Творчі завдання як засіб розвитку креативних здібностей учнів у навчально-виховному процесі

слово повторюється один раз – високий рівень (три бали) ;

слово повторюється двічі – середній рівень (два бали) ;

слово повторюється три рази і більше – низький рівень (один бал).

Е. Воронцова пропонує орієнтовний перелік ідей, які висловлюються дітьми, що дозволяє оцінювати їх за рівнем вияву оригінальності (Додаток Е).

При аналізі емпіричного матеріалу можна також виділити додатковий показник – гнучкість мислення, під якою мається на увазі здатність дитини згадувати незвичайні для її оточення предмети, точно помічати аналогії між цими предметами і віддаленими об’єктами. Цей показник свідчить про те, наскільки дитини кмітлива, спостережлива, виявляє творчий підхід при висловлюванні ідей. Максимальна оцінка за гнучкість мислення – три бали. Вона дається дітям, які, висловлюючись, здатні не тільки помічати аналогії між предметами, далекими від їх побутових реалій, але й висувати фантастичні ідеї.

Два бали дається дітям, які при висловлюванні ідей виявляють здатність помічати оточуючі їх предмети і явища у всьому різноманітті, що свідчить про достатній розвиток спостережливості.

Один бал дається дітям, які висувають задуми утилітарного характеру, називаючи предмети, які повсякчас зустрічаються в їхньому житті (наприклад, колеса, кулі, кола, окуляри, фари і т. д.).

Максимальна оцінка за субтест буде складатися із суми показників за легкість, оригінальність і гнучкість задумів, тобто становитиме дев’ять балів.

Отже, з огляду на вищесказане, розвивати творчі здібності учнів можливо тільки в умовах спеціально організованої творчої діяльності. Великого значення у зв’язку з цим набуває система творчих методів та методик, що поступово ускладнюються. Складність цих методик і ступінь самостійності пошуку слід підвищувати відповідно до наявних знань і досвіду, оволодіння прийомами творчої діяльності, розвитку здібностей до творчого мислення. Навіть саме навчання тільки тоді стане творчим процесом і для учнів, і для учителя, коли воно буде сплановане як дослідницька діяльність самих дітей. Досягти активної позиції у навчанні та перетворити його в особистісну значиму подію можна, якщо навчання не зводитиметься лише до засвоєння готових правил і визначень, а стане справжнім процесом «здобування знань», де учень разом з учителем стануть певною мірою творцями тих подій, до яких вони залучені.

 

 

Дослідження творчих завдань як засобу розвитку креативних здібностей учнів дало змогу дійти таких висновків:

Вирішення творчих завдань -це основа розвитку креативності для учнів шкільного віку. Ми підтримуємо думку тих дослідників, які вважають, що творче завдання – це об’єкт начально-творчої діяльності. Для того, щоб охарактеризувати види творчих завдань ми звернулись до наукових праць В. Грязєвою та В. Немкіним, які представили три типи активності особистості в естетичній діяльності: інтелектуальна, виконавча, авторська.

Також ми проаналізували дослідження М. Львова, який виокремлює три рівні творчих завдань: перший підготовляє вихованців до творчої діяльності; другий – посильну дослідницьку творчість, моделювання, конструювання, складання алгоритмів та інше; третій – це саморозкриття індивідуальності під час гри, у мистецтві.

Проаналізувавши підходи, ми звернули увагу на класифікацію творчих завдань А. Гіна, який виділяє винахідливе завдання, дослідницьке завдання, конструкторське завдання, прогнозоване завдання та завдання з додаванням умов.

Розглянувши педагогічні умови, які необхідні для розвитку творчих здібностей, ми підтримали точку зору В. Рогозіної, яка вважає, що, по-перше, зміст навчального матеріалу повинен бути таким, аби учні вміли виходити за рамки зразку, а, по-друге, сам процес навчання, направлений на засвоєння цього матеріалу, повинен стимулювати розвиток творчих здібностей учнів.

Для вивчення рівня загального розумового розвитку учнів ми проаналізували методики, спрямовані на дослідження особливостей творчого мислення («Виключення понять», «Аналогії», «Узагальнення», враховувався критерій адекватності за методикою «Піктограми»). Для вивчення рівня креативності школярів ми розглянули тести невербальної креативності (методика «Домалюй фігуру», тест Торренса), а також враховували критерії оригінальності за методикою «Піктограми». Крім того, ми проаналізували методики, які заслуговують на увагу та становлять велику цінність (програма розвитку креативності людини, заснована на п'яти принципах, яку розробив Е. Де Боно; розвиваюча програма, розроблена Є. Яковлевою; методика Д. Богоявленської, спрямована на розвиток та діагностику креативності дітей; метод «синектики»; метод морфологічного аналізу, розроблений в первісному вигляді швейцарським астрономом Ф. Цвіккі в 1942 р. ; спеціальні методи – «алгоритм рішення винахідливих завдань», розроблений Г. Альтштуллером, а також «гірлянди асоціацій» і стратегія семикратного пошуку, засновані Г. Бушем).

Отже, суттєво підвищити ефективність розвитку творчого потенціалу можна лише в тому разі, якщо постійно використовувати у процесі навчально-виховної діяльності творчі завдання.

 

 

Проведене дослідження творчих завдань як засобу розвитку креативних здібностей учнів у навчально-виховному процесі дає підстави для таких висновків:

1. Дослідивши поняття креативності у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вченихнами було виявлено, що питання креативності завжди привертало увагу вітчизняних та зарубіжних учених. Проте в науці не склалося єдиної думки щодо розуміння сутності креативності та творчості. Ми підтримуємо думку тих дослідників, які вважають, що креативність – це творчі здібності індивіда, які характеризуються готовністю до прийняття та створення принципово нових нестандартних ідей, які входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактора. Зарубіжні вчені виділяють чотири основних параметри креативності: оригінальність, семантична гнучкість, образна гнучкість, спонтанна гнучкість. Ця характеристика виявлення