Українськомовний комп’ютерний сленг: формування і функціонування

Підтвердженням положення, що з кожним днем комп’ютерний сленг набуває все більшого поширення серед непрофесійних носіїв сленгу, є побутування таких одиниць: у рекламі (Не читай! Геймером станеш. – Реклама ігрового журналу “Шпиль”, листопад 2002 р.); на радіо (І програму Windows як “вікна” на українську перекладають хіба що необізнані з правилами “всесвітньої комп’ютерної гри” особи, яких знавці правил називають “чайниками”. “Вінда” вона і є “вінда”, – стверджують професіонали. Мені здається, це нормальне явище: молодь найбільш активні користувачі “персоналом”, Інтернету, “асі”. – Радіо Свобода, Київ, 15 березня 2004 р.); на телебаченні (У Херсоні з’явилося Інтернет-немовля. П’ятимісячного хлопчика вночі підкинули під паркан місцевої комп’ютерної фірми... По документах малюк проходить під шаблонним ім’ям “невідомий”, тому інтернетівці назвали його “Аміном”. Мовою комп’ютерників це головний технічний спеціаліст вузла Інтернет-звязку. Батьківський Інтернет-колектив переконаний, що в майбутньому хлопчик обов’язково стане їхнім колегою. – Новини ТСН, “1+1”, 19 червня 2005 р.).

Отже, сучасна мова значною мірою поповнює свої лексико-фразеологічні та словотворчі ресурси з нелітературних різновидів. За умови дії тенденції до демократизації, до зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною сленг є одним із важливих джерел збагачення словникового складу мови.

У висновках узагальнено основні результати дисертаційного дослідження.

Сленг – специфічна підмова спілкування людей певних професій і вікових груп. Комп’ютерний сленг – набір стилістично маркованих слів і виразів, не властивих літературній мові, які початково використовувалися членами ізольованих груп комп’ютерників, але з часом почали вживатися широким колом людей, які користуються комп’ютерами як у професійній, так і побутовій сфері. 

Незважаючи на те, що початки теоретичних студій над лексикою та фразеологією субстандартних мов сягають ще ХІХ ст., проте вони були поодинокими і мали вигляд окремих, часто дуже коротких, заміток і розвідок, виконаних в історичному плані. Активне вивчення особливостей професійного та вікового мовлення розпочинається з другої половини ХХ ст. і набуває значного розвою наприкінці століття. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. уводить у коло наукових студій проблему вивчення особливостей функціонування комп’ютерного сленгу української мови. 

Українськомовний комп’ютерний сленг є досить неоднорідним явищем. У ньому можна виділити принаймні дві групи лексичних засобів: 1) які збігаються з одиницями загальнонародної мови та становлять лексичну й граматичну основу сленгу; 2) сленгові слова та звороти, які дублюють офіційно прийняті в спеціальній комп’ютерній мові терміни і називають те, що не має офіційно прийнятого термінологічного позначення. Співвідношення цих двох компонентів неоднакове: оскільки наявна глибока спеціалізація в цій професійній галузі, то превалює другий компонент. 

Формування комп’ютерного сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів, шляхом запозичень, а також засобами деривації. Сленгізми, які виникли внаслідок семантичного перетворення лексем літературної мови, становлять майже третину одиниць комп’ютерного сленгу. Нові значення з’являються шляхом метафоричного, метонімічного, синекдохічного переосмислення слів.

Продуктивним способом творення одиниць комп’ютерного сленгу української мови є запозичення з англійської та російської мов, а також із інших сленгових систем. Англійські та російські запозичення обов’язково проходять через стадію інтерференції. Відомі лише поодинокі приклади сленгізмів, які повністю зберегли свою англійську вимову. Чимало запозичень утворено шляхом калькування англійських та російських слів та морфем. Щодо запозичення зі сленгів інших професійних груп, то в складі комп’ютерного сленгу засвідчено перехід лексем із жаргону автомобілістів, із молодіжного сленгу та кримінального арго. 

Той факт, що англійські слова не просто входять до комп’ютерного сленгу, а й отримують у ньому морфологічне оформлення, виявляють тенденцію до українізації, говорить про здатність української мови поглинати та перероблювати різнорідний мовний матеріал. 

На словотвірному рівні утворення одиниць комп’ютерного сленгу відбувається з використанням словотвірного ресурсу української мови, у словотворі беруть участь як питомі, так і запозичені афікси. Продуктивними є такі суфікси: іменникові: -ник (аемдешник “користувач комп’ютера на базі процесора AMD”); -к-а (інсталяційка “програма для встановлення програмного забезпечення”); -інг (серфінг “перегляд інформації в Інтернет”); прикметникові: -н- (анлімний “з необмеженим доступом”); -ов- (флеймовий (пост) “який спричинює скандал”); дієслівні: -и- (фіксити 

“1) виправляти помилки в програмному коді; 2) налагоджувати”); -ну- (хрякнути “зламати програмний код”); -ува- (шлангувати “поєднувати комп’ютери за допомогою дротів”). Префіксальним та префіксально-суфіксальним способами іменники утворюються рідко, проте це продуктивний спосіб деривації дієслів (злити “записати, переписати інформацію”; витягувати “копіювати інформацію з Інтернет в комп’ютер або з файлу в файл”). Чимало дієслівних похідних утворено постфіксальним способом (відлогінитися “від’єднатися”).

Близько третини одиниць комп’ютерного сленгу української мови об’єднуються в спільнокореневі гнізда, більшість із яких – відіменникові. Середня кількість словотвірних тактів – два.

Одиниці комп’ютерного сленгу української мови вступають у різні лексико-семантичні відношення: вони утворюють синонімічні ряди, антонімічні пари, вступають в омонімічні відношення. 

Завдяки активному функціонуванню, популяризації через мову мас-медіа, рекламу одиниці