Удосконалення технологій вирощування товарної риби у ставах з використанням методів математичного моделювання (на прикладі вирощування товарної риби у ВАТ “Сумирибгосп”)

4. 2. Моделювання процесу вирощування товарних коропо-сазанових гібридів. Перед проведенням кореляційно-регресійного аналізу вивчалася річна динаміка середніх рибоводних показників вирощування товарних коропо-сазанових гібридів у ВАТ «Сумирибгосп». Середня щільність посадки дворічок в 1986-1991 рр. коливалась у межах 6, 4-6, 7 тис. екз. /га, у 1994 р. вона становила 4, 1 тис. екз. /га і з роками зменшувалась до 2, 7 тис. екз. /га у 2000 р. Разом із зменшенням щільності посадки зменшувались витрати комбікормів з розрахунку на 1 га ставів. У 1986-1992 рр. вони становили 7, 7-8, 8 т/га, у 1992 р. – 6, 7 т/га і у 2000 р. – лише 4, 2 т/га Витрати комбікормів на одиницю продукції коропо-сазанових гібридів протягом 1986-2000 рр. коливались в межах 3-4 одиниці. Не дивлячись на зменшення використання комбікормів у розрахунку на 1 га ставів, їх витрати на 1 екземпляр посаджених на вирощування риб збільшились з 1, 1-1, 4 кг у 1986-1993 рр. до 1, 5-2, 0 кг у 1994-2000 рр. внаслідок значного зменшення щільності посадки. Це, а також збільшення середньої маси посадкового матеріалу від 30-48 г до 62-75 г дало можливість збільшити кінцеву масу риб з 343-443 г до 483-614 г. Вихід рибопродукції з 1 га ставів з часом дещо зменшувався, особливо це помітно в останні роки. Якщо в 1986-1991 рр. рибопродукція коропо-сазанових гібридів знаходилась на рівні 2, 3-2, 6 т/га, то у 1997-2000 рр. вона становила 1, 2-1, 8 т/га.

Середня по підприємству кількість внесення органічних добрив з роками коливалась, але в цілому залишалась приблизно однаковою – 2, 2-2, 7 т/га за період вирощування. Вапно в останні роки вносили у кількості 0, 5-0, 7 т/га. Починаючи з 1993 р., азотні та фосфорні добрива у нагульних ставах майже не застосовували.

Вихід рибопродукції коропо-сазанових гібридів із окремих ставів у період 1986-1999 рр. коливався від 0, 8 до 3, 5 т/га. В результаті кореляційно-регресійного аналізу виявлено, що на 74% він визначався кількістю комбікормів, використаних з розрахунку на 1 га ставу. Рівняння регресії мало вигляд:

Р = 253 К + 230, R = 0, 861, (1)

де Р – рибопродукція, кг/га; К – витрати комбікормів, т/га; R – коефіцієнт множинної кореляції.

Таким чином, деяке зменшення, починаючи з 1992 р., середнього по підприємству виходу продукції коропо-сазанових гібридів викликане, в першу чергу, зменшенням об'ємів використання комбікормів. Як свідчить коефіцієнт при змінній К, збільшення кількості використаних комбікормів на 1 т/га дає можливість додатково отримувати близько 253 кг/га рибопродукції коропо-сазанових гібридів

Щільність посадки коропо-сазанових гібридів у нагульні стави, що змінювалась в межах 2 – 9 тис. екз. /га, на 74% визначалась початковою масою риб та кількістю використаних комбікормів. Із збільшенням витрат комбікормів з розрахунку на 1 га ставу щільність посадки коропо-сазанових гібридів у нагул збільшувалась, при чому для риб з меншою початковою масою вона збільшувалась більш стрімко. Це пояснюється тим, що у риб із підвищенням початкової маси М1 збільшується потенціал сезонного індивідуального приросту, для реалізації якого вони потребують більшу кількість комбікормів з розрахунку на один екземпляр. Рівняння регресії мало вигляд:

Щ = -5, 15М1К + 770К + 1 478, R = 0, 860, (2)

де Щ – щільність посадки, екз. /га; М1 – маса посадкового матеріалу, г; К – витрати комбікормів, т/га; R – коефіцієнт множинної кореляції.

Кінцева маса триліток коропо-сазанових гібридів, що змінювалася в межах 260 – 900 г, на 75% визначалась їх початковою масою та кількістю комбікормів, використаних з розрахунку на 1 екземпляр посаджених на вирощування риб. Рівняння регресії мало вигляд:

М2 = 2, 3М1 + 156к + 115, R = 0, 864, (3)

де М2 – кінцева маса риб, г; к – витрати комбікормів, кг/екз. ; R – коефіцієнт множинної кореляції.

На вихід коропо-сазанових гібридів із нагулу досліджені технологічні параметри (щільність посадки, маса посадкового матеріалу, інтенсивність годівлі та удобрення, розмір нагульних ставів) не мали чітко вираженого впливу. Середній по підприємству вихід у період 1986-2000 рр. знаходився на рівні 86-93%.

4. 3. Оптимізаційна модель визначення щільностей посадки рослиноїдних риб-сестонофагів. З метою визначення щільностей посадки рослиноїдних риб-сестонофагів (білого, строкатого товстолобиків та їх гібрида) за яких буде отримана максимальна природна рибопродуктивність нагульного ставу, розроблена оптимізаційна модель, для запису якої введено наступні умовні позначення: Щ бт, Щ ст, Щ гт – щільність посадки білого, строкатого товстолобиків та їх гібрида, екз. /га; п бт, п ст, п гт – приріст за сезон білого, строкатого товстолобиків та їх гібрида, г/екз. ; В бт, В ст, В гт – вихід білого, строкатого товстолобиків та їх гібрида від посадки, %; ф бт, ф ст, ф гт, з бт, з ст, з гт – біомаса фіто- та зоопланктону, яку повинна спожити за сезон одна особина білого, строкатого товстолобиків та їх гібрида для досягнення запланованого індивідуального приросту, кг; Ф, З – сезонна продукція фіто- та зоопланктону, доступна для споживання товстолобиками, кг/га; Щ max бт, Щ max ст, Щ max гт – максимально можлива щільність посадки білого, строкатого товстолобиків та їх гібрида, екз. /га.