+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
виходом рибопродукції з 1 га нагульних площ, кінцевою масою риб, їх виходом від посадки, – та показниками, що відображають дію основних факторів технологічного впливу: щільністю зариблення, індивідуальною масою риб при зарибленні, загальною масою посадкового матеріалу з розрахунку на 1 га нагульних площ, витратами комбікормів з розрахунку на 1 га нагульних площ та на 1 екземпляр посаджених на вирощування риб, витратами органічних, азотних, фосфорних добрив та вапна з розрахунку на 1 га нагульних площ, розміром нагульних ставів. Інтенсивність зв’язку оцінювали за величинами коефіцієнтів парної, множинної та часткової кореляції. Після відбору показників, які мали найбільший вплив на кінцеві виробничі результати, з використанням методу найменших квадратів будувались регресійні залежності. У ході побудови ще раз перевірялась достовірність впливу шляхом аналізу таких характеристик, як коефіцієнт детермінації між впливаючими змінними, дисперсія оцінок параметрів регресії, t-критерій (перевірка статистичної достовірності параметрів регресії), F-критерій (перевірка статистичної достовірності коефіцієнту множинної детермінації) та ін.
Вивчались умови функціонування екосистем нагульних ставів, за яких мали місце виявлені залежності. При цьому були використані результати досліджень, проведених лабораторією екологічних досліджень і лабораторією гідробіології та водної мікробіології ІРГ УААН у 1999-2001 рр.
Із використанням побудованої математичної моделі процесу вирощування товарних триліток коропо-сазанових гібридів розроблялись технологічні схеми, аналізувалась ефективність застосування комбікормів та посадкового матеріалу. На основі модельних розрахунків із застосуванням цін 2000 р. визначались прогнозовані показники економічної ефективності: виробнича собівартість рибопродукції коропо-сазанових гібридів, кількість прибутку, що буде отриманий від її реалізації за різних технологічних схем.
З метою виявлення резервів збільшення обсягів виробництва у ВАТ «Сумирибгосп» порівнювались розраховані потенційно можливі величини рибопродуктивності нагульних ставів за рослиноїдними рибами та фактично отримані їх значення. Потенційна рибопродуктивність ставів визначалась за допомогою методики, що застосовувалась для оцінки біопродукційних можливостей внутрішніх водойм різних типів (Балтаджі, 1996; Шерман та ін., 1996; Козлов, 1998). При цьому були використані результати досліджень розвитку природної кормової бази нагульних ставів, проведені лабораторією гідробіології та водної мікробіології ІРГ УААН у 1999-2001 рр.
Розділ 3. Порівняльний аналіз ефективності вирощування товарної риби у ставових підприємствах виробничого державно-кооперативного об'єднання «Укррибгосп». Дослідженнями встановлено, що перед значною частиною підприємств стоїть завдання підвищення продуктивності нагульних ставів, збільшення кінцевої маси товарної риби і кількісного виходу її від посадки. В середньому по розглянутих 24 підприємствах у період 1996-2000 рр. отримували 0, 3 т/га продукції коропів та 0, 2 т/га продукції рослиноїдних риб. Значно перевищували середній рівень виробництва коропів з розрахунку на 1 га нагульних площ у ВАТ “Сумирибгосп” (1, 6 т/га) та ВАТ “Чернівецьке” (0, 6 т/га). Найбільшим виробництво продукції рослиноїдних риб було у ВАТ “Донрибкомбінат” (0, 7 т/га) та ВАТ “Сумирибгосп” (0, 4 т/га). Технологічними особливостями, які дали змогу цим підприємствам досягати найкращих виробничих показників, було раціональне і найбільш інтенсивне використання штучних кормів і органічних добрив, високий вихід риб від посадки, достатньо високі щільності зариблення рослиноїдними рибами. Так витрати кормів на одиницю товарної рибопродукції у ВАТ «Сумирибгосп» становили 2, 7 одиниць, у ВАТ «Чернівецьке» – 3 одиниці, в той час як у більшості підприємств вони не перевищували 1, 5 одиниці.
Крім кінцевих виробничих вирішальне значення відіграють вартісні показники економічної ефективності виробництва. Одним з основних таких показників є величина прибутку, отримана від реалізації товарної риби з розрахунку на 1 га ставових площ всіх категорій. Найбільшою прибутковість була у ВАТ “Сумирибгосп”: в 1999 р. вона становила 1, 1 тис. грн. /га, в 2000 р. – 1, 5 тис. грн. /га. У всіх інших підприємствах в цей період прибутковість не перевищувала 0, 2-0, 3 тис. грн. /га. Основним фактором, що сприяв досягненню найвищої економічної ефективності, був високий рівень інтенсифікації виробництва. Так у 2000 р. виробничі витрати у ВАТ «Сумирибгосп», становили 4, 7 тис. грн/га і були приблизно у 7 разів вищими, ніж в середньому по ВДКО «Укррибгосп» – 0, 7 тис. грн. /га.
Розділ 4. Математичне моделювання основних параметрів технології вирощування товарної риби за трилітнім циклом у ВАТ «Сумирибгосп». 4. 1. Характеристика умов функціонування екосистем нагульних ставів. Ставові площі цього підприємства знаходяться в Сумській області, у Поліссі України. Сприятливий період для ефективного вирощування дво- і триліток коропових видів риб тут становить 110-120 днів. Нагульні стави підприємства мають площу від 34 до 130 га, їх середня глибина 1, 0-1, 5 м. Джерелом водопостачання ставів є поверхневі води, які формуються за рахунок атмосферних опадів та стоку малих річок. Наповнення водою здійснюється як самопливом, так і закачуванням насосами.
Гідрохімічні дослідження протягом 1999-2001 рр. на базі нагульних ставів №1 рибцеху «Суми» площею 64 га та №2 рибцеху «Конотоп» площею 73 га вказують, що у період вирощування показники якості води знаходились в межах рибоводних нормативів. Рівень розвитку природної кормової бази дослідних ставів був високим за усіма групами кормових організмів. Так середньосезонна біомаса фітопланктону в досліджений період коливалась у межах 10, 0-59, 8 г/м3, зоопланктону – 11, 6-29, 7 г/м3, м'якого зообентосу – 5, 0-14, 7 г/м2. При цьому щільності посадки дворічок коропо-сазанових гібридів масою 77-209 г були на рівні 2, 0-3, 7 тис. екз. /га, дворічок гібридів білого та строкатого товстолобиків масою 300-714 г – 220-340 екз.