Українськомовний комп’ютерний сленг: формування і функціонування

Семантичними способами словотвору також є субстантивація (хвостата “маніпулятор типу миша на дроті”), фонетична мімікрія, в основі якої лежить звукова подібність загальновживаного слова до англійського або українського терміна (професор “процесор”; крякалка “програма зламування чужого програмного забезпечення”) та антономастичне використання імен людей, тобто використання власного імені як загального (цезар “процесор Celeron”). Саме метафоричне перенесення і мовна гра є одними з найпродуктивніших способів утворення одиниць комп’ютерного сленгу.

У підрозділі “Запозичення як основний складник лексики комп’ютерного сленгу” аналізуються продуктивні способом творення одиниць комп’ютерного сленгу: запозичення з англійської та російської мов, а також з інших сленгових систем. Формуючись під безпосереднім впливом англійської мови, українськомовний комп’ютерний сленг вбирає в себе значну частину англомовної термінології у вигляді транскрипцій і транслітерацій. Англійські та російські запозичення обов’язково проходять через стадію інтерференції. Відомі лише поодинокі приклади сленгізмів, які повністю зберегли свою англійську вимову (фіча (сленг. feature) “функція, особливість (програми)”). Чимало запозичень утворено шляхом калькування англійських та російських слів і морфем (міжмордя “interface”; загружчик “завантажувач операційної системи”). Характерною ознакою українського комп’ютерного сленгу є те, що він запозичує лексеми не лише з літературної англійської мови, а й безпосередньо з англомовних загального та комп’ютерного сленгів. Найчастіше стилістично нейтральні в англійській мові слова в сленговому мовленні комп’ютерників набувають функціонально зумовленого зниженого стилістичного забарвлення: грубувато-фамільярного, іронічно-зневажливого, власне просторічного. Щодо запозичення зі сленгів інших професійних груп, то в складі комп’ютерного сленгу засвідчено перехід лексем з жаргону автомобілістів (тачка “комп’ютер”), з молодіжного сленгу (шлангувати молод. “пропускати заняття без певних причин” – комп. “поєднувати комп’ютери за допомогою дротів (to connect two computers)”) та кримінального арго (мокрушник комп. “програміст мовою Асамблер” – крим. “вбивця”. 

Той факт, що англійські слова не просто входять до комп’ютерного сленгу, а й отримують у ньому морфологічне оформлення, прагнуть українізуватися, говорить про здатність української мови поглинати і перероблювати різнорідний мовний матеріал. Паралельний процес утворення сленгових слів із власного українського матеріалу показує, що чужі нововведення – це скоріше гра, змагання молодих носіїв сленгу в дотепності та гострослів’ї. Більшість таких новотворів не залишаються в мові, поступаючись місцем загальноприйнятим частотним лексемам.

Словотвірна система комп’ютерного сленгу цілком підпорядковується законам сучасної української мови (підрозділ “Словотвірна система комп’ютерного сленгу”). Найпродуктивнішим способом словотвору одиниць усіх частин мови є афіксальний. 

У складі комп’ютерного сленгу іменники становлять майже дві третини (965). Це зумовлено тим, що основна функція лексики комп’ютерного сленгу – номінативна, тобто називання реалій, пов’язаних зі світом комп’ютерів. 

Переважна більшість іменників комп’ютерного сленгу утворена суфіксальним способом. Похідні творяться від різних частин мови, зокрема, виділяються відсубстантивні, від’адєктивні, віддієслівні та відчислівникові деривати.

Продуктивними є такі власне українські суфікси: -ник (віндузятник “користувач ОС Windows”; лінуксник “користувач ОС LINUX”); -к- (болванка “чиста CD- або DVD-матриця”; викачка “копіювання інформації з мережі”); -лк-а (вжикалка “матричний принтер”; стрілялка “комп’ютерна гра-бойовик”); -ання (юзання “користування”; перепрошивання “поновлення програмного забезпечення материнської плати”) та запозичені -ер (геймер “гравець у комп’ютерні ігри”; крекер “людина або програма, які зламують фірмовий захист від копіювання”); -інг (броузінг “перегляд інформації в Інтернет”; хакінг “проникнення в захищені комп’ютерні системи або мережі з метою отримання інформації, крадіжки грошей або з хуліганськими намірами”).

Префіксальним та префіксально-суфіксальним способами іменники утворюються рідко. Однак продуктивною є універбація: суфіксальна (водянка “водяне охолодження комп’ютера”; друкарка “текстовий редактор (наприклад, Word)”); еліптична (мама “головна (системна) плата системного блока, що забезпечує зв’язок та функціонування всіх пристроїв комп’ютера”; виділена “виділена лінія доступу до Інтернет”); композиція (блохолов, клоподав “налагоджувальна програма”); абревіація (сисадмін “системний адміністратор”). Продуктивним способом творення іменників є також усічення (вінт (від вінчестер) “накопичувач на жорстких магнітних дисках”; комп “комп’ютер”; пень “процесор Pentium”).

Прикметники формують нечисельну групу в складі комп’ютерного сленгу (68). Вони за семантикою об’єднуються в три групи: якісні (кривий “який погано працює”), відносні (шароварна (програма) “яка розповсюджується безкоштовно”) та присвійно-відносні (юзерський “користувацький”), кожна з яких має свої особливості словотворення. У деривації беруть участь як українські, так і запозичені лексеми, продуктивним способом творення яких є суфіксальний. Особливості словотвору прикметників виявляються залежно від того, до якої семантичної групи вони належать. Продуктивними є власне прикметникові суфікси: -н- (рульний “гарний”; анлімний (Інтернет) “із необмеженим доступом”); -ов- (бедовий “який містить пошкоджені сектори”; гіговий “який має розмір 1 Гб”); -ськ- (мастдаївський “розрахований під ОС Windows”; паскальовський “написаний мовою Pascal”; геймерський “1) належний гравцю; 2) який характеризує гру”).

Дієслова становлять четверту частину від загальної кількості українськомовного комп’ютерного сленгу (397). Для дієслів твірними виступають іменники та дієслова. Похідні дієслова утворюються суфіксальним, префіксальним, суфіксально-префіксальним та постфіксальним способами. Продуктивними є суфіксальний, префіксальний та постфіксальний способи творення. 

Дієслова з суфіксами -и- (апгрейдити “модернізувати апаратне забезпечення”; милити “відправляти електронну пошту”; бутити “завантажувати комп’ютер”); -ну- (грохнути, кільнути “видалити інформацію”); -ува-/-юва- (відстрілювати (трабли), вилизувати “виправляти помилки в програмному коді”) становлять продуктивні типи в українськомовному комп’ютерному сленгу. 

Продуктивними префіксами є питомі українські ви- (вирубити “вимкнути”; видрати “скопіювати інформацію з мережі в комп’ютер або з файлу в файл”; вийняти “розархівувати”); за- (заапгрейдити “зробити модернізацію комп’ютера”;