Українськомовний комп’ютерний сленг: формування і функціонування

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут філології

 

ЩУР ІРИНА ІГОРІВНА

 

УДК 81'276.6:811.161.2

 

 

Спеціальність 10.02.01 – українська мова

 

 

Київ 2006

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Мойсієнко Анатолій Кирилович, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Стишов Олександр Анатолійович, завідувач кафедри фонетики і граматики слов’янських мов Київського національного лінгвістичного університету кандидат філологічних наук 

Симоненко Людмила Олександрівна, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України.

Провідна установа; кафедра української мови Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться 30 травня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.19 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12).

 

 

У всьому світі розвиткові мікропроцесорної та обчислювальної техніки, комп’ютерним технологіям приділяється велика увага. У зв’язку з чим надзвичайно активно поповнюється новою лексикою саме царина комп’ютерних технологій. Нові одиниці із закритого лексикону програмістів і розробників комп’ютерної техніки переходять до розряду загальновживаних, адже кількість людей, які мають відношення до комп’ютерів, постійно зростає. І паралельно з цим явищем відбувається утворення комп’ютерного сленгу.

Будь-яка національна мова характеризується не лише літературною лексикою, а й різними територіальними та соціальними діалектами, яким властиві певні лексичні, граматичні та фонетичні особливості, що відрізняються від загальнонаціональних літературних норм. Дослідженню мови як соціального явища присвячені праці В. Жирмунського, Є. Поливанова, О. Береговської, О. Швейцера, Л. Нікольського, О. Горбача, Й. Дзендзелівського. На сучасному етапі вивчення соціальних варіантів української мови ведуться Л. Ставицькою, О. Тараненком та ін. 

Історія вивчення субстандартних мов в Україні налічує не одне десятиліття: увагу дослідників привертали таємні мови лірників і кобзарів, арго злочинців, сленг військових, молоді тощо. Комп’ютерний же сленг – явище в українській мові досить нове, яке потребує всебічного та ґрунтовного аналізу мовознавцями. Незважаючи на наявність поодиноких праць, присвячених вивченню соціальних діалектів української мови на сучасному етапі, дослідження комп’ютерного сленгу практично відсутні в українському мовознавстві, що й визначає актуальність дисертаційної праці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах тематики науково-дослідної роботи кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Актуальні проблеми філології”.

Об’єктом дослідження є лексична система українськомовного комп’ютерного сленгу.

Предмет безпосереднього аналізу – історія дослідження субстандартних мов, семантико-структурні, словотвірні та функціональні особливості українськомовного комп’ютерного сленгу. 

Метою дослідження є комплексний опис лексичної системи українськомовного комп’ютерного сленгу, вивчення особливостей його формування та функціонування як соціально-професійного варіанту української мови, що передбачає розв’язання таких завдань:

укладання реєстру слів, що становлять основу українськомовного комп’ютерного сленгу;

простеження історії вивчення соціальних діалектів української мови;

опис особливостей лексико-семантичної системи українськомовного комп’ютерного сленгу;

аналіз шляхів формування комп’ютерної сленгової лексики;

проведення морфемного аналізу одиниць комп’ютерного сленгу, виявлення спільнокореневих лексем та об’єднання їх у кореневі гнізда на морфемному рівні;

виявлення особливостей функціонування одиниць комп’ютерного сленгу у ЗМІ та інших друкованих виданнях.

Мета і завдання роботи зумовили вибір методів дослідження. Основним методом дисертаційного дослідження обрано описовий, що включає лінгвістичне спостереження, аналіз і систематизацію мовних явищ. Також використано метод компонентного аналізу семантичної структури похідних одиниць комп’ютерного сленгу, функціональний метод, метод опитування і кількісних підрахунків.

Матеріалом для дослідження обрано тексти комп’ютерних конференцій за період із листопада 2002 до лютого 2005 рр. (17 форумів, із них 3 – власне комп’ютерні), присвячених програмному й апаратному забезпеченню, Інтернет, програмуванню та комп’ютерним іграм (досліджено близько 23 тис. повідомлень). Крім того, опрацьовано матеріали, отримані в результаті опитування, а також відповідна лексика з публіцистичних, художніх і наукових текстів. Сукупна вибірка становить понад 1500 одиниць. 

Наукова новизна. Вперше в межах дисертаційного дослідження простежено формування і функціонування українськомовного комп’ютерного сленгу, визначено причини його виникнення, виділено тематичні групи, а також з’ясовано функції, які виконує комп’ютерний сленг у мовленні його носіїв. Комплексне дослідження одиниць комп’ютерного сленгу як багатоаспектного утворення й засобу емоційно-експресивного вираження думок мовців спрямоване на вивчення динаміки поповнення та змін у лексичному складі сучасної української мови.

Теоретичне значення полягає в тому, що пропонована робота розширює та поглиблює теоретичні дослідження соціальних діалектів української мови. Зокрема, висновки та узагальнення, вперше зроблені на основі широкого комплексного аналізу сленгової лексики комп’ютерників, дозволяють виявити тенденції розвитку такого малодослідженого мовного пласту, як субстандартна лексика, обґрунтувати роль сленгізмів як своєрідного засобу динамізації загальнонародної мови. 

Практичне значення дослідження визначається тим, що його результати можуть бути застосовані при подальшому вивченні сленгової лексики української мови та її впливу на розвиток загальнонаціональної