку між запропонованим поняттям та його піктограмою експерт ставить знак «+», при відсутності зв’язку – знак «-». Норма характеризується високими показниками за критерієм адекватності – від 70% і вище.

Через деякий час після виконання завдання – зазвичай через 15-20 хв. – експерт перевіряє здатність досліджуваного відтворити список понять по його власним піктограмам. Зазвичай для цього закривається список понять, і досліджуваному у випадковому порядку пропонується відтворити їх. Якщо досліджуваний використовував для передачі різних понять одні й ті самі піктограми, він робить помилки і різні неточності типу синонімії, скорочення складного поняття, переплутування. Як і перший, другий критерій – відтворення понять через певний час – в нормі є досить високим, від 80% і вище. За даним показником можна судити про роль пам’яті у мисленні. Деякі дослідники вважали її роль настільки важливою, що, наприклад, П. Блонський визначав розум навіть як пам'ять, тобто він у мисленні орієнтувався перш за все на запамʼятовуваність ознак.

Третій критерій – конкретність-абстрактність – також оцінюється експертом за ступенем відповідності піктограми реальному об’єкту. Якщо ця відповідність є максимально конкретною (наприклад, веселе свято зображується у вигляді застілля з гостями та сервіровкою стола), то експерт оцінює піктограму в 1 бал. Якщо ж образ має досить абстрактний характер (наприклад, те саме веселе свято зображується у вигляді ряду знаків оклику), то піктограма оцінюється у 3 бали. Можуть бути і змішані образи, які важко віднести до крайніх типів. У такому випадку вони отримують оцінку в 2 бали. Експертні оцінки далі додаються і підраховуються середні дані, які в нормі відповідають величині в 2 бали.

Четвертий критерій – стандартність-оригінальність – також оцінюється експертом, по-перше, за своїм суб’єктивним уявленням і, по-друге, за ступенем збігу образів у різних досліджуваних. Збігання вже говорять про стандартність виконання завдання, і такі піктограми отримують нижчий бал, рівний 1. Унікальні піктограми, що не повторюються, отримують оцінку в 3 бали, проміжні варіанти отримують оцінку, рівну 2 балам. Результати додаються і підраховуються середні дані, що в нормі відповідають величині в 2 бали.

Крім того, згідно з іншими авторами [53], за змістом малюнків робиться висновок про здатність дитини до абстрагування та творчого мислення. Усі зображення кваліфікують на п’ять основних видів: абстрактні, знаково-символічні, конкретні, сюжетні та метафоричні.

Абстрактні зображення (А) подані у вигляді ліній, не оформлених у будь-який образ, ні на що не схожих.

Знаково-символічні (З) – у вигляді знаків чи символів (геометричні фігури, стрілки тощо).

Конкретні зображення (К) – це малюнки певних предметів.

Сюжетні (С) – зображувані предмети, персонажі об’єднуються в якусь ситуацію, сюжет; один персонаж, якщо він виконує якусь діяльність.

Метафоричні зображення (М) – малюнки у вигляді метафор, художнього вимислу (наприклад, на слово «радість» зображується людина, яка піднялась у повітря на крилах).

При опрацюванні результатів дослідження поряд з кожним малюнком проставляється буквене позначення даного виду зображення. На основі аналізу характеру зображень робиться висновок про характер мислительного процесу дитини.

Так, якщо у відповідях людини використовуються переважно абстрактні чи знаково-символічні зображення, то особистість обстежуваного може бути віднесена до «мислиневого» типу. Такі люди в пізнавальній діяльності прагнуть до узагальнень, синтезу інформації, мають високий рівень абстрактно-логічного мислення, проте творчий потенціал рідко буває високим.

Обстежувані, у яких домінують сюжетні й метафоричні зображення, складають групу дітей з розвинутим творчим мисленням, нерідко у них відмічається високий рівень креативності, захоплення художньою або іншими видами творчості.

У разі переважання у відповідях конкретних зображень можна зробити висновок про конкретно-дійове мислення даної дитини, яке характеризується оперуванням сприйнятими об’єктами і зв’язками між ними, або про переважання так званого практичного мислення, спрямованого на розв’язання часткових конкретних задач у практичній діяльності.

Методика «Домалюй фігуру» використовується для дослідження рівня розвитку творчої уяви.

Матеріали (для кожного досліджуваного) : три аркуші нелінованого паперу. Усередині одного аркуша зображено контур кола діаметром 2, 5 см; на другому – контур рівнобічного трикутника, довжина сторони якого дорівнює 2, 5 см; на третьому – контур квадрата з довжиною сторони 2, 5 см (Додаток Д).

Процедура проведення. Дослідження проводиться у три етапи, на кожному з яких досліджуваним дається інструкція. Експериментатор пропонує почати малювати, а через 1 хвилину говорить «стоп». Інструкція повторюється три рази разом з пред’явленням послідовно кожного з трьох аркушів із зображенням контурів геометричних фігур.

Інструкція. Використовуючи контур геометричної фігури, потрібно намалювати малюнок. Якість і зміст малюнку значення не мають. За сигналом «стоп» слід припинити малювати.

Обробка результатів. На основі намальованого виділяють 5 рівнів розвитку творчої уяви: 1 рівень – контур використовується як основна деталь малюнку. Малюнок простий, без